Ми отримали від КМУ новий законопроєкт, за яким виконавча влада отримає справжній «батіг» — небачені до цього повноваження для стимулювання військовозобов'язаних ставати на облік.

Йдеться про проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 10449 від 30.01.2024.

Цифровізація в дії

«Цифрова трансформація нашої країни — це, насамперед, зручність для громадян. Це антикорупція. Це можливість забезпечити рівний доступ для всіх українців до ресурсів. Це також зміни, спрощення, перетворення і часто ліквідація певних галузей та напрямків. Тому важливо побудувати ефективний менеджмент на рівні всієї держави. Коли ми це виконаємо, ми отримаємо державу, як зручний сервіс», — заявив Михайло Федоров.

Це було 17 травня 2021 року, команда Мінцифри презентувала понад 10 нових послуг у «Дії». Серед них — зміна місця реєстрації, сплата податків, заміна водійського посвідчення, реєстрація бізнесу, цифровий підпис та електронні петиції — все це онлайн, у декілька кліків.

За три роки вже держава в законопроєкті зобов’язує громадянина реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.

Для тих осіб, хто не зареєстрований в електронному кабінеті, передбачено порядок повідомлення в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із вимогою про виконання обов’язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом.

Наслідком виконання цієї процедури є визнання державою факту належного повідомлення/обізнаності особи про виклик до центру комплектування.

Це все, що було необхідно для «прибирання» представників ЦК та СП із вулиць з повістками для явки військовозобов'язаних до центрів військового обліку.

Читайте також: Проєкт закону про мобілізацію та зниження курсу гривні: як це вплинуло на депозити

Суд у поміч

Одним із найсильніших аргументів правозахисників проти законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378 від 2023 року була надмірна концентрація непритаманних повноважень у керівника ТЦК та СП під час внесення відомостей до Реєстру боржників тощо.

Тепер, у разі неявки громадянина до ТЦК та СП протягом 10 днів (або він перебуває за кордоном), актуальний законопроєкт передбачає право ТЦК та СП звертатися до суду в порядку, встановленому законом, щодо:

  1. тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України — на термін до виконання зобов’язань за такою вимогою;
  2. тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами — на термін до виконання зобов’язань за такою вимогою;
  3. накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина — на терміни до виконання зобов’язань за такою вимогою.

Так, саме суд за скороченою процедурою ухвалюватиме рішення про обмеження права на виїзд (що вже фактично обмежено), керування авто та право на розпорядження належними громадянину коштами. А тепер, увага!

У змінах до ст. 272 КАСУ передбачено, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275−277, 280, 282, пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 283, статтями 283−1, 283−2, статтями 286−288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення терміну апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження — з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Водночас, законопроєктом у частинах 7−9 ст. 283 КАСУ набуття законної сили рішенням суду прискорено: рішення суду у справах, визначених цією статтею, підлягають негайному виконанню в порядку, встановленому законом. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених цією статтею, не перешкоджає його виконанню.

Виникає цілком слушне запитання: а чому пропонується обмеження громадянина у праві керування транспортними засобами? Жодних пояснень чи обґрунтувань з боку авторів не наведено. Є чимало інших прав, яких також/замість можна тимчасово обмежити.

Наприклад, серед них:

  • заборона продажу пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995;
  • заборона відвідувати культурні, розважальні, спортивні, соціальні, релігійні, рекламні та інші масові заходи; заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри, інші розважальні, спортивні, культурні заклади (за аналогією запобігання поширенню коронавірусу);
  • обмеження, за аналогом обмежень під час комендантської години: перебувати на вулиці та у громадських місцях, переміщатися транспортом без військово-облікового документу або пішки у проміжок часу, наприклад, після 00:00.

Арешт на все

Справді, законопроєкт у редакції ст. 283−2 КАСУ передбачає накладення судом арешту на:

  • кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг;
  • електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей,
  • цінні папери в депозитарних установах — на термін до виконання такою особою вимоги ТЦК та СП про виконання обов’язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом.

Тобто суд застосовує арешт на всі кошти фізичної особи — без обмежень суми, кількості арештованих рахунків і форми грошей.

Інша особливість — це порядок виконання рішення суду та відсутність гарантій скасування накладеного арешту. Так, змінами до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» такі рішення суду додано до переліку рішень, примусове виконання за якими здійснює державний виконавець.

Право на відкликання виконавчого документа про примусове виконання обов’язку (обов'язків) призовником, військовозобов'язаним, резервістом належить виключно ТЦК та СП.

Проте, запропонована процедура закінчення виконавчого провадження за ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» приховує неприємний сюрприз — виконавчій збір. Це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — фізичної особи, і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи.

Для тих, хто продовжує вірити у святість банківської таємниці, є також неприємні новини, що також пояснює джерела отримання інформації про відкриті фізичною особою рахунки в банках.

