► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

«І там частина шкали буде вищою за 18%, частина буде нижчою. Думаю, що це абсолютно правильне рішення, до якого ми вже готові», — сказав він.

Коментуючи ймовірність збереження підвищеної нещодавно з 1,5% до 5% ставки військового збору після війни, Гетманцев наголосив, що термін дії цього підвищення чітко визначений — до кінця воєнного стану.

«Термін визначено однозначно, не потрібно ніяких змін до закону, не потрібно ніяких обговорень — ці 3,5% зіскочать самі по собі», — зазначив він.

Відповідаючи на запитання про те, як роботодавці відреагують на підвищення військового збору — повністю перекладуть його на найманих працівників чи компенсують відповідним підвищенням зарплати, — Гетманцев висловив думку, що це визначатиметься співвідношенням попиту та пропозиції на ринку праці, на якому зараз в Україні є структурні проблеми, структурне безробіття: висококваліфіковані працівники у дефіциті, але водночас удвічі, порівняно з мирним часом, зросло загальне безробіття — до 18,2% за підсумками минулого року.

«Для дефіцитних професій, я не виключаю, що роботодавець візьме на себе це підвищення. Щодо тих професій, де попит нижчий за пропозицію, відповідно його на себе візьме працівник», — припустив голова комітету.

Читайте також: Гетманцев спростував масове закриття ФОПів. Радить ЗМІ корегувати заголовки

Гетманцев також категорично відкинув думку, що підвищення військового збору до 5% і низки інших податків може призвести до зростання тіні.

«Це абсолютно безглузді маніпулятивні розмови від псевдоекспертів про провокування цим законом тіні. Мені навіть соромно коментувати, що підвищення „аж“ на 3,5% військового збору змушує йти в тінь. Ми знаємо, що зарплати в тіні — це одна з найпоширеніших схем з ухиленням від оподаткування протягом усіх років незалежності. Тому ніяк це на тінізацію не вплине», — вважає він.

Голова комітету наголосив, що, навпаки, зараз фіксується потужний тренд із детінізації заробітної плати, що пов'язаний із кількома причинами.

«Перше — це позиція відповідального бізнесу, який цілеспрямовано виходить із тіні і взагалі відмовляється від схем ухилення від оподаткування. Друге — це питання бронювання від мобілізації, де зараз вимога до середньої зарплати встановлена на рівні 20 тис. грн», — зазначив Гетманцев.

Він додав, що також важлива роль у детінізації заробітних плат податкової служби, для якої це один із пріоритетів у роботі.

«Підприємства дуже добре знають, що якщо заробітна плата нижча за середню в галузі, то це один із критеріїв того, щоб підприємство посилено відпрацьовувалося на рівні податкового контролю», — пояснив голова комітету.