Як карають клієнтів, що проштрафилися
Штрафні санкції за будь-яку негативну провину зазвичай прописуються у банківських договорах з клієнтами майже за всіма базовими фінансовими послугами. Банки залишають за собою право карати людей та бізнес при перших та повторних порушеннях. Пені та штрафи можуть нараховуватися по наростаючій.
Після початку повномасштабного вторгнення українцям зробили лише одне послаблення щодо цієї частини. Кредиторам (банки, фінансові/лізингові компанії та ін.) на державному рівні заборонили нараховувати фізособам штрафні санкції за порушення кредитних договорів до кінця дії військового стану + 30 днів після (закон № 2120-IX).
Навіть якщо фінустанова нарахує людині штраф/пеню з 24 лютого 2022-го, то буде зобов'язана її списати.
Що не забороняється згаданим законом — це зміна кредитних умов в односторонньому порядку, чим багато банків користуються, наприклад, у картковому кредитуванні. Якщо клієнт затримує сплату процентів або тіла позики, вони автоматично піднімають розмір процентної ставки. Хтось не сильно, а хтось — у рази, і так карають неплатника.
При цьому фінансисти запевняють, що йдуть назустріч позичальникам, які поновлюють платежі за кредитами. У тому числі ФОПам та юрособам, які не отримали пільгу за вищезгаданим законом (вона поширюється лише на фізосіб).
«Наприклад, у нашому банку поки що досить поширена практика прийняття рішення про повне або часткове незастосування штрафних санкцій, якщо позичальник добровільно забезпечив повне погашення основного боргу, відсотків і комісій за кредитом», — сказали Мінфіну в прес-службі Ощадбанку .
Також важливо пам'ятати, що закон № 2120-IX стосується лише кредитних договорів і не поширюється на лізингові. А більшість запозичень, наприклад, на покупку автомобілів оформлюється у формі лізингу. Там штрафи та пені нараховувати ніхто не забороняв. Багато банків на початку війни намагалися підтримати клієнтів і не застосовували фінансових покарань. Однак почали це робити останнім часом.
Штрафи за фінмон: за що беруть до 20% від суми
Цього року банки почали поступово запроваджувати нові види фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу. Для українців вони залишаються таємницею за сімома печатками, звідси й безліч проблем. Адже крім базових критеріїв підозрілих фінансових операцій, які Нацбанк затвердив своєю постановою № 65 ще у травні 2020 року, є ще й вимоги/умови, які кожен банк виробляє автономно. А найголовніше — банки навмисне тримають їх у секреті, щоби під них не почали підлаштовуватися.
У рамках фінансового моніторингу банки навчилися миттєво блокувати підозрілі операції та рахунки. А далі діють за стандартною процедурою: після блокування у власника рахунку запитують інформацію про природу транзакцій, а також походження коштів.
Можуть вимагати підтверджувальних документів. Якщо клієнт все це не надає або банк залишається не задоволений відповідями, то може донести на людину до Держфінмоніторингу (фінансову розвідку), де його перевірятимуть на предмет відмивання грошей, фінансування тероризму тощо. Але навіть якщо злочинів не буде виявлено та кримінальну справу не буде відкрито, банк все одно має право в односторонньому порядку примусово закрити рахунок, що він нерідко робить.
У цьому випадку (за відсутності злочину) кошти з рахунку не вилучаються. Їх можуть перерахувати на рахунок людини в інших банках або видати готівкою через касу. На вибір клієнта. Найчастіше українці вибирають повернення коштів готівкою, щоб не «світити» рахунки в інших банках, де також можна спровокувати аналогічну перевірку по фінмоніторингу.
Ось у цей момент — видачі/перерахування коштів порушника фінмоніторингу — банки почали з недавніх пір застосовувати новий вид фінансового покарання. В одних банках його відносять до категорії штрафів, в інших це називають додатковою комісією. Її розмір сягає вже 20% від суми.
Тобто фінустанова стягує з клієнта на свою користь п'яту частину суми на рахунку, перш ніж його закрити та виставити людину за двері. Явище поки що не масове, але вже поступово запроваджується окремими структурами.
«Схожа практика вже була обкатана у західних банках. Однак там це не називається штрафами — їх легко оскаржити у судах, довівши обмеження прав, а знаходиться в категорії загороджувальних тарифів, які застосовуються за умови порушень умов договору.
Правила застосування загороджувальних тарифів детально прописуються в базовій клієнтській угоді, так само, як і обов'язки клієнта щодо надання банку підтверджувальних документів з різних видів операцій: наприклад, договори, акти виконаних робіт, митні декларації та багато іншого, коли ми говоримо про бізнес.
Якщо щось із цього порушується, наприклад, своєчасне надання потрібної документації, то фінустанова має право застосувати загороджувальний тариф, і його розмір може сягати майже 20%", — зазначив у розмові з «Мінфіном» один з банкирів.
Укргаз, Абанк, Ощад підсіли на штрафи
Комісій у банків безліч. Вони присутні практично в кожній послузі — від кредитування та відкриття/закриття депозиту до карткових платежів та оплати комуналки у касі. Деталізації із заробітків банків на різних видах комісій у звітності немає. Натомість у ній, а саме, в Оборотно-сальдовому балансі, що його регулярно публікуєт Нацбанк, присутні дві групи штрафів:
- штрафи та пені, отримані банком — рахунок № 6397;
- штрафи та пені, сплачені банком — рахунок № 7397.
У першому випадку (рахунок № 6397) можна зібрати дані щодо кожного банку в динаміці, щоб зрозуміти, коли той частіше застосовував пені/штрафи. Таким чином можна оцінити суворість фінустанови та її лояльність до клієнтів. Що й зробив «Мінфін» після публікації НБУ свіжих даних станом на 1 липня 2024-го, за перше півріччя. Ми порівняли їх із цифрами за аналогічний період 2023-го.
З даних видно, що найсильніше обсяги зібраних штрафів і пені збільшили банки, що активно розвивають обслуговування населення, така 5-ка:
- Укргазбанк — у 5,3 рази (до 11,5 млн грн);
- Абанк — у 2,6 рази (до 13,3 млн грн);
- Ощадбанк — у 2,3 рази (до 9,8 млн грн);
- ПУМБ — у 1,7 раза (до 4,2 млн грн);
- Райффайзен Банк — у 1,7 раза (до 1,9 млн грн).
«Мінфін» направив запити до кожної з перерахованих структур, проте зростання зборів зі штрафів пояснили не багато з них.
Наприклад, у ПУМБі говорили про фактор боргів із кредитів, які сформувалися ще до початку повномасштабного вторгнення.
«До введення військового стану в Україні банк мав значну кількість відкритих виконавчих проваджень, основним інструментом примусового стягнення, за яким було звернення стягнення на доходи боржників.
Ця процедура була призупинена законом № 2129-IX від
Тобто банк почав активніше стягувати довоєнні борги після пом'якшення обмежень із цього приводу.
«Ми не спостерігаємо зростання обсягів штрафів, пов'язаних із платіжною дисципліною клієнтів. Відповідно до звичайної практики банківської діяльності кредитні договори містять умови, невиконання яких може призводити до застосування комісій та штрафів. Загалом, стратегія банку — мати партнерські відносини з клієнтами», — прокоментували ситуацію в прес-службі Райффайзен Банку.
А в Кредобанку пояснили зростання штрафів роботою з кредитними боргами ФОПів, юросіб, а також з лізингових заборгованостей.
«Після скасування з 1 липня 2023 року на всій території України карантину COVID-19 банк відновив нарахування неустойки (штрафу, пені), інших платежів за прострочення виконання негрошового зобов'язання за договором.
Одночасно було відновлено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших платежів за прострочення виконання зобов'язань (як грошових, і негрошових) до договору лізингу. Крім позичальників та лізингоодержувачів, віднесених до території на яких ведуться бойові дії/тимчасово окуповані", — зазначив виконавчий директор напряму управління непрацюючими активами АТ «Кредобанк» Анджей Голка.
Він уточнив, що за достатнього обґрунтування банк часто відмовляється від нарахувань штрафів, а ще не застосовує додаткові штрафи.
Із лізингом є й інший цікавий нюанс. Там штрафи зросли не лише через порушення графіка платежів, а й через порушення правил дорожнього руху. Адже за договором, автомобіль, купівля якого фінансується, записаний на банк, а не на людину (одна з відмінностей лізингу від автокредиту).
Отже, коли водій (клієнт банку) порушує правила руху на дорогах, поліція виписує штраф на банк. Це, як розповідають фінансисти, нерідко трапляється, особливо з елітними авто, де часто перевищують дозволену швидкість. Спочатку цей штраф сплачує банк як власник машини, а потім перевиставляє його на клієнта. Санкція проходить дві через дві звітності (рахунки № 6397 та № 7397): спочатку вона у штрафах, які сплатив банк, а потім і у штрафах, які сплатив клієнт.
23 банки штрафують менше, 14 — не накладали штрафи взагалі
Якщо брати загальний обсяг стягнутих банками штрафів, то їх найбільше у найбільшого у країні державного Приватбанку, який обслуговує 24,2 млн фізосіб. При цьому, ми бачимо у нього скорочення динаміки (на 33,2%, до 58,5 млн грн), як й у інших держструктур — Сенс Банка (на 82,6%, до 2,7 млн грн) та Укрексімбанка (на 16 ,5% (до 9,6 млн грн).
Хоча лояльність до клієнтів виявляли не лише вони. «Мінфін» зібрав 5-ку структур, які у першому півріччі 2024-го (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) найсильніше скоротили обсяг стягнутих штрафів:
- Приватбанк — на 29,1 млн грн (на 33,2%), до 58,5 млн грн;
- Сенс Банк — на 12,7 млн грн (на 82,2%), до 2,7 млн грн;
- Альянс Банк — на 4,48 млн (на 99,5%), до 23 тис. грн;
- Укрексімбанк — на 1,9 млн грн (на 16,6%), до 9,6 млн грн;
- МТБ Банк — на 973 тис. грн (на 70,2%), до 413 тис. грн.
Сукупно із 62 діючих третина — 23 банки — показали скорочення обсягів штрафів. Ще 14 банків не стягнули з клієнтів жодної гривні в якості покарання, зафіксовано нульові показники (наприклад, КредіАгрікольБанк, ІНГБанкУкраїна, Сітібанк, БанкАвангард, Кредитвестбанк, Полікомбанкта ін.). Два банки зберегли колишні обсяги стягнень та 23 — штрафували активніше.
Наочним є різне ставлення банків до клієнтів і фінансових санкцій.
Але якщо дивитися на загальні обсяги стягнень штрафів банківською системою, то вони цього року скоротилися на 16,1%:
- 155,3 млн грн — І пол. 2023;
- 130,3 млн грн — І пол. 2024 року.
Як приватні клієнти заощадили 161 млн. грн. за півроку
До повномасштабного вторгнення банки значно активніше штрафували клієнтів. Тоді дозволялося карати приватних клієнтів за прострочення кредитних платежів, і видно, що цим правом банки користувалися дуже активно.
За І півріччя 2021 року українські банки стягнули штрафів у 2,2 рази більше, ніж цього року — на загальну суму 291,6 млн. грн. Ці дані хоча б приблизно дозволяють оцінити, скільки людей зараз економлять на кредитних штрафах, які влада заборонила стягувати під час воєнного стану. Економія близько 161 млн. грн. за півроку.
Якщо поглянути на десятку банків, які зібрали найбільше пені/штрафів у I півріччі 2021-го, то ми побачимо в перших рядах держструктури:
- Приватбанк — 101,1 млн грн;
- Ощадбанк — 89,8 млн грн;
- Укрексімбанк — 24,2 млн;
- Альфа/Сенс банк — 17,3 млн грн;
- Банк Альянс — 10,3 млн грн;
- Кредобанк — 8,7 млн грн;
- Абанк — 6,8 млн грн;
- ПУМБ — 6,2 млн грн;
- МТБ Банк — 4,9 млн грн;
- Універсал Банк (monobank) — 3,8 млн грн.
Якщо цього року 14 банків не застосували до клієнтів не єдиної фінансової санкції, то 2021-го — лише 10.
Читайте також: Як українці скаржаться на банки до Нацбанку і чому можуть залишитися без його допомоги
Як штрафують банкірів
Банки люблять повторювати: щоб не нарватися на штраф, потрібно просто дотримуватися всіх правил. Але наскільки законослухняні самі банки?
«Мінфін» проаналізував офіційну звітність за рахунком № 7397 — це штрафи та пені, сплачені самим банком, за його власні порушення. Найчастіше їх виставляють органи влади і рідше — партнери.
У першому півріччі 2024 року (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) у низки банків обсяг сплачених фінансових санкцій зріс дуже суттєво. Найсильніше у такої 5-ки:
- Ощадбанк — у 23,5 рази (на 32,5 млн грн), до 33,99 млн грн;
- РВС Банк — у 244 рази (на 24,3 млн грн), до 24,4 млн грн;
- Банк ¾ — на 100% (на 18,1 млн грн), до 18,1 млн грн;
- Абанк — у 2,2 рази (на 6,5 млн грн), до 11,9 млн грн;
- Банк Південний — у 2,3 рази (на 6,3 млн грн), до 11,1 млн грн.
Величезні прирости часто були викликані тим, що минулого року структури взагалі не штрафували чи штрафували за мінімум, а 2024-го вони вже потрапили до лав великих порушників, і їм довелося розплачуватись за помилки та прорахунки.
До топ-10 найбільших банків боржників увійшли і держбанки, і банки з іноземним капіталом.
Найбільші штрафи найчастіше виписує Нацбанк, в обоймі якого є максимальне покарання за порушення правил фінансового моніторингу у розмірі 135,15 млн. Воно вже застосовувалося регулятором у жовтні 2023 року щодо КомінБанку.
Також банкірам виписують чималі штрафи у Державній податковій адміністрації. У ДПС «Мінфіну» вже розповідали, за що саме найчастіше карають фінансистів: у 2023 році податківці провели 20 виїзних перевірок банків, у ході яких було донараховано 7,8 млрд грн, а задекларовані збитки скорочено на 4,1 млрд грн.
Хоча є менші стягнення, і банки намагаються рідше порушувати правила/договори.
«Обсяг штрафів за договорами господарської діяльності банку (оренда приміщень, розміщення банкоматів, постачання електроенергії тощо) скоротився на 28% за 5 місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року», — сказали «Мінфіну» у прес-службі Райффайзен Банк.
Більшість діючих банків у першому півріччі 2024-го заплатила хоча б один штраф — 40 із 62 діючих. Цього року не зазнавали фінансових покарань лише 22 структури, минулого (аналогічний період) — 24. Хоча загальний обсяг сплачених банківської системи штрафів скоротився в 1,8 раза, якщо порівнювати І півріччя 2023/2024 — з 226,2 млн до 125, 7 млн. грн.
Примітно, що цього року фінансисти та їхні клієнти йдуть поруч із сплаченими штрафними санкціями — 125,7 млн грн у банків проти 130,3 млн грн у людей із бізнесом.