Сумнівна нейтральність
Згідно із митними документами, які потрапили до рук POLITICO, російські покупці задекларували замовлення на сотні тисяч бронежилетів і шоломів виробництва китайської компанії Shanghai H Win.
Ці та інші схожі документи свідчать про те, що, незважаючи на заклики Пекіна до миру, країна забезпечує Росію корисними для армії товарами, які допомагають Москві у війні в Україні. Йдеться про захисне спорядження для військових, безпілотники і теплові оптичні приціли.
Продаж таких товарів подвійного призначення, тобто тих, які можна використовувати в цивільній і військовій сфері, дають західним урядам, які не хочуть сваритися із Китаєм, можливість прийнятного виправдання.
Згідно із отриманими даними, експорт товарів подвійного призначення з Китаю в Україну різко впав, в той час як до Росії він стрімко виріс.
Лише цього року Росія імпортувала китайських дронів на $100 млн, що в 30 разів більше, ніж імпортувала Україна. Експорт китайської кераміки, яку використовують у захисному спорядженні, до країни-агресора підскочив на 69% до понад $225 млн, а в Україну впав на 61% до якихось $5 млн.
Гелена Легарда, провідна аналітикиня з питань Китаю в берлінському аналітичному центрі MERICS, каже, що ці дані свідчать про підтримку Китаєм Росії у її війні, незважаючи на спроби Пекіну виставити себе нейтральною країною. Вона не вважає, що ЄС погодиться накласти санкції на Китай через його постачання Москві великої кількості товарів подвійного призначення.
Читайте також: Китай погрожує залишити США та Європу без сировини для мікрочипів: як на цьому заробити
Через кого йдуть закупівлі
Завдяки пошукам у відповідних базах даних, у які можуть зайти всі, хто має доступ до російського інтернету, Politico знайшов покупців китайських товарів подвійного призначення.
Одним із них є компанія «Силва», штаб-квартира якої знаходить в Бурятії. Вона замовила у Shanghai H Win по 100 тис. куленепробивних жилетів і шоломів.
Згідно із розслідуванням видання, все вказує на те, що це підставна компанія: вона була заснована лише у вересні, у 2022-му у неї не було жодного виторгу, за вказаною адресою Google Street View показує занедбаний житловий будинок, а усі спроби зателефонувати чи написати в компанію не дали результатів.
Ще одна компанія під назвою «Рика» задекларувала у березні дещо менші поставки захисного обладнання від Shanghai H Win. А у січні компанія отримала шоломи від китайської Deekon Shanghai, у якої спільна адреса із Shanghai H Win. Виявилося, що це афілійовані компанії.
Представниця «Рика» заявила, що вони купують в Росії, а не Китаї, але в таке важко віриться: огляд митних декларацій показав, що компанія отримала з Китаю понад 220 вантажів термовізійної техніки і захисного обладнання на $11 млн від початку повномасштабної війни в Україні.
Є ще російська «Легиттелеком», московська фрахтувальна компанія, яка купила 100 тис. шоломів і 100 тис. комплектів форми у Deekon Shanghai, про що свідчать митні звіти від 24 листопада минулого року.
Та значно більшим гравцем цієї сфери є «Позитрон», ростовська компанія Євгена Пригожина, очільника ПВК «Вагнер». Як свідчать митні дані, його компанія купила на понад $60 млн «страйкбольні шоломи», «різноманітну кераміку» та інші товари у китайської фірми KRNatural у листопаді і грудні 2022-го.
Крім того, декларації про відповідність між жовтнем і груднем 2022-го, які надала компанія, показують, що «Позитрон» придбала дрони у китайської міжнародної фірми SZ DJI Technology минулого грудня. Точна кількість невідома, але зазначені моделі (Mavic 2 і Mini 2) використовуються на полях бою в Україні.
Експерти зазначають, що декларувати товари так, щоб вони здавалися «цивільними», хоч вони призначаються для війни, — це дуже поширена практика. Хто ж подумає, що «страйкбольні шоломи» використають на війні, а не у невинній грі із фарбою.
Хай там як, а війна пішла на користь «Позитрон»: заснована лише у березні 2021-го, вже у 2022-му її виторг злетів з 31 млн руб. (близько $400 тис.) до 20 млрд руб. (майже $300 млн). Про це свідчать фінансові звіти компанії.
Генеральний директор «Позитрон» Андрій Вітковський заперечує імпорт дронів і подібних продуктів із КНР, адже вони спеціалізуються «на споживчих товарах, спортивних і текстильних», тобто «виключно мирних продуктах».
Не дивно, що російська компанія заперечує торгівлю, яка може привернути до неї увагу західної влади. Після того як у березні POLITICO повідомив, що компанія «Техкрим» імпортує з Китаю бойові рушниці, декларуючи їх як «мисливські рушниці», на фірму наклали санкції Штати. За словами санкційного експерта, «Позитрон» вже потрапив на радари Заходу.
Дрони — гуртом і в роздріб
У постачанні дронів з Китаю росіяни покладаються на велику кількість малих замовлень різних покупців — як компаній, так і окремих осіб. Окрім Pozitron, Politico визначив «Гигантшину», «Воздух» і «Небесная механика» як покупців дронів від китайської компанії DJI. Остання до війни була офіційним дистрибʼютором цих дронів у Росії.
Речник DJI у коментарі POLITICO повідомив, що від 26 квітня 2022-го вони припинили операції в Росії і Україні. Він стверджує, що всі дрони, які потрапили у ці країни після зазначеної дати, прийшли з третіх країн, а це вони контролювати не можуть.
Хай там як, а пошук у базі ImportGenius показав, що китайська компанія Iflight продовжує постачати дрони DJI «Небесній механіці» через гонконгську компанію Lotos. Останній вантаж було доставлено 10 жовтня.
Читайте також: Як Китай скуповує світові автобренди і виробництво
Треба політична воля, але її бракує
Двозначність, що повʼязана із товарами подвійного призначення, а також усвідомлення того, що їх виробляють переважно у Китаї, вказують на те, що навряд Захід щось стане із цим робити. Росія про це знає і користується такою лазівкою для закупівлі західних технологій через КНР.
Згідно із нещодавнім аналізом Київської школи економіки, понад 60% імпортованих важливих компонентів російської зброї, яку знаходили на полях бою, виробляють американські компанії.
Під час візиту американського держсекретаря Ентоні Блінкена до Пекіну минулого місяця тамтешні чиновники запевнили американську делегацію, що країна «не надає і не буде надавати летальну допомогу Росії для використання в Україні». Блінкен все ж попросив Пекін бути на сторожі постачань технологій, які Росія може застосувати проти України.
Постачання китайських товарів подвійного призначення в Росії викликає традиційне занепокоєння і у Франції. Емманюель Бонн, головний дипломатичний радник французького президента, на запитання про постачання Китаєм зброї Росії сказав таке: «Це не зовсім військове обладнання…на скільки нам відомо, вони [Китай] не постачають великі обсяги товарів військового призначення в Росію, але треба, щоб вони зовсім не постачали нічого такого».
Але Захід мало чим може зарадити у цій ситуації. Лише Сполучені Штати завдяки забороні доларових транзакцій під час продажу товарів подвійного призначення в Росію можуть якось вплинути на проблему.
А через невелику поширеність євро Євросоюз нічого подібного зробити не може. Та й не надто хоче. В останньому пакеті санкцій ЄС мало бути сім китайських компаній, яким забороняється торгівля із блоком. Та після лобіювання з боку Пекіну Брюссель прибрав зі списку чотири компанії.
Еліна Рибакова, одна з авторок звіту Київської школи економіки, закликає виробників товарів подвійного призначення більш відповідально ставитися до відслідковування кінцевого отримувача їхніх продуктів.
Потрібно щось на зразок обовʼязкових умов, які регулятори поставили банкам після фінансової кризи 2008-го, згідно із якими фінустанови повинні відслідковувати операції із відмивання грошей і запобігати їм.
Рибакова пропонує створити таку ж інфраструктуру для компаній і запровадити серйозні штрафи за порушення. Максим Миронов, експерт із санкцій і викладач фінансів, вважає, що Заходу бракує політичної волі спрямувати санкції проти Пекіну. «Чи достатньо сильно політики хочуть накласти санкції на Китай? Ні», — каже Миронов.
«Китай дає всім зрозуміти, що вони звісно можуть спробувати [щось зробити], та йому байдуже, — додає Миронов. — А ЄС своїми діями показує, що якщо йому [Китаю] це [санкції] не подобається, ЄС не буде йти проти Китаю. Якщо Китай це помітить, то продовжить діяти у власних інтересах».
Єврокомісія, Національна рада безпеки США і Китайська місія в ЄС не відповіли на прохання про коментар до цієї статті.