► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Національна асоціація банків України, Асоціація українських банків, Асоціація приватних виконавців України, Асоціація учасників колекторського бізнесу України, Всеукраїнська Асоціація Фінансових Компаній та Національна асоціація кредитних спілок України звернулися до цієї робочої групи зі своїми пропозиціями.
Першочергові завдання
Дані асоціації зазначили, що мають спільне бачення щодо наступного переліку першочергових завдань, які потребують вирішення.
1. Врегулювання питання стягнення процентів та штрафних санкцій за проблемними кредитами
На думку учасників ринку, нинішня практика, за якої суди відмовляють у стягненні процентів після пред'явлення вимоги про дострокове повернення коштів, а законодавство водночас забороняє нарахування штрафних санкцій, фактично робить проблемні кредити безкоштовними. Це створює переваги для недобросовісних боржників та ставить їх у вигідніше становище порівняно з позичальниками, які виконують свої зобов'язання.
2. Скасування загального мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки
Представники фінансового сектору вважають, що тривале існування загального мораторію істотно обмежує права кредиторів і негативно впливає на розвиток іпотечного кредитування.
Водночас чинне законодавство вже містить окремі механізми захисту для громадян, чиє майно перебуває на тимчасово окупованих територіях, у зонах бойових дій або було пошкоджене чи знищене внаслідок війни. Тому асоціації пропонують переглянути підхід до загальної заборони звернення стягнення на іпотечне майно.
3. Спрощення процедур стягнення невеликих сум проблемної заборгованості
Учасники ринку наголошують, що доступність дешевих кредитів неможлива без ефективних механізмів повернення коштів. Наразі єдиним способом стягнення заборгованості за споживчими кредитами залишається судове рішення, що часто є тривалим і складним процесом навіть для невеликих та майже безспірних боргів.
У зв'язку з цим асоціації пропонують розширити інструменти стягнення невеликих сум заборгованості, зокрема через:
- виконавчі написи нотаріусів;
- судові накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами;
- рішення третейських судів щодо заборгованості за споживчими кредитами.
Крім того, учасники ринку наголосили на необхідності подальшого перегляду численних мораторіїв, обмежень та інших перешкод для кредиторів, які, на їхню думку, ускладнюють доступ до фінансування для окремих категорій клієнтів.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі далі зменшується: станом на 1 травня 2026 року — до 12,6%, або на 1,3 в. п., з початку року. Факторами, які сприяли збереженню позитивної тенденції, у січні — квітні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів ліпшої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів.