Саме тому на фінансовому ринку загострилася конкуренція за так звану «вільну ліквідність» — гроші, які щоденно лежать на поточних, карткових рахунках або депозитах до запитання. Розберемося, як працює архітектура відсоткових ставок, скільки реально можна заробити на залишках по картах, і чому банки готові платити за гроші, які ви можете витратити будь-якої миті.

Чому банки платять за залишки на рахунках

Щоб зрозуміти природу ціноутворення на пасивні інструменти, необхідно поглянути на «машинне відділення» банківської системи. Фундаментальним індикатором вартості грошей в Україні є облікова ставка Національного банку України, яка станом на квітень 2026 року зафіксована на рівні 15% річних.

Трансмісійний механізм монетарної політики НБУ функціонує переважно через інструмент депозитних сертифікатів. Комерційні установи, акумулюючи кошти громадян та бізнесу на рахунках, отримують можливість розміщувати цю вільну ліквідність у безризикові депозитні сертифікати Нацбанку (овернайти), отримуючи гарантований відсотковий дохід. Саме ця маржа між ставкою НБУ та ставкою, яку банк пропонує клієнту, і є економічним двигуном ринку.

Кошти на поточних рахунках традиційно вважалися найдешевшим ресурсом для банків. Проте сьогодні фінансові установи розглядають їх, як критично важливий елемент стабільності.

«Кошти на поточних рахунках банк розглядає, як стабільне джерело фондування активних операцій, вони не є менш вигідними щодо строкових депозитів, оскільки кошти на поточних рахунках фізичних осіб історично є дуже стабільними, у зв’язку з тим, що вони сформовані диверсифікованою клієнтською базою», — пояснює Андрій Кашперук, заступник голови правління, директор із питань роздрібного бізнесу UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

Цю тезу підтверджують і в інших фінансових установах, наголошуючи на високій прибутковості таких інструментів для самого банку.

«Кошти на поточних рахунках банки розміщують на овернайтах НБУ, такі кошти для банків є також досить прибутковими. Якщо порівнювати зі строковими вкладами, чистий відсотковий дохід від коштів до запитання може іноді навіть перевищувати дохідність від строкових вкладів. Проте для банків стабільніше, щоб портфель залишався прогнозовано строковим, адже так легше управляти своєю ліквідністю», — зазначає Аліна Компанець, директорка з маркетингу Unex Bank.

Аналіз портфелів показує, що українці дедалі частіше обирають гнучкість. Наприклад, в Unex Bank залишки на поточних рахунках та коштах на вимогу становлять 52% ресурсів, тоді як на строкові вклади припадає 48%. В UKRSIBBANK частка строкових депозитів у гривні становить лише 15%, що свідчить про гігантський обсяг коштів, які клієнти тримають у швидкому доступі.

Відсотки на картку: аналіз ринкових пропозицій

З огляду на запит населення на ліквідність, банки почали гібридизувати свої продукти, пропонуючи ставки, які раніше були характерні лише для строкових депозитів без права зняття, на звичайні карткові рахунки. Проте ці пропозиції вимагають від клієнта фінансової дисципліни.

Показовим прикладом такого підходу є акція «16%» від UKRSIBBANK BNP Paribas Group. Банк пропонує одну із найвищих ставок на ринку на рівні 16% річних на залишок коштів по картковому рахунку і при цьому зберігається вільний доступ до коштів 24/7, на відміну від класичних депозитів.

Механіка продукту структурована наступним чином:

  • Період «Welcome» (1−3 місяці): ставка 16% нараховується на залишок до 200 000 грн (на суму понад цей ліміт діє базова ставка 1%).

  • Період утримання (4−6 місяці): діє підвищена ставка в розмірі 7% річних.

  • Транзакційна вимога: починаючи з третього місяця, для збереження підвищеної ставки клієнту необхідно виконувати всього лише від 6 оплат карткою на загальну суму від 6 000 грн на місяць. Така невелика кількість платежів дозволяє зберігати привабливі ставки по картковому рахунку. У разі невиконання умови клієнт однаково отримає відсотки, та вони будуть за ставкою 1%, при цьому підвищена ставка знову повертається при виконанні умов.

Інший підхід до монетизації залишків на поточних рахунках демонструє Unex Bank зі своїм продуктом — дебетовою карткою CARD. Тут банк робить ставку на простіші умови та додаткову вигоду від щоденних витрат:

  • на залишок від 10 000 грн нараховується 5,5% річних.

  • на залишок від 100 000 грн ставка зростає до 8% річних.

Додатковим стимулом є безумовний кешбек 1% на всі покупки (з лімітом повернення до 3 000 грн на місяць).

Для клієнтів, які шукають вищу дохідність, але не готові надовго розлучатися з грошима, компромісом стають ультракороткі депозити з можливістю поповнення. Наприклад, продукт «Unex Максимум» пропонує 16,75% річних на 93 дні з опцією довкладень.

«Останнім часом вибір клієнтів припадає саме на строкові вклади. Особливо популярні 3-місячні депозити в гривні, які поєднують привабливу ставку, зручний строк і можливість вибрати формат виплати відсотків», — констатує Аліна Компанець.

Чому «короткі гроші» коштують дорожче за «довгі»

На ринку спостерігається аномалія, яка багато що говорить про майбутнє економіки, — інверсія кривої дохідності. Класична теорія каже: на чим довший строк ви віддаєте гроші, тим вищий відсоток маєте отримати. Але український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) показує іншу картину:

  • середня ставка на 3 місяці: 13,38%

  • середня ставка на 9 місяців: 14,09% (максимум)

  • середня ставка на 12 місяців: 13,71%

Ця статистика свідчить про те, що аналітики банків очікують початку циклу пом'якшення монетарної політики НБУ. Банкам невигідно фіксувати високі ставки (на рівні 15−17%) на рік чи більше, адже за декілька місяців вартість грошей на ринку може впасти. Тому найщедріші пропозиції сконцентровані в діапазоні до пів року.

Інституційний захист та «податковий пиріг»

Два фундаментальні чинники, які зобов'язаний враховувати кожен роздрібний інвестор, — це гарантії повернення коштів та їх оподаткування.

Згідно із законодавством, на весь період дії воєнного стану та три місяці після нього, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) відшкодовує вкладникам 100% суми депозитів та залишків на поточних рахунках, включаючи нараховані відсотки. Це повністю усуває інституційний ризик: гроші на рахунку в невеликому комерційному банку юридично захищені так само, як і в державному гіганті.

Квітень 2026 року приніс важливі законодавчі зміни у сфері фіскальної політики. Президент підписав закон, згідно з яким військовий збір утримуватиметься ще протягом трьох років після закінчення війни. Це цементує ефективну ставку оподаткування пасивних доходів в Україні:

  • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

  • 5% — військовий збір (ВЗ)

Разом: 23% від нарахованих відсотків.

Банк виступає податковим агентом і самостійно утримує ці кошти.

«За даними НБУ, ставки в різних банках за строковими депозитами в національній валюті переважно становлять 10−15%, тоді як оновлений регулятором прогноз інфляції на 2026 рік складає 9,4%. Ставка до 16,75% у гривні є дуже привабливою, бо дає помітний запас над інфляцією. Якщо врахувати податки (18% ПДФО та 5% ВЗ), то орієнтовний чистий дохід із 16,75% становить близько 12,9% на рік, а реальна дохідність після сплати податків та, із огляду на інфляцію, становитиме близько 3,2%», — наводить розрахунки представниця Unex Bank.

Валютний ринок: безприбуткова гавань

Щодо залишків на рахунках у доларах США та євро, то ситуація залишається стагнуючою. Через жорсткі валютні обмеження НБУ та неможливість вільно кредитувати бізнес у валюті, долари та євро клієнтів є для банків «мертвим вантажем».

Більшість системних банків пропонують за валютними рахунками символічні 0,01% річних. Навіть базові ставки за строковими валютними депозитами рідко перевищують 1−2%. Валюта в українських банках сьогодні виконує функцію виключно фізичного збереження капіталу та хеджування девальваційних ризиків, а не інструменту генерації пасивного доходу.

Висновки для вкладника

Аналіз ринку дозволяє сформувати декілька чітких орієнтирів:

  • Тримати гроші просто «на картці» без нарахування відсотків — недозволена розкіш. Інфляція «з'їсть» щонайменше 7,5% їхньої купівельної спроможності за рік.

  • Поточні рахунки стали прибутковими. Використання продуктів із нарахуванням відсотків на залишок (від 5,5% до 16%, залежно від банку та виконання умов) є ефективним способом зберегти ліквідність та частково перекрити інфляцію.

  • Короткі депозити (до 3−6 місяців) — золота середина. Вони забезпечують дохідність до 17% річних (понад 13% «чистими»), при цьому ви не заморожуєте кошти надовго в умовах макроекономічної невизначеності.

Уважно читайте умови. Високі ставки на поточні рахунки часто є тимчасовими маркетинговими акціями (на перші місяці) і вимагають активного користування карткою або підтримання значного незнижуваного залишку.

Банківська система України, попри стресові умови, залишається високоліквідною. Завдяки стовідсотковій гарантії ФГВФО вкладники мають унікальну можливість безпечно переміщувати свій капітал, вибираючи найкращі ринкові пропозиції та максимізуючи свій відсотковий дохід. Головне — не залишати гроші у стані спокою.

Автор:
Ярослав Голобородько