► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Згідно з останніми даними Євростату, у 2025 році за межею фінансової стабільності опинилися 92,7 мільйона мешканців Євросоюзу. Це майже 21% усього населення блоку, тобто під загрозою бідності перебуває кожен п’ятий європеєць.
Найгірші показники зафіксовані в Болгарії (29%), Греції (27,5%) та Румунії (27,4%). Натомість найнижчі ризики бідності мають Чехія (11,5%), Польща (15%) та Словенія (15,5%).
Серед чотирьох найбільших економік ЄС найгірша ситуація в Іспанії, де бідність загрожує кожному четвертому (25,7%). Німеччина (21,2%) та Італія (22,6%) також перевищують середньоєвропейський рівень, і лише Франція (20,8%) утримується трохи нижче середньої планки.
Парадокс європейських столиць
Коли аналітики перейшли від загальнонаціональної статистики до аналізу окремих столиць, результати виявилися доволі несподіваними. Найбагатші та найбільш вразливі міста Європи опинилися зовсім не там, де можна було очікувати.
Найнижчий рівень ризику бідності та соціальної ізоляції зафіксували у Братиславі — столиці Словаччини. Там у зоні ризику перебувають лише 2,9% населення.
Водночас найбільш вразливою столицею Європи визнали Брюссель. У столиці Бельгії понад третина мешканців — 33,6% — перебувають на межі бідності або соціальної ізоляції.
Слідом за Брюсселем у списку найтривожніших столиць йдуть Відень (29,4%) та Берлін (24,4%). Також високі ризики фіксують в Афінах (23,6%), Парижі (20,9%) та Римі (20,7%).
Натомість столиці Східної Європи демонструють значно кращу стійкість. Крім Братислави, однозначні цифри мають Варшава (7,1%) та Прага (9,1%). Будапешт, Загреб, Любляна та Бухарест також утримуються на безпечному рівні нижче 15%.
У більшості країн життя у столиці захищенно від бідності краще, ніж у провінції. Наприклад, в Іспанії рівень бідності в Мадриді (19,4%) є набагато нижчим за загальнонаціональний (25,7%). Така ж тенденція в Румунії та Словаччині.
Проте є й дивовижні винятки, де столиці набагато бідніші за власні країни. Найяскравіший приклад — Бельгія, де рівень бідності в Брюсселі (33,6%) удвічі перевищує середній показник по країні (16,5%). Аналогічна картина у Відні, де бідність на 10,6 відсоткових пунктів вища, ніж в решті Австрії, та в Берліні (на 3,2 пункту вища за середню по Німеччині).
Внутрішні розколи країн
Якщо аналізувати окремі регіони, то найбільший соціальний розрив у Європі має Італія. Різниця між регіонами всередині країни сягає майже 40 відсоткових пунктів: у південній Калабрії рівень ризику становить 45,3% (це найвищий показник у Європі), тоді як на півночі, у Валле-д'Аоста, він становить лише 5,6%. В Іспанії внутрішній розрив між регіоном Країна Басків та автономним містом Мелілья становить 29 пунктів.
Найбільш рівномірний розподіл багатства зафіксовано у Фінляндії, де різниця між найбагатшим та найбіднішим регіонами становить лише 3 відсоткові пункти. Мінімальні внутрішні розбіжності також мають Португалія, Словенія та Данія.
Загалом у Європі нарахували 20 регіонів, де понад третина населення перебуває за крок до бідності. Вони зосереджені переважно на півдні Італії, Іспанії, у Болгарії та Греції. Окрім них, до цієї тривожної групи несподівано потрапили суто урбанізовані західні території: Бремен у Німеччині (35,4%) та швейцарський кантон Тічино (33,1%).
Показник AROPE
Експерти Євростату нагадують, що показник ризику бідності (AROPE) вираховується комплексно. Він враховує людей, чий дохід після соціальних виплат становить менше 60% від національного медіанного доходу, тих, хто страждає від суворої матеріальної депривації (відсутності базових речей для адекватного життя), або живе у сім'ях із дуже низькою зайнятістю.