Україна для Польщі — вигідний торговельний партнер

Польша — сьома серед країн-партнерів за обсягами польського експорту, і перша — за межами країн ЄС. Польський експорт до України перевищує експорт до Китаю.

Баланс зовнішньої торгівлі з Україною завжди був на користь Польщі, але статистика 2023 року вражає.

Сальдо на користь Польщі (відповідно, негативне для України) — $7,2 млрд. Це оцінка на основі даних за 11 місяців, за якими польський експорт до України становив $10,2 млрд, а український до Польщі — $4,3 млрд.

Споживаючи польські товари, Україна оплачує їх доданої вартості на $5,4 млрд. Її частина, близько 52%, — це зарплата робітників. Імпортуючи, українці сплачують її, що створює понад 100 тис. робочих місць у польській економіці.

Крім того, імпортуючи з України сировину, поляки отримують базовий продукт для подальшої переробки на своїй території та отримання доданої вартості. Додамо сюди українців, які там працюють, створюють первинний дохід цієї країни і сплачують там податки. Їх лише офіційно налічується близько 750 тис. осіб.

Отже, в економічному обміні України та Польщі остання заробляє значно більше. Під час цієї жорстокої війни її заробітки на Україні збільшилися, тому, з погляду прагматизму, Польщі не вигідне згортання економічних відносин із Україною.

Читайте також: Втрати України від блокади польських фермерів сягнули близько $500 мільйонів

Звідки протести фермерів та чого вони не воліють помічати

1. Протидія політиці «зеленого переходу» ЄС. Вона збільшувала заборони на використання хімічних речовин і витрати на вирощування врожаю, і європейські фермери виступають проти.

2. Обсяги постачань українського зерна. Дійсно, з березня 2022 року до березня 2023 року експорт збіжжя з України до Польщі різко зріс. Якщо до війни експорт становив 10−12 тис. тонн на місяць, то за цей період — 389 тис. тонн, тобто в 30 разів більше. Аномально високі поставки фіксувалися лише з березня 2022 року до березня 2023 року. У квітні-травні 2023 року ситуація стабілізувалася на рівні довоєнних постачань і це важливі дані на користь України. Усі вони взяті з Євростату, тобто поляки мають їм довіряти.

3. Мільйони тонн транзиту українського зерна через Польщу. Не виключено, що вони можуть осідати на польському ринку через домовленості українських та польських трейдерів. Однак, це має розслідувати кримінальна поліція і надати результати. Поки що підтвердження цьому не було.

4. Імпорт зерна з росії. Додатково ілюструє ситуацію динаміка імпорту російського збіжжя країнами ЄС. У 2021−2023 роках такі поставки зросли з 291,7 млн євро до 415 млн євро (оцінка за підсумками 11 місяців). Це означає, що росія також долучилася до насичення зерном внутрішнього ринку Євросоюзу й Польщі та тиску на ціни.

Вона не лише спричинила зміну українських потоків зерна з Африки і Південно-Східної Азії на Європу через блокування портів, а й додала свій експорт. Це також ударило по фермерах Польщі. Однак, цього ніхто не бачить, бо фокус роздратування наведений на Україну.

Читайте також: Експорт зерна з України: ЄС посилить перевірки, щоб зменшити побоювання протестуючих фермерів

Що треба зробити Україні

Українське зерно не може нескінченно потрапляти до ЄС. Така правда життя, попри декларацію ліберальних ринкових цінностей у Євросоюзі.

Необхідне добровільне обмеження експорту збіжжя в ЄС і його вивезення до інших регіонів світу. Ще краще робити це у вигляді продуктів переробки зерна. До речі, Польща майже не експортує сільськогосподарську сировину.

Треба звернути увагу і на українських постачальників, які безвідповідально наводнили зерном ринок Польщі. Зазвичай, це не українські фермери, а великі латифундії. Їх зерно дуже конкурентне за ціною завдяки масштабу та якісному чорнозему. Однак, вони не рахуються з інтересами держави, яка веде люту війну і критично потребує нормального режиму логістики на західному кордоні.

Україна має серйозний набір аргументів, зокрема, економічних, на свою користь. Їх потрібно конвертувати в домовленості з польською владою. Польща — цивілізована країна і там є з ким розмовляти. Необхідно апелювати до освіченого польського суспільства, але це має бути професійно підготовлена розмова.