► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Високі податки
«Люди на сьогодні не готові сплачувати такі суми. Поки держава не знизить податки, вона не повинна втручатися в ринок оренди», — наголосила вона.
За її словами, офіційна статистика виглядає нереалістично: лише 900 людей на всю Україну задекларували дохід від оренди за рік. Це свідчить про глибоку тінізацію ринку.
Як знизити податки на оренду житла
Замість того, щоб закручувати гайки та вводити нові штрафи, владі пропонують піти шляхом дестимуляції тіньового сектору. Ключова теза проста: зробіть податок адекватним, і власники самі захочуть працювати легально, щоб мати юридичний захист.
Шуляк наголошує, що першим кроком має бути саме зниження податкового навантаження, а не посилення контролю. Більш того, вона є послідовним противником державного регулювання цін на житло:
«Як тільки починається регулювання, воно точно не приведе до гарних результатів», — каже політикиня.
Фактично пропонується ринкова модель: мінімум обмежень, але більше стимулів працювати легально.
Читайте також: Оренда квартир у регіонах оживає: у Чернігівській області пропозиція зросла на 86%
Що чекає на рієлторів
Паралельно з податковими питаннями у Раді не вщухають дискусії навколо «закону про рієлторів». Багато хто побоювався, що професію зроблять примусовою монополією, але в актуальних напрацюваннях акцент інший — якість та відповідальність.
Головний страх — «кріпосне право» на послуги брокерів — Шуляк спростовує. За її словами, ніхто не змушуватиме наймати фахівця, якщо ви спроможні знайти квартиру самостійно.
Читайте також: 7% замість 23%: у Раді хочуть зменшити податок на оренду квартир
«Люди не повинні сплачувати за ту послугу, яку вони не споживали. Якщо людина хоче самостійно обирати житло, вона буде робити це самостійно», — наголошує вона.
Депутатка також впевнена, що єдиний шлях до прозорості у 2026 році — це перетворення держави з контролера на партнера. Зниження податків може вивести ринок оренди з тіні, а нові правила для рієлторів — зробити його більш прозорим.
Зруйноване житло
Шуляк також розповіла, що українці подали 1 мільйон заявок через Дію про пошкоджене чи зруйноване житло. Натомість до офіційного Реєстру збитків у Гаазі дійшло лише 115 тисяч таких заяв.
«Тому треба інтенсивніше говорити про цю проблематику, максимально наповнювати, формувати такі заяви, збирати інформацію», — впевнена вона.
На думку Шуляк, репараційні кошти не осідатимуть у державних бюджетах чи на рахунках незрозумілих міжнародних інституцій.
«Я впевнена, що буде створений компенсаційний фонд, виплати будуть люди отримувати напряму, без втручання держави й без втручання різних міжнародних інституцій», — зазначила вона.
Вона закликає негайно брати ініціативу у власні руки: йти до ЦНАПів, завантажувати докази в Дію та юридично закріплювати кожен знищений метр. Це єдиний легітимний шлях змусити російські активи працювати на відновлення конкретної родини чи підприємства.