► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Чому такий попит
Популярне пояснення успіху Норвегії зазвичай зводиться до щедрих пільг для електромобілів. Однак самі представники галузі вважають, що ключову роль зіграли не лише бонуси для електрокарів, а насамперед жорсткі податки на автомобілі з ДВЗ. У країні десятиліттями системно робили володіння бензиновими та дизельними машинами дорожчим, ніж електромобілями.
Норвегія побудувала модель за принципом «батога і пряника». Для автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння діють високий ПДВ у 25%, податки на викиди CO₂ та NOx, дорогі акцизи на пальне, платні дороги та підвищені витрати на паркування. У деяких випадках різниця у вартості між електромобілем та аналогічним бензиновим авто могла сягати від 15 до 30 тисяч євро лише через податки.
Читайте також: Норвегія може стати першою країною, яка повністю перейде на електромобілі
Паралельно електромобілі отримували максимальні переваги. До 2023 року вони були звільнені від ПДВ, а також від реєстраційного податку. Власники електрокарів користувалися пільговими тарифами на платних дорогах, безкоштовним або дешевшим паркуванням, доступом до смуг громадського транспорту та знижками на поромах. У підсумку електромобіль став для норвежців не екологічною альтернативою, а економічно найвигіднішим варіантом.
Важливо й те, що країна почала цей процес дуже рано. Перші податкові пільги для електромобілів Норвегія запровадила ще у 1990 році, коли ринок електрокарів практично не існував. Протягом наступних 35 років різні уряди не змінювали курс і лише посилювали підтримку електричного транспорту. У 2017 році влада офіційно поставила ціль досягти 100% продажів електромобілів до 2025 року, і країна фактично виконала це завдання.
Окрему роль у переході на електротранспорт відіграли нафтові доходи. Норвегія є одним із найбільших експортерів нафти у світі, а її суверенний фонд у 2026 році перевищив 1,7 трильйона доларів. Саме ці кошти дозволили роками компенсувати втрати бюджету від податкових пільг для електромобілів і паралельно фінансувати розвиток зарядної інфраструктури.
Ще одна перевага Норвегії — енергетика та умови експлуатації. Майже вся електроенергія у країні виробляється з відновлюваних джерел, переважно гідроенергетики. Крім цього, більшість населення живе у приватних будинках із власними парковками та домашніми зарядками. У результаті заряджати електромобіль виявилося просто та дешево, а сама інфраструктура розвивалася паралельно зі зростанням продажів.