► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Митні питання

У сфері митних питань рівень виконання завдань становить 96% — це на 5% більше ніж у 2024 році.

Митний напрям є одним із ключових для економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та розвитку поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. У 2025 році продовжувалася робота з наближення митного законодавства до права ЄС, зокрема, у межах підготовки нової редакції Митного кодексу України та реалізації заходів митної реформи, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року.

2025 рік став визначальним для інтеграції української митниці до внутрішнього ринку ЄС. Основні досягнення року:

  • Новий Митний кодекс: у серпні 2025 року Уряд підтримав проект нової редакції Митного кодексу України, який повністю ґрунтується на Регламентах ЄС. 27 серпня документ було надіслано на розгляд Європейської Комісії для оцінки його відповідності праву ЄС (acquis ЄС).
  • Законодавчі зміни: прийнято закон щодо адміністративної відповідальності за митні правопорушення, який впроваджує гнучкі європейські практики. Також імплементовано положення щодо атестації та перевірки на доброчесність посадових осіб митниці.
  • «Митний безвіз"(NCTS): Україна успішно застосовує процедуру митного транзиту NCTS Фаза 5. Протягом 2025 року завершено майже 142 тис. переміщень під процедурою спільного транзиту. Загалом від початку застосування в Україні процедури спільного транзиту (з 1 жовтня 2022 року) завершено майже 280 тис. переміщень. Також у 2025 році в системі управління гарантіями GMS зареєстровано 87 загальних та 22 701 індивідуальну гарантію.
  • Програма АЕО та спрощення: у 2025 році надано 33 авторизації АЕО-С та 2 авторизації АЕО-Б. Станом на завершення року вже 110 підприємств отримали статус авторизованого економічного оператора (АЕО), 105 з яких отримали авторизацію АЕО-С, 5 підприємств отримали обидва типи авторизацій АЕО-С та АЕО-Б.
  • Цифровізація: Держмитслужба отримала високі оцінки від Єврокомісії під час офіційного скринінгу за розділом 29 «Митний союз». Підтверджено повну узгодженість української IT-системи NCTS та високий рівень готовності систем реєстрації операторів та управління ризиками.

Фінансові послуги: розвиток державного банківського сектору

У фінансовому секторі рівень виконання завдань загалом становить 82% (+8% у 2025 році).

Зокрема, у 2025 році Міністерство фінансів забезпечило виконання низки міжнародних зобов’язань у межах співпраці з МВФ та Світовим банком, спрямованих на скорочення державної власності у банківському секторі.

  • Законодавче підґрунтя: реалізація заходів здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків». Документ встановлює чіткі вимоги до інвесторів та визначає, що об'єктом продажу може бути частка держави у системно важливих банках.
  • Підготовка до продажу: на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику розпочато підготовку до продажу пакетів акцій держави у статутному капіталі АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк».
  • Механізм відбору радників: Мінфіном забезпечено розроблення Порядку залучення радника з продажу пакетів акцій банків.
  • Конкурсна комісія: Мінфін утворив та затвердив склад конкурсної комісії, яка здійснюватиме відбір радника для супроводження процесу продажу акцій системно важливих банків.

Читайте також: Історичний крок до ЄС: Україна отримала повний пакет вимог для членства

Управління державними фінансами

У сфері управління державними фінансами рівень виконання завдань становить 90%. Попри виклики воєнного стану, у 2025 році Уряд продовжив системне реформування сфери управління державними фінансами та просунувся у впровадженні європейських підходів до бюджетної політики і стратегічного планування.

Зокрема, у 2025 році:

  • Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026−2028 роки (постанова від 27.06.2025 № 774), якою продовжено практику середньострокового бюджетного планування;
  • до Бюджетної декларації вперше включено не лише середньострокові показники державного та місцевих бюджетів, а й показники бюджетів соціальних фондів — Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
  • документ також містить інформацію про розрахунки базового обсягу витрат та вартості нових політик, що посилює якість бюджетного планування;
  • уряд схвалив Концепцію національної системи стратегічного планування (розпорядження від 13.08.2025 № 853-р), яка закладає основу для узгодження державних пріоритетів, фінансових інструментів і довгострокових цілей розвитку;
  • продовжено практику проведення оглядів витрат державного бюджету (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 № 348), що сприяє більш ефективному використанню обмежених бюджетних ресурсів.

Реформа управління публічними інвестиціями

У 2025 році Україна досягла вагомого прогресу в реалізації реформи управління публічними інвестиціями, завершивши формування її базової нормативної та інституційної архітектури та перейшовши до системного середньострокового планування інвестицій.

Ключові результати:

  • у січні 2025 року внесено зміни до Бюджетного кодексу України, що дозволило інтегрувати управління публічними інвестиціями у національний бюджетний цикл;
  • створено Стратегічну інвестиційну раду та Міжвідомчу робочу групу з питань управління публічними інвестиціями, що посилило координацію між органами влади та експертним середовищем;
  • затверджено Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026−2028 роки, який охоплює 12 пріоритетних галузей та 51 пріоритетний напрям інвестування;
  • у серпні 2025 року схвалено єдиний проектний портфель публічних інвестицій, до якого увійшли 131 проєкта та 64 програми загальною вартістю понад 12,5 трлн грн;
  • 100% проєктів у портфелі пройшли секторальну та експертну оцінку за новими правилами, а реалізація цього заходу дозволила Україні виконати відповідний структурний маяк МВФ;
  • реформа активно поширилася на місцевий рівень: станом на кінець 2025 року понад 70% територіальних громад затвердили положення про місцеві інвестиційні ради, а близько 55% громад — власні середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій;
  • увесь інвестиційний цикл — від підготовки до моніторингу — інтегровано в Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проектами, складовою якої є екосистема DREAM, що забезпечує прозорість, доступність даних і моніторинг реалізації проектів у режимі реального часу.

«Міністерство фінансів продовжує системну роботу з імплементації положень Угоди про асоціацію та впровадження реформ, необхідних для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу», — йдеться у повідомленні.

Фінансування від ЄС

У міністерстві зазначили, що виконання Україною реформ у межах євроінтеграції безпосередньо сприяє залученню бюджетної підтримки.

Так, у 2025 році в межах інструменту Ukraine Facility Україна отримала до 9 млрд євро фінансування від Євросоюзу.

Через Механізм ERA (використання доходів від заморожених російських активів) Україна отримала 18,1 млрд євро від ЄС, які спрямовуються на фінансування державного бюджету та підтримку економічної стабільності країни.

Автор:
Роман Мирончук