Так, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби:

  • на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»,
  • щодо банківських рахунків/електронних гаманців клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу, та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи — підприємця про: наявність рахунків/електронних гаманців, номери рахунків/електронних гаманців, залишок коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях, операції списання з рахунків/електронних гаманців та/або зарахування на рахунки/електронні гаманці, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Як і, головне, навіщо було порушувати ст. 41 Конституції України, автори законопроєкту залишили поза увагою. Нагадаємо, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Тобто законопроєкт передбачає цілу систему заходів впливу й обмеження прав громадян, які не виконують обов’язки, передбачені законом під час мобілізації. Але є й стимул для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Для них час явки до ТЦК та СП встановлюється протягом двох місяців із дня проходження військово-лікарської комісії.

Читайте також: Уряд запропонував блокувати банківські рахунки ухилянтів: чи реально це зробити

Хто серед недоторканних

Законопроєкт містить положення, які фактично виводять із кола осіб, які підлягають мобілізації у воєнний час, представників усіх трьох гілок державної влади.

По-перше, окремо від ЦК та СП військовий облік (із усіма персональними даними особи) ведуть Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Цей порядок фактично виводить службовців вказаних структур із поля зору центрів комплектування.

По-друге, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації такі військовозобов'язані з числа державного апарату:

  • керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
  • судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Міністерства внутрішніх справ України, установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України.

По-третє, бронюванню підлягають (обсяги додатково визначає КМУ) військовозобов'язані, які працюють або проходять службу:

  • в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах: державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов'язані; державної служби категорії «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — до 50% кількості військовозобов'язаних;
  • в Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Службі судової охорони, у судах, інших державних органах та установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, патронатних службах за виключенням військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини.

Нарешті, автори законопроєкту згадали про нечисленну, але дуже важливу категорію громадян, які мають право на бронювання на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Це — кінцеві бенефіціарні власники вказаних підприємств.

У законопроєкті відсутні положення, як враховують суму (обсяг) донатів/податків, сплачених фізичними/юридичними особами на користь ЗСУ протягом збройної агресії, рівень активності та самопожертви волонтерів, кількість і форму подяк та відзнак громадянам від захисників. Усе це та багато іншого залишилося в минулому та поза увагою КМУ, який запроваджує все з чистого аркуша, обмежуючи права цивільних і захищаючи інтереси державних службовців.

Упевнені, що Комітети ВРУ звернуть увагу на очевидні порушення ст. 17 Конституції України, де вказано, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Одним — все, іншим — нічого

Щодо запиту військових про визначення порядку ротації, автори законопроєкту залишились у формулі «Термін служби 36 або указ». Значення короткої формули звільнення з військової служби стосується підстав для демобілізації переважної більшості військовослужбовців, які добровільно пішли до лав ЗСУ з перших днів воєнного стану. Частина з них підписала контракт. Демобілізація відбувається у разі настання однієї з подій: скасування воєнного стану або 36 місяців служби. Автори законопроєкту залишили сьогодні цей запит військових без відповіді, щоб за деякий час до цього повернутися. Але чи буде у захисників цей час?

Базова військова служба — до 5 місяців у мирний час і до 3 років під час дії воєнного стану.

Очікувано зменшено вік перебування на військовому обліку призовників — до 25 року. Але надано право обирати час, коли проходити базову військову службу (до 24 років).

Запроваджено дискусійну норму про мобілізацію на особливий період засуджених осіб. Так, на особливий період можуть бути призвані за бажанням засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402−406, 408−411, 426−433, 437−442 Кримінального кодексу України.

Для тих, хто захоплювався зйомками відеопроцесу спілкування з поліцейськими, прикордонниками, представниками ЦК та СП, передбачено обов’язок громадян України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, мати при собі військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Оскільки міжнародне право не містить процедур примусу військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном, стати на військовий облік чи повернутися до України, вважається, що запроваджені обмеження будуть дієвими в разі потреби в консульських процедурах (обмін або видача закордонного паспорту).

Сьогодні весь апарат держави, посадові особи та керівники зобов’язані сприяти, виконувати, звітувати, інформувати та перебувати на обліку в Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, які:

  • утворюються в областях, містах, районах, районах у містах;
  • діють на підставі Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154;
  • підпорядковуються оперативному командуванню, у зоні відповідальності якого вони перебувають;
  • районні ЦК та СП є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя;
  • призначення на посади та звільнення з посад керівників та інших військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюються, відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців.

ЦК та СП приберуть з вулиць, але якою ціною

Зазначимо, що досліджуваний законопроєкт, як і переважна більшість законопроєктів від КМУ — системні, якісно опрацьовані, з продуманими алгоритмами дій, ефективні для досягнення поставленої мети виконавчою владою держави, а не в інтересах громадянина.

Отже, у ЦК та СП зосереджено небачений досі обсяг повноважень та інформації. Для виконання їх функцій підлаштовано всі державні структури, персональний склад яких порахований та облікований. Проте, подальше зосередження влади, виняткових повноважень і неврегульованого механізму контролю/відповідальності/противаг для військовослужбовців ЦК та СП — ядро непередбачуваних у майбутньому ризиків.