► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Аналітичний моніторинг здійснюється на основі звітності, яку бізнес подає до Пенсійного фонду. За результатами аналізу даних ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, податківці та інспектори виокремили перелік страхувальників, у яких зафіксовано статичні показники.
Зокрема, підставою для звернення до роботодавців стало те, що щонайменше з січня 2026 року у них не змінювалися:
- загальна чисельність застрахованих співробітників;
- сумарний обсяг нарахованої заробітної плати.
Органи місцевого самоврядування просять менеджмент компаній надати пояснення щодо дотримання трудового законодавства та розглянути можливість підвищення окладів.
Чому виникли претензії щодо індексації
У своїх листах інспекція праці прямо апелює до норм Конституції, КЗпП, законів про місцеве самоврядування, роботу в умовах воєнного стану та про індексацію грошових доходів.
Особливий фокус уваги зміщено саме на механізм індексації. У листі нагадується, що індексація — це прямий обов’язок роботодавця, покликаний компенсувати громадянам зростання цін на споживчі товари та послуги. Попри те, що у 2026 році діють специфічні правила розрахунку індексу споживчих цін, вимогу забезпечувати базові державні стандарти в оплаті праці для бізнесу ніхто не скасовував.
Читайте також: В Мінекономіки назвали головну проблему бізнесу: і це не війна
Чи варто чекати на автоматичний прихід інспекторів
Отримання такого листа не означає автоматичного початку обшуків, накладення штрафів чи винесення приписів. Це елемент превентивного цифрового моніторингу ризиків.
Проте документ слугує серйозним попередженням: якщо компанія проігнорує запит, орган місцевого самоврядування має повне законне право ініціювати повноцінну позапланову перевірку. Під нагляд можуть потрапити:
- оформлення трудових відносин;
- виявлення неоформлених працівників;
- законності припинення трудових договорів;
- дотримання гарантій в оплаті праці.
Що варто зробити роботодавцю
Після отримання такого листа роботодавцю варто:
Перевірити кадрові документи. Особливо:
- трудові договори;
- накази;
- повідомлення про прийняття працівників;
- табелі обліку робочого часу.
Проаналізувати оплату праці. Необхідно перевірити:
- чи проводиться індексація;
- чи дотримуються мінімальні державні гарантії;
- чи немає тривалого «заморожування» зарплат без обґрунтування.
Оцінити ризики. Якщо підприємство має:
- низький фонд оплати праці;
- незмінну зарплату роками;
- масове оформлення на мінімальну зарплату;
- ознаки прихованої зайнятості,
- це може привернути додаткову увагу контролюючих органів.
Надати відповідь. Інспекція просить надати інформацію у сканованому вигляді з підписом керівника на визначені електронні адреси.
Це один з видів контролю за трудовими відносинами. Аналіз цифрової звітності Податковою, Пенсійним фондом та органами місцевого самоврядування фактично формує систему ризик-орієнтованого моніторингу, де навіть стабільні показники зарплати можуть стати підставою для додаткової уваги.
Для роботодавців це означає одне: кадровий аудит і перевірка системи оплати праці стають не формальністю, а елементом захисту бізнесу від можливих претензій та штрафів.