► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Звільнення кадрів та зростання без
Водночас загальна кількість незавершених процедур звільнення (це всі заявлені звільнення, процедури за якими ще не завершені) сягнула 18 576 осіб, що на 16% більше у річному вимірі.
«Вибірка найбільших публічних кейсів за грудень 2025 — березень 2026 року показує, що щонайменше 10 відомих компаній заявили про наміри скоротити 4−4,5 тис. працівників. Це лише публічно відомі випадки, але вони відображають ширший тренд, який підтверджується офіційною статистикою», — зазначає Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.
Додатковим сигналом погіршення ситуації є зростання кількості звільнень з ініціативи роботодавців з різних причин (банкрутство, ліквідація, скорочення посад, групові та індивідуальні звільнення).
За даними GUS, у лютому 2026 року кількість таких безробітних збільшилась на 11,9% у річному вимірі та сягнула 41 тис. осіб.
Аналітики наголошують, що ці процеси відображають загальне охолодження ринку праці, яке вже фіксується в базових показниках бізнес-сектору.
Зокрема, у лютому 2026 року зайнятість у бізнес-секторі становила 6,71 млн осіб: це на 4 тис. менше (-0,06%), ніж у січні, і на 53 тис. менше (-0,8%), ніж у лютому 2025 року. Скорочення більш ніж на 50 тис. у річному вимірі є стійким трендом останнього періоду.
Паралельно зростає безробіття: його рівень у лютому сягнув 6,1% (+0,7 п.п. р/р), а кількість зареєстрованих безробітних збільшилась на 12,8% — до 954,9 тис. осіб. Водночас кількість вакансій у державних центрах зайнятості скоротилась на 67% — до 21,7 тис., що свідчить про зниження попиту на робочу силу.
Ключовим фактором негативної динаміки залишається промисловість.
За оцінками Gremi Personal на основі даних GUS, у переробній промисловості зайнятість у січні-лютому 2026 року скоротилась на 1,4% у річному вимірі — до приблизно 2,37 млн осіб (мінус 34 тис.). Найбільші втрати зафіксовано в автопромі (-3,4%), меблевій галузі (-3,1%), а також у машинобудуванні та виробництві металевих виробів (по -1,2%).
Водночас ринок праці залишається неоднорідним. Попри загальне скорочення, окремі сектори демонструють зростання зайнятості: харчова промисловість (+0,3%), електроніка (+1,7%), інше транспортне обладнання (+2,6%), логістика (+0,5%) та HoReCa (+2,1%).
У цих сегментах значну роль відіграє іноземна робоча сила. За даними ZUS, її кількість у січні-лютому 2026 року зросла на 9% (до 1,291 млн осіб), зокрема українців — на 9,9% (до 860,8 тис.).
Окремі ознаки відновлення демонструє і роздрібна торгівля: зайнятість у секторі зросла на 0,4% (до 740,5 тис. працівників), що корелює зі зростанням роздрібного товарообігу на 5% у лютому.
Таким чином, польський ринок праці входить у фазу структурних змін: загальне зростання кількості звільнень і скорочення зайнятості поєднується з точковим попитом у секторах, орієнтованих на внутрішній ринок і державні замовлення. Водночас саме промисловість наразі визначає основні ризики для подальшої динаміки зайнятості.