Відповідно до проєкту Держбюджету, у 2024 році прожитковий мінімум зросте, проте, ненабагато. Але ці суми є далекими від того, що гарантує гідний рівень життя для людей і, вочевидь, найближчим часом ситуація кардинально не зміниться, з огляду на те, що в країні війна і пріоритети дещо зміщені.
До початку війни неодноразово підіймалися питання забезпечення достатнього рівня життя населення, так як номінально це є одним із пріоритетів соціально-економічної політики України.
Проте, через соціальну чутливість цього питання та повільний економічний розвиток ніяк не вдавалося здійснити глибинні та структурні зміни в соціальній сфері, які назрівали роками.
Зокрема, те, як формується прожитковий мінімум, має велике значення, оскільки саме прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом та дієвим інструментом стримування бідності.
На його основі розраховується більшість соціальних стандартів і гарантій, які є індикатором якісної та ефективної державної соціальної політики, що має бути стратегічною метою будь-якої цивілізованої держави.
На сьогодні прожитковий мінімум — це вартісна величина, яка відображає мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, які необхідні для задоволення основних соціальних і культурних потреб людини. В його основі — вартість споживчого кошика.
Застарілість та неефективність інституту прожиткового мінімуму у його існуючій моделі уповільнила і навіть зупинила не лише соціальні реформи, а й економічні реформи у багатьох сферах соціально-економічного життя.
Чому в Україні 2 різних прожиткових мінімуми
Всупереч затвердженому нормативному методу, в Україні використовується так званий ресурсний метод — залежність розміру законодавчо встановленого прожиткового мінімуму від динаміки економічних показників та фінансових можливостей бюджету.
Тобто розмір прожиткового мінімуму затверджується не для забезпечення соціальних гарантій, а виходячи з фінансових можливостей держави, внаслідок чого, у разі браку ресурсів, у бюджеті для його коригування та фінансування залежних від нього соціальних виплат і заробітної плати працівників бюджетної сфери стримуються темпи збільшення розміру прожиткового мінімуму.
Це призвело до паралельного існування в Україні двох різних за розмірами прожиткових мінімумів:
- законодавчо встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
- фактичний, щомісяця розрахований Мінсоцполітики для спостереження за динамікою рівня життя (відповідно до методики розрахунку споживчого кошика).
Різниця між фактичним та законодавчо встановленим прожитковим мінімумом у понад 2 рази.
Законодавчо встановлений прожитковий мінімум зростає помірно та регульовано, залежно від коштів фінансових можливостей бюджету. При цьому фактичний прожитковий мінімум змінюється лише за рахунок зміни вартості споживчого кошика.
У 2023 році фактичний прожитковий мінімум на 3 340 грн вищий за законодавчо встановлений, однак, він не відповідає реальній вартості життя, з огляду на те, що розрахунок споживчого кошика здійснюється за методикою, яка є застарілою. Про це свідчить, щонайменше, низка причин:
- споживчий кошик не переглядається кожні 5 років, як цього вимагає закон;
- норми харчування є значно заниженими, порівнюючи з рекомендованими ВООЗ. Здебільшого, використовується вуглеводна модель харчування на противагу білково-вітамінній, яка поширена серед економічно розвинутих країн;
- у наборах непродовольчих товарів та послуг не враховуються потреби сучасної людини та життєво необхідні витрати, такі як освіта, житло, зв'язок, медицина. Натомість, є товари та послуги, які вже не актуальні.
Окрім цього, чинний на сьогодні нормативний метод розрахунку характеризується певним нав’язуванням системи цінностей щодо вибору між окремими продуктами, товарами та послугами.
Існування значного розриву між реальним та номінальним прожитковим мінімумом обумовлює зниження фактичних доходів родин, зростання безробіття серед населення, враховуючи, що більшість соціальних виплат залежать саме від меншого показника прожиткового мінімуму.
Громадяни, які належать до соціально вразливих категорій населення та які отримують соціальні виплати від держави, недоотримують практично половину коштів, які б мали їм належати, з погляду забезпечення гідних умов життя.
У законодавстві існує ще такий показник, як «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», який використовується для призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям до моменту стабілізації економічного становища в Україні.
Саме існування такого показника нівелює функцію прожиткового мінімуму, як основного інструменту соціальної політики, та обмежує права отримувачів.
Для чого використовується прожитковий мінімум
Цілком очевидно, що розмір прожиткового мінімуму безпосередньо залежить від фінансово-економічної ситуації в країні, рівня життя та доходів населення, темпів зростання ВВП та коливання інфляції, і його підвищення відбувається з урахуванням реальних можливостей держави щодо забезпечення своєчасного і у повному обсязі фінансування уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.
Однак, однією з вагомих причин заниженого прожиткового мінімуму також є і те, що прожитковий мінімум на сьогодні не виконує роль соціального стандарту, він перетворився на «точку відліку» у регулюванні економічних відносин.
Соціальні стандарти в Україні сьогодні — це інструмент фінансового управління, а не соціальний орієнтир. Так, вимушена оптимізація витрат у 2014−2015 рр. завдала негативного впливу на систему соціального захисту, а фактичне заморожування розміру прожиткового мінімуму з усіма прив’язаними до нього соціальними виплатами ще більше поглибила бідність, нерівність та соціальну ізоляцію соціально-вразливих категорій населення.
Свідоме стримування законодавчо встановленого прожиткового мінімуму суперечить об'єктивним показникам вартості життя та інфляційним змінам, а невідповідність основних функцій прожиткового мінімуму реальним сферам його застосування унеможливлює підвищення офіційно встановленого розміру.
Світова практика переконливо доводить, що прожитковий мінімум — це, передусім, орієнтир та маркер ефективності політики розподілу доходів. Соціальні стандарти в кожній країні мають свої особливості, однак споживчий кошик слугує переважно маркером інфляції.
Моніторинг цін на товари і послуги, що входять до споживчого кошика, дає змогу відслідковувати рівень інфляції і з його урахуванням вже коригувати соціальні виплати.
Натомість, в Україні, навпаки, зростає кількість виплат, штрафів, платежів та зборів, які прив’язані до розміру прожиткового мінімуму (понад 150 різних видів виплат). Більша частина з цих виплат не має жодного відношення до прожиткового мінімуму, як критерію бідності та базового соціального стандарту.
Серед основних видів виплат, що залежать від встановленого розміру прожиткового мінімуму в Україні: і грошова допомога співробітникам бюджетного сектору, і різноманітні штрафи, і соціальні виплати, і заробітна плата у бюджетній сфері.
Зокрема, законодавчо встановлений розмір прожиткового мінімуму застосовується та є прив’язаним до таких видів виплат.
Грошові допомоги
Наприклад, одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту виплачують у розмірах від 8 до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Громадянам України, які звільняються з роботи у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі 2-ох прожиткових мінімумів.
Також випускники університетів, які мають дипломи медичного та фармацевтичного профілю і уклали договір не менш як на 3 роки на роботу в лікарнях, які розташовані у селах та селищах, можуть отримати одноразову адресну грошову допомогу у п'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі поранення, заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обовʼязків, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів, у разі загибелі — членам сім'ї загиблого — в розмірі 100 прожиткових мінімумів.
Різноманітні штрафи, податки та платежі, які визначені Податковим кодексом, Кримінально-процесуальним кодексом, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Цивільно-процесуальним кодексом, Господарсько-процесуальним кодексом тощо.
В Україні на сьогодні існує майже 180 норм в 14 кодексах і законах, які регулюють господарські, кримінальні та адміністративні питання. Такі норми вдвічі перевищують норми, які регулюють питання соціальних виплат. У 22 законах передбачено близько 79 видів соціальних виплат, які залежать від прожиткового мінімуму.
Соціальні та пенсійні виплати
Понад 63 види соціальних виплат є прив’язаними до розміру прожиткового мінімуму у кількісному чи відсотковому значенні. З них 27 видів виплат безпосередньо залежать від прожиткового мінімуму.
До таких соціальних виплат, наприклад, відносять: субсидії (у формулі розрахунку яких застосовується розмір прожиткового мінімуму); допомога у зв’язку з безробіттям (максимальна межа якого становить 4 розміри прожиткового мінімуму); мінімальний розмір аліментів на дитину (не менше 50% прожиткового мінімуму); державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога на дітей-сиріт, малозабезпеченим сім'ям, одиноким матерям, страхові виплати, допомога на поховання, різноманітні надбавки на догляд, через інвалідність, компенсації, пільги.
Від прожиткового мінімуму залежать також і пенсії. Мінімальна пенсія не може бути меншою прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб в Україні — на сьогодні це 2 093 грн. Максимальна — не більше 10 прожиткових мінімумів, що складає 20 930 грн.
У разі проведення перерахунку цих пенсійних виплат із урахуванням фактичного розміру прожиткового мінімуму, пенсійні виплати зростуть у 2,3 рази.
Додатково до пенсійних виплат для різних категорій осіб встановлюються надбавки, доплати, додаткові пенсії та інші пільги, які пов’язані з прожитковим мінімумом. Наприклад, для осіб із інвалідністю внаслідок війни І групи мінімальна пенсійна виплата становить 650% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
У 2011 році було визначено, що відповідно до законів, якими визначаються особливості пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, умови, порядок та розміри соціальних виплат встановлюються рішенням Кабінету Міністрів України.
Читайте також: Середня пенсія в Україні різниться за регіонами. Де найбільші та найменші виплати
Це призвело до «ручного» встановлення, зокрема, розмірів соціальних та пенсійних виплат та їх закріплення, у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, у чималій кількості нормативно-правових актів.
Заробітні плати у бюджетній сфері
На сьогодні мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до необхідності проведення автоматичного перерахунку заробітних плат працівників бюджетної сфери. При цьому заробітна плата в бюджетній сфері є значно нижчою за середню в Україні.
Що стосується посадових окладів працівників окремих державних органів, то вони прямо встановлені в законах, у кратній залежності від розміру прожиткового мінімуму. Для прикладу, розмір посадового окладу суддів становить від 30 до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а для працівників НАБУ — коливаються від 19 до 50 розмірів, залежно від категорії працівника.
У разі застосування розміру фактичного прожиткового мінімуму, ці оклади зростуть у понад 2 рази.
Це посилює стримувальний ефект зростання прожиткового мінімуму для всіх інших соціальних груп населення, які, зокрема, отримують соціальні виплати, які можуть бути єдиним доходом людини. Така ситуація має значний негативний вплив на визначення розмірів цього показника, адже зумовлює необхідність пошуку додаткових фінансових ресурсів для покриття видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.
Будь-яке підвищення прожиткового мінімуму тягне за собою перерахунок всієї системи соціальних допомог, виплат, зарплат, штрафів та платежів. Адже в рамках однієї бюджетної програми значно простіше провести підвищення соціальних стандартів, ніж, коли мова йтиме про всю систему.
Ще у 2021 році проводили розрахунки, що, у разі підвищення законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму до його фактичної величини, розмір додаткових витрат на рік становитиме близько 300 млрд грн.
Чи можна наблизити прожитковий мінімуму до його реальної величини?
Можна. Для цього необхідно комплексно переглянути підходи до визначення та застосування прожиткового мінімуму, щоб встановити прозоріший механізм його розрахунку та розуміння самої суті цього стандарту.
Читайте також: Працювати після 70 і віддавати 50% пенсії на податки: як живуть пенсіонери в інших країнах
Для початку варто оптимізувати сферу застосування прожиткового мінімуму, законодавчо відв'язавши його від всіх невластивих видів виплат, зборів, штрафів. Прожитковий мінімум має бути маркером інфляції та базовим стандартом, від якого рахуватимуть ті види соціальних допомог, які є основними доходами людини, так як визначено в Конституції.