Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

«Так, спільнота не підтримує документ в чинній редакції, зокрема тому, що він містить ознаки порушення Конституції України та може мати негативні наскільки загалом для економіки країни», — йдеться в повідомленні.

Норми, які викликали занепокоєння бізнесу

Зокрема, серед норм, що викликали занепокоєння бізнесу є наступні:

  • реєстрація в електронному кабінеті призовника не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до інтернету;
  • днем вручення повістки, є не день її отримання, а день її відправки (до прикладу, в електронний кабінет призовника), тобто фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів;
  • вводиться обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають закордоном, без пояснення мети та механізмів реалізації такого обліку;
  • вводиться обов’язок уточнити протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації (тобто після 24 лютого 2022 року) свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника;
  • вводиться обов’язок керівників підприємств забезпечити доставку працівників-військовозобов'язаних до ТЦК для уточнення даних — тож питання у бізнесу, яким чином це має бути зроблено, адже бізнес має повноваження до інформування, але не до примусу;
  • вводяться додаткові повноваження поліції, територіальних органів влади, в частині мобілізації та перевірки військово-облікових документів тощо, що покладе на працівників додаткове навантаження та невластиві функції, а також матиме високі корупційні ризики, зокрема щодо тиску на бізнес тощо.

Пропозиції

Водночас бізнес спільнота ділилась рядом пропозицій, зокрема:

  • закріпити в законодавстві термін бронювання працівників у 12 місяців, щоб синхронізувати його з рішення по критичності такого підприємства для національної економіки;
  • дозволити військовозобов'язаним оновлювати свої облікові дані після рішення про бронювання без втрати броні;
  • переосмисли заходи впливу, бо наразі, видається, вони все ж будуть більше мати корупційної та каральної, а не мотивуючої (що наразі так потрібна країні) складової тощо.

Зазначається, що відповідних коментарів та пропозицій спільнота надіслала на майже 100 сторінок.

«Європейська Бізнес Асоціація звертається до керівника Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Завітневича Олександра із закликом створити робочу групу для доопрацювання проєкту до другого читання, куди включити і представників від бізнесу.

У протилежному випадку наслідки впливу на економіку та загалом на країну можуть бути непоправними і великим питанням є, хто за них буде відповідати", — підкреслили в Асоціації.

Нагадаємо

«Мінфін» писав, що в законопроєкті № 10449 йдеться про те, що банківські рахунки військовозобов'язаних, які будуть ухилятися від візитів в ТЦК та СП, будуть арештовані за рішенням суду. Але не одразу — законопроєкт передбачає декілька етапів до моменту блокування рахунків.

30 січня Кабінет Міністрів схвалив та направив до Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію та військовий облік. Законопроєкт № 10449 замінив попередній урядовий законопроєкт № 10378, який на початку січня довелося відкликати через критику.