Що сталося

Домен monobank.com був зареєстрований ще у 2014 році — за три роки до появи українського monobank. Власником домену є приватна особа Богдан Шевчук, який заперечує будь-які спроби «продати» домен за мільйони та стверджує, що діє законно. Водночас команда монобанку вважає, що використання цієї адреси створює ризики для користувачів: клієнти можуть потрапити на сторонній сайт, сприйнявши його за офіційний ресурс банку, і залишити там свої персональні дані.

З юридичної точки зору ситуація непроста: домен був зареєстрований раніше, однак бренд monobank набув значної популярності, і тепер банк має законне право захищати свою торговельну марку від дій, що можуть створювати плутанину або шкодити репутації.

Що таке кіберсквотинг

Кіберсквотинг (cybersquatting) — це практика, коли особа реєструє або утримує доменне ім'я, схоже на вже відомий бренд чи торговельну марку, з метою отримання вигоди. Найчастіше — для подальшого продажу, переадресації трафіку або створення асоціації з популярним брендом.

У міжнародній практиці така поведінка розглядається як недобросовісне використання комерційної репутації іншої особи/ В Україні термін «кіберсквотинг» законодавчо не визначено, однак подібні дії підпадають під:

  • Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»
  • Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
  • а також під загальні положення цивільного законодавства про захист немайнових прав та ділової репутації.

Як вирішуються доменні спори

Для українських доменів (.ua) існує процедура UA-DRP (Ukrainian Domain Name Dispute Resolution Policy), яка дозволяє правовласнику ініціювати передачу або скасування домену, якщо доведено:

1. Схожість домену до ступеня змішування з торговельною маркою;
2. Відсутність законних прав чи інтересів у поточного власника;
3. Використання домену з недобросовісним умислом (наприклад, продаж бренду чи введення споживачів в оману).

Як саме працює процедура UA-DRP

Процедура UA-DRP — це позасудовий механізм вирішення доменних спорів, який діє під егідою Центру арбітражу та медіації ВОІВ (WIPO) і використовується для доменів у зоні .ua та її піддоменах. Вона проходить повністю онлайн і триває зазвичай 30−60 днів.

Правовласник подає електронну скаргу з доказами свого права на торговельну марку, а також матеріалами, що підтверджують недобросовісне використання домену. Після розгляду справи арбітражна панель ухвалює рішення — передати домен правовласнику або скасувати його реєстрацію. Це рішення є обов’язковим до виконання для реєстратора домену, тож процедура вважається ефективною альтернативою судовому процесу.

Для міжнародних зон (.com, .net, .org) діє аналогічна процедура UDRP, яку адмініструє Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO). Такі справи розглядаються онлайн, і рішення ухвалюється арбітражною комісією без суду.

У чому складність ситуації з monobank Проблема полягає у часі реєстрації домену. Оскільки monobank.com з’явився до створення банку, довести «поганий намір» при його первинній реєстрації складно.

Однак правова позиція monobank може будуватися на фактичному використанні домену. Якщо власник домену нині намагається отримати вигоду з популярності бренду або пропонує його продаж за непропорційно високу ціну, це може трактуватися як зловживання правом або паразитування на торговельній марці.

Міжнародна практика неодноразово ставала на бік компаній у подібних випадках, коли доведено, що домен використовувався саме для експлуатації чужої ділової репутації.

Які ризики несе кіберсквотер

Для власника домену ризики цілком реальні:

  • Втрата домену за рішенням UA-DRP або UDRP;
  • Судовий позов за недобросовісну конкуренцію чи порушення прав на торговельну
  • марку;
  • Адміністративна або кримінальна відповідальність, якщо домен використовується
  • для фішингу (тобто шахрайського збору персональних чи фінансових даних через
  • підроблені сайти).

Крім того, існує суттєвий репутаційний ризик: публічна історія про «продаж бренду за мільйони» часто створює негативне тло для власника домену, навіть якщо юридично його дії не порушують закон.

Об'єкти, що під загрозою сквотингу:

1. Доменні імена у всіх популярних зонах (.com, .ua, .net, .org).
2. Варіації назв із друкарськими помилками (typosquatting).
3. Імена користувачів у соціальних мережах (username squatting).
4. Нові цифрові активи — домени Web3, NFT, токени, віртуальні торгові марки.

Бізнеси, які не дбають про своє цифрове поле заздалегідь, ризикують втратити контроль над власним іменем, а разом із ним — і довіру клієнтів.

Як запобігти кіберсквотингу

1. Зареєструйте бренд заздалегідь — як торговельну марку і як домен у ключових зонах.
2. Ведіть постійний моніторинг доменів та соцмереж на предмет схожих назв.

3. Визначте внутрішню політику реагування на випадки кіберсквотингу у корпоративних документах.
4. Використовуйте офіційні канали комунікації, чітко інформуючи клієнтів, які домени є справжніми.
5. Не стимулюйте ринок викупів — іноді судова процедура або арбітраж вигідніші за сплату вимог сквотеру.

Додатковою страховкою є реєстрація доменного імені як торговельної марки, якщо воно фактично використовується у комерційній діяльності та виконує розпізнавальну функцію бренду — це забезпечує правовласнику ширший юридичний захист і перевагу в доменних спорах.

Висновок

Ситуація з monobank демонструє, що в епоху цифрової економіки бренд — це не лише логотип чи реклама, а й доменне ім'я. Втрата контролю над ним може мати наслідки, порівнянні з репутаційною кризою.

Юридичний захист має починатися ще до запуску продукту: завчасна реєстрація доменів, торговельних марок і системний моніторинг — це не витрати, а страховка репутації. Той, хто не подбав про це сьогодні, завтра може опинитися у ситуації, коли його власне ім'я продають за мільйони. І тоді мова піде не про домен — а про довіру, яку повернути значно важче.