Чого хочуть кредитори
За даними ЗМІ, на Україну планують натиснути щодо цього питання групи BlackRock BLK та Pimco (одні з найбільших інвестиційних компаній у США).
Йдеться про інвесторів, що володіють приблизно п'ятою частиною непогашених єврооблігацій України (орієнтовно на суму 20 мільярдів доларів). Нещодавно ця група сформувала комітет і найняла юристів із Weil Gotshal & Manges та банкірів із PJT Partners для ведення переговорів щодо сплати відсотків.
Головна мета: щоб Київ, який щойно отримав близько 60 мільярдів доларів допомоги від США, відновив виплати в обмін на списання значної частини непогашеного боргу країни.
Що відбувається насправді
Для хайпу окремі ЗМІ та ТГ-канали зробили акцент на останньому, тобто на ймовірному дефолті, яким із кінця 90-х рр. у нас звикли «лякати» за будь-якого розвитку подій.
У замітці, що рясно рознесли на свято, немає жодної сенсації. Можлива угода за євробондами на суму близько $20 млрд та ВВП-варантами включає дві опції:
- продовження відстрочки (аналогічно тій, яку ми отримали щодо держборгу перед Паризьким клубом та країнами G-7 до 2027 року),
- проведення повноцінної реструктуризації із випуском нових довших цінних паперів, що може передбачати списання певної частини боргу в обмін на розтягнуті у часі компенсації та/або гарантії для кредиторів (в т.ч. щодо обслуговування боргу).
Хто хоч трохи обізнаний, як відбуваються операції з реструктуризації, знають, наскільки складним є цей процес. До нього з обох боків залучаються фінансові і юридичні радники, які працюють на умовах нерозголошення інформації (non-disclosureagreement, NDA).
Очевидно, нерезиденти — власники єврооблігацій, що здебільшого представлені інвестфондами та страховими компаніями, очікують, що це буде повноцінна реструктуризація.
Утім, публічно у деталях, доки йдуть перемовини, вони про це заявити не можуть, бо NDA. А через частковий «злив» у ЗМІ — будь-ласка.
Це варто сприймати нормально, як елемент ринкового тиску. Як воно буде — побачимо, консультації тривають.
Згоду на реструктуризацію мають надати загалом не менше 2/3 власників єврооблігацій (не менше 50% за кожним випуском), а у замітці WSJ йшлося про інвесторів, які контролюють 20% боргу.
Будь-які «інсайди» зараз щодо майбутньої угоди і висновки на їх основі, що вигідно, а що не вигідно Україні, — це чиста спекуляція.
Читайте також: Дефолт чи нова відстрочка: як Україні домовитися щодо євробондів
Що є на столі
Єдине, про що можна говорити з впевненістю, — це те, що вірогідність повноцінного дефолту, коли сторони взагалі не домовляться про реструктуризацію, на даному етапі є мінімальною.
Очевидно, що Україна продовжує перебувати у виняткових обставинах через повномасштабну війну і не зможе обслуговувати єврооблігації на ринкових умовах після завершення відстрочки у серпні.
На яких умовах зможе — питання перемовин, де окремим аспектом залишається використання російських активів (прибутків від них), як гарантії/часткового джерела погашення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу у майбутньому.
З іншого боку, боргова угода із зовнішніми кредиторами є частиною програми МВФ, який має надати свою експертизу та «парасольку» для проведення таких перемовин. За програмою EFF, у 2024 — І кварталі 2027 рр. Україна має заощадити на виплатах за зовнішнім держборгом $11,8 млрд,
До того ж жодного «корисного дефолту» не існує, і ніхто в ньому не зацікавлений. Починаючи з 2016 року, Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах, як зараз.
Підсумовуючи, Україна та зовнішні кредитори узялися до консультацій щодо майбутньої боргової угоди за єврооблігаціями (та окремо ВВП-варантами), що мають завершитись до серпня.
Це частина програми з МВФ. Всі опції — продовження відстрочки або повноцінна реструктуризація із частковим обслуговуванням і списанням — на столі.
Перемовини не будуть легкою прогулянкою — це факт, але не маю сумнівів, що вони закінчаться угодою найближчими місяцями.