► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Деталі
«За» відповідній законопроєкт проголосувало лише 214 народних депутатів.
«Я не думаю, що навіть у випадку ухвалення був би шанс для закону в найближчому майбутньому. У МВФ є конкретна норма, що будь-які зміни по пенсійній системі мають бути погоджені зі Світовим Банком. А поки незрозуміла ситуація з демографією (через війну), то порахувати макро- неможливо», — написав Железняк.
Про що законопроєкт
Метою законопроєкту є надання громадянам можливості формувати обов'язкові особисті пенсійні накопичення, коштом яких вони у майбутньому одержать додаткове, до їх пенсій із солідарної системи, джерело пенсійних виплат.
Законопроєктом передбачається встановити обов'язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов'язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.
Так, роботодавці сплачуватимуть 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників, а держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.
За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах в межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.
Такі ж умови державного співфінансування пропонуються для участі в системі для фізичних осіб — підприємців та самозайнятих осіб, яка є добровільною.
Кошти накопичувальної системи будуть власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.
Запропонована комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період
З 2026 року учасники системи зможуть обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди будуть сплачувати внески та формувати свої пенсійні накопичення.
Управління активами недержавний пенсійних фондів буде здійснюватися авторизованими компаніями з управління активами.
Зберігання пенсійних накопичень здійснюватиметься авторизованими 4 банками-зберігачами, допущеними до діяльності в другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.
Пенсійні накопичення учасників пенсійних фондів зберігатимуться від знецінення та інфляційного впливу коштом їх інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти. Інвестиційні обмеження щодо інвестування пенсійних накопичень визначені законопроєктом виходячи з консервативної інвестиційної стратегії.
Крім того, передбачається створення системи гарантування пенсійних накопичень у обов'язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень.
На думку ініціаторів законопроєкту, його прийняття створить правове підґрунтя для запровадження другого рівня пенсійної системи — загальнообов'язкової накопичувальної складової пенсійного забезпечення, функціонування якої поступово призводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку, та залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку.