Як змінюються глобальні тренди
Якщо ми кажемо про глобальний ринок, то 2023 рік став роком «blue chips». Це так звані сині фішки — всім зрозумілі активи, які мають високі рейтинги та високу довіру інвесторів. Це акції Apple, Amazon, Meta, Netflix, Microsoft, Google, Tesla. Ці компанії на фондовому ринку дали найбільше зростання.
Друге — це золото. Для золота це був найкращий рік за довгий період. Доля золота у портфелях інвесторів, зазвичай, 5%, але цього року — 10−15%. Золото ніколи не є основою, але це цінний актив, який зріс цього року на 25%.
Наступне — криптовалюти: біткоїн та ефіріум. Це сині фішки крипти, вони зростають. Тисячі альткоїнів не показують такого зростання.
Що буде наступного року? Багато капіталу перетікатиме в міжнародні облігації. Повторюсь, що зростання ставок означає, що облігації у всьому світі даватимуть дохідність 6−8%, що для середньостатистичного інвестора, який не хоче сильно ризикувати, абсолютно нормально. Тому це буде основою багатьох портфелів.
Щодо ринку акцій, то в мене немає впевненості, що це буде зростаючий сегмент. Тому що, наприклад, Німеччина вже в рецесії, інші країни Європи також увійдуть в рецесію, за різними прогнозами. США навряд чи будуть в рецесії у рік виборів, але передвиборчі баталії, затягування з рішенням щодо бюджету — все це не гратиме на користь американським компаніям та економіці країни. Тому я не маю впевненості у зростанні фондових індексів, і радив би бути збалансованими наступного року. Тобто зафіксуватися в облігаціях (7−8%), і половина — на активне управління.
Я думаю, що наступний рік може стати цікавим для японської єни. Банк Японії може вперше підвищити облікову ставку за дуже довгий період, і цей фактор може піти на користь валюті. Єна була слабкою щодо долара протягом багатьох років, а у 2024-му вона може показати непогане зростання.
Подивимось, що буде на крипторинку наступного року. Дуже цікава динаміка. Такі відомі імена, як JPMorgan, Blackrock та інші, роблять крипту максимально доступною навіть для тих, хто не є криптоінвестором. Вони створюють фонди і переводять цифрові активи в форму цінних паперів. А з іншого боку, ми бачимо, що американці посилюють регулювання.
Можливо, ми побачимо невдовзі, що на ринку залишиться лише максимально зарегульована криптоінфраструктура, а це обмежить багато процесів. Як результат, ми перейдемо до прозорої інфраструктури, яка не буде вже децентралізованою, але вона буде зрозумілішою і для банків, і для регуляторів. Що сприятиме зростанню криптовалют.
Куди інвестувати в Україні
В Україні розвиваються ОВДП — держава залучає кошти на фінансування своїх потреб. Це абсолютно нормальний інструмент, державі дійсно потрібні кошти, ми перебуваємо у стані війни. Наступного року Мінфін планує випустити в валютному еквіваленті облігацій на $11 млрд. Це дуже багато. Це стане рекордною емісією за всі роки незалежності України. Але ця емісія буде, по суті, просто перекредитуванням, тому що погасити треба близько $12 млрд, тобто навіть не буде ніякої доданої вартості.
Моя порада для розгляду: якщо Нацбанк утримуватиме стабільну відсоткову ставку, як він декларує, тобто 15% без змін протягом року, то ОВДП є достатньо непоганим інструментом для бізнесу, насамперед, для утримання ліквідності, яка наразі не потрібна. Банки пропонують менші відсотки. А ось для населення ОВДП — не супер інвестиція, особливо враховуючи ризики і можливу девальвацію та інфляцію.
Що ще є? Як не дивно, гарно себе поводить зараз ринок нерухомості. Якщо ми говоримо про довоєнний час, то бум спостерігався на заміську нерухомість і нерухомість бізнес-класу. Зараз ми бачимо бум на зовсім інший сегмент — це смарт-квартири площею від 17 до 30 квадратних метрів. На цей сегмент дійсно є попит, туди інвестують кошти і заробляють 20−30% річних, навіть зараз.
Ще є Defence Tech, куди можуть зайти й приватні інвестори. Цей сегмент зараз розвивається, в тому числі, через такі інструменти, як синдикати, тобто спільне інвестування стартапів. Здебільшого, кошти йдуть на R&D. І залишається сподіватись, що технологія буде цікавою для Укроборонпрому, бо це відразу контракт на великі обсяги. Такі компанії дійсно активно залучають кошти.
Ще один сегмент для бажаючих інвестувати в бізнес — МСБ зараз активно шукає фінансування на свої експортні рішення. Це може бути цікаво, це не просто про інвестування та отримання доходу, це співучасть у бізнесі та його розвиток. Зараз це актуально, і повірте, в Україні дуже багато проєктів, які можуть мати успіх за кордоном.
Читайте також: Акції й облігації США відсвяткували минулий тиждень разом: чому у 2024 році їх інтереси розійдуться
Ще є єврооблігації України. Їх активно піарили різні інвестиційні компанії за місяць до вторгнення, і люди їх купували. Я особисто відмовляв, але деякі клієнти не послухали. Один із клієнтів купив певну кількість за ціною 90 доларів за облігацію, а на кінець минулого року їх вартість складала 20 доларів за облігацію, зараз — десь під 40. І вони вже ніколи не будуть 90. Треба визнати, що довоєнні єврооблігації України вже ніколи не будуть погашені на 100% від їх вартості, в найкращому випадку ще буде 50−70% від вартості.
Чи інвестують іноземці в Україну
Якщо коротко — то ні. Але завжди є «але». Які інвестиції є зараз? Перше — це іноземні інвестори, які реінвестують у свої бізнеси. Наприклад, Nestle, Coca-Cola, Kronospan, ArcelorMittal. Тобто це певні корпорації, які вже працювали в Україні, вони інвестують в релокацію або у відбудову своїх потужностей. Це невеликі гроші, можливо до $500 млн. У рамках глобальної економіки і бізнесу — це мало.
Також інвесторами є міжнародні фінансові організації, які фінансують різні проєкти в Україні. Це грантова підтримка, наприклад, ЄБРР, USAID. Це дуже важливо, тому що це підтримка малого бізнесу.
Зазначу, що хороший фінансовий ресурс є в українських корпорацій. Вони можуть виступати інвесторами. Я думаю, що до кінця цього або наступного року ми побачимо декілька досить великих для України угод між українськими компаніями. Є низка корпорацій в Україні, які мають закордонних інвесторів. Через обмеження вони зараз не можуть вивести капітал із України. Тож у них є можливість розширювати свій бізнес тут. Вони готові розглядати різні пропозиції вже зараз. Окрім корпорацій із закордонними інвесторами, є великі українські корпорації — Rozetka, Нова пошта. У них є кошти для фінансування бізнесів. Тож, якщо банки не розширятимуть кредитування, найближчим часом великі корпорації відкусять у них частину ринку.
На прямі іноземні інвестиції в Україну поки що попиту немає. Виключення — це оборонна галузь. Rheinmetall, BAE Systems офіційно виходять на український ринок. А також будівельна галузь — логічно заходити сюди вже зараз, адже відбудова є, зокрема, знищеної інфраструктури.
Українське айті також цікаве іноземним інвесторам. Оцінка бізнесу українського айті-аутсорсу, який вже пережив майже два роки повномасштабної війни, втримав команду і продовжує генерувати прибуток, впала, а отже, це може бути цікаво для інвесторів.
Читайте також: НБУ прогнозує у 2024 році інфляцію 9,8%: що це означає для курсу гривні
Є також фонди, на кшталт Horizon Capital. Фонд акумулює інвестиції через певні інструменти спільного інвестування. Але знову ж таки, дві компанії, в які Horizon Capital уже інвестував, мають українських засновників, але залучили кошти для розширення на іноземних ринках. Тобто ці кошти не заходять до України.