► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Чому сталося таке різке падіння?
Основним драйвером «очищення» системи стало рішуче списання старих безнадійних боргів державними банками.
Спадщина минулого: держбанки списали кредити, визнані непрацюючими ще під час реформи 2015−2017 років. Зокрема, йдеться про токсичні активи, пов’язані з колишніми власниками Приватбанку.
Частка NPL у державних банках за рік скоротилася найбільш суттєво — на 23,1 в. п., досягнувши рівня 19,8%.
Наразі частка NPL складає:
- у державних банках — 19,83% (у січні 2025 року — 42,97%);
- у приватних банках з українським капіталом — 8,37% (12,54%);
- у приватних банках з іноземним капіталом — 6,46% (10,89%).
Ситуація в розрізі клієнтів
Покращення якості портфелів спостерігається в усіх сегментах ринку:
- Бізнес-кредити: показник NPL знизився до 17% (мінус 22 в. п. за рік).
- Кредити населенню: частка проблемних боргів впала до 10,8% (мінус 4,7 в. п. за рік).
Читайте також: Банки два роки поспіль активно нарощують кредитування та готові до подальшої експансії — НБУ
Нові кредити — вищої якості
Крім списання старих боргів, на статистику позитивно вплинуло активне видавання нових позик. НБУ наголошує на їхній високій якості:
- Низький рівень дефолтів: частка корпоративних позичальників, які не змогли вчасно платити за новими гривневими кредитами, становить менше 3%. Це навіть краще за середні показники, що фіксувалися до початку повномасштабного вторгнення.
- Резерви: банки зберігають помірний рівень резервування під очікувані збитки, що свідчить про контрольованість ризиків.