► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
«Стрімке зростання витрат позначається на багатьох людях і сім'ях. Дедалі більше громадян не можуть дозволити собі житло й ризикують стати бездомними», — зазначила директорка Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав (FRA) Сірпа Раутіо.
Зазначається, що хоча понад дві третини жителів ЄС володіють власним житлом, серед громадян із доходами нижче межі ризику бідності таких менше половини.
Згідно зі звітом, молодь належить до груп, які найгостріше відчувають подорожчання житла та оренди
«Молодь і вразливі категорії населення стикаються з труднощами, які обмежують їхній доступ до базового права на належне житло. Багато хто також залишається недостатньо захищеним від виселення», — наголосила Раутіо.
Читайте також: Колишній гендиректор Google почав інвестувати в комерційну нерухомість у Києві
Кількість бездомних зростає
Водночас у FRA зазначають, що кількість бездомних у Європі зростає. За оцінками Європейської федерації національних організацій, що працюють із бездомними (Feantsa), у 2025 році в країнах ЄС без житла залишалися майже 1,3 млн людей.
Агентство нагадало, що право на належне житло закріплене міжнародним правом у сфері прав людини та поширюється на всіх, включно з мігрантами, біженцями та шукачами притулку. Міжнародні та європейські угоди також зобов’язують уряди запобігати бездомності, розширювати доступ до доступного житла та захищати людей від дискримінації на житловому ринку.
У своєму звіті FRA закликає застосовувати підхід, заснований на правах людини, для боротьби з бездомністю, захисту від примусових виселень і підтримки людей у вразливому становищі. В агентстві попереджають, що зростання житлової нестабільності наражає дедалі більше людей на ризик втратити житло.
Звіт охоплює всі 27 держав-членів ЄС, а також Албанію, Північну Македонію та Сербію.
Зазначимо, що кризу доступності житла в Європі обговорюють уже кілька років. Ще у 2024 році зазначалося, що вона стала серйозним викликом для багатьох сімей, хоча ситуація суттєво відрізняється залежно від країни та регіону.
Найбільше від цього страждають орендарі приватного житла, мешканці міст і домогосподарства з низькими доходами — приблизно кожне десяте з них несе значне навантаження витрат на житло та енергію.