Що Україна пообіцяла МВФ

Що треба знати про сам «Меморандум із МВФ», опублікований у грудні 2022 року:

1. Текст документу сформований українською стороною — все, що там написано, є нашим баченням ситуації і способами її вирішення.

2. «Орієнтовний приріст надходжень у 2023 році від скасування змін спрощеного режиму оподаткування оцінюється приблизно на рівні 0,13% ВВП у 2023 році» — цитата з меморандуму. Нагадаємо, що реальний ВВП України за 2022 рік впав на 29,1%. Порівняйте цифри падіння та очікуваного ефекту.

3. У меморандумі неодноразово згадується про зобов’язання розробити дорожню мапу реформування податкової системи, зобов’язання підвищити прозорість та стандарти корпоративного управління, пожвавлення діяльності в районах, що не перебувають у зоні активних бойових дій.

4. Фіскальним структурним реформам у меморандумі відведено загалом 16 пунктів із 43, втім, складається враження, що держава не поспішає їх виконувати. Вся увага сконцентрована на пункті 15, який починається зі слів «Ми рішуче налаштовані на визначення додаткових джерел надходжень» — це саме той пункт, де є зобов’язання повернути податковий тиск на довоєнний рівень.

Отже, згідно вищезгаданого 15 пункту Меморандуму, у липні в другому читанні буде розглянуто законопроєкт № 8401, яким із 1 серпня скасовується більшість воєнних пільг, та фактично повертається податкова система до стану, що діяв до 24 лютого 2022 року.

Чи є потреба у скасуванні пільг

Давайте чесно: МВФ і до війни негативно ставився до податкових пільг, винятків і послаблень, як до того, що розбалансовує бюджет. Тобто робить видатки невідповідними доходам. А під час війни це стало питанням життя і смерті. Але порівняємо цифри:

Із понад $50 млрд, які Україна отримала від союзників із початку війни, МВФ надав $5,6 млрд. У наступні 4 роки країни Великої сімки та ЄС зобов’язалися надати Україні $115 млрд, а нова програма МВФ розрахована на $15,6 млрд на 5 років. Тобто частка МВФ є не надто оптимістичною. Проте, співпраця з фондом залишається головним показником для кредиторів, особливо приватних. А їхні гроші теж потрібні Україні.

Крім того, кошти, отримані від міжнародних партнерів, не можуть йти на фінансування української армії. Тож вони закривають потребу у фінансуванні соціальних видатків, зокрема, виплату пенсій. А податки, які надходять з економіки, йдуть на армію.

Проте, навіть тут потреби перевищують можливості. При щомісячних податкових доходах у 80 млрд грн, на війну витрачається 130 млрд.

Отже, щось вирішувати таки потрібно.

У пояснювальній записці до законопроєкту уряд називає додаткові 10 млрд грн до кінця року, як аргумент, щоб відмовитися від послаблень.

Рахуємо 130 — 80 = 50 — 10 = 40. Дірка в бюджеті залишається на 40 мільярдів грн. (Мова тільки про бюджетну дірку на фінансування армії, про «дірище» на все решту зараз просто помовчимо).

Читайте також: Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду. На пенсії та соцвиплати витратять 769 мільярдів

Кому готуватись до змін

Очевидно, що запропоновані зміни не покривають бюджетного дефіциту. А от чи не буде він наростати від остаточної втрати довіри підприємців до уряду — питання далеко не риторичне. Влада знову порушує власні обіцянки. Адже пільги мали діяти впродовж всього воєнного стану та ще пів року після його завершення.

Що ж пропонується для отримання до кінця року 10 мільярдів грн.

Насамперед, скасовується пільговий 2% податок. Платник матиме право подати заяву про відмову від застосування 2% єдиного податку та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви, а також, якщо в заяві платник не зазначить бажану систему, підприємець автоматично переводитиметься на систему, на якій був раніше.

По-друге, повертається основний пласт податкових планових перевірок. У 2023−2024 рр. планові перевірки обмежуватимуться такими виключними умовами:

1. платник податків здійснює господарську діяльність, пов’язану з виготовленням/реалізацією