► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Деталі
Документи, які опинилися у розпорядженні FT, свідчать про те, що Франція та Німеччина намагаються знайти компроміс між політичною підтримкою України та страхом перед радикальною перебудовою ЄС.
Берлін пропонує формат «асоційованого членства», за якого Україна могла б брати участь у засіданнях міністрів і лідерів ЄС, але без права голосу та без автоматичного доступу до спільного бюджету.
Франція називає подібну модель «інтегрованим статусом держави», за яким доступ до Спільної аграрної політики та європейських фондів, зокрема політики згуртованості, відкладається до етапу після повного вступу.
Важливим пунктом німецької пропозиції є можливість поширення на Україну статті про взаємну оборону ЄС через політичну декларацію. Оскільки вступ до НАТО наразі залишається поза межами досяжності, такий крок може стати критично важливою гарантією безпеки в межах будь-якої майбутньої мирної угоди.
Чому Париж та Берлін гальмують процес?
Попри нещодавню поразку Віктора Орбана на виборах в Угорщині, що зняло одну з перепон, більшість членів ЄС побоюються, що швидкий вступ такої великої аграрної країни, як Україна, переверне внутрішню динаміку блоку.
Французьке керівництво побоюється протестів власних фермерів напередодні президентських виборів наступного року.
Реакція Києва
Українські посадовці налаштовані скерептично. Один із чиновників у коментарі FT назвав таку ініціативу «тіньовим членством», побоюючись, що виснажене війною населення сприйме це як спробу підмінити реальний вступ його сурогатом.
Проте Тарас Качка, заступник міністра економіки, зазначив, що Україна перебуває в постійному контакті з Парижем та Берліном, і переговорний процес триває.