►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Деталі
Так, постанова зупиняє обслуговування Україною зобов'язань за такими інструментами:
- починаючи з 3 вересня — за кредитом перед Cargill Financial Services International, Inc (за даними Мінфіну, станом на 31 липня, бору України перед Cargill становив близько $700 млн);
- починаючи з 9 листопада — за гарантійними зобов'язаннями держави щодо боргу за «зеленими» облігаціями «Укренерго», випущеними під заставу держави у 2021 році (на загальну суму близько $830 млн);
- починаючи з 31 травня 2025 року — платежів за ВВП-варантами України (інструмент, який Україна випустила в межах реструктуризації 2015 року).
Читайте: У Мінфіні хотіли б позбутися ВВП-варантів
Також постанова уряду дозволяє здійснити «виплату за згоду» інвесторам, які погодилися на українські умови реструктуризації боргу. Відповідна плата не має перевищувати $246 млн.
Нагадаємо
Напередодні Міністерство фінансів вже здійснило виплату за ВВП-варантами України у розмірі $200,6 млн. Цей платіж складався з двох частин: платежу за згоду змін умов та відсотки на суму $130,1 млн, а також відстроченої суми платежу та відсотки на суму $70,5 млн за зростання ВВП у 2021 році (цей платіж Україна повинна була сплатити власникам варантів у 2023 році).
Передісторія
У 2015−2019 роках Україні потрібно було погасити близько $15 млрд за зобов'язаннями минулих років. Грошей не вистачало. Кабінет міністрів Арсенія Яценюка та Мінфін, який очолювала Наталія Яресько, пішли на переговори з власниками боргу.
Дискусії йшли складно, але влітку 2015 сторони зійшлися на такому варіанті: кредитори списали 20% боргу (близько $3,7 млрд) і дали Мінфіну відстрочення на чотири роки.
Натомість вони отримали облігації з вищою ставкою (7,75% замість 7,22%, але на меншу суму) та бонус — ВВП-варанти на $3,2 млрд, за якими Україна зобов'язалася протягом 20 років віддавати їм відсоток від економічного зростання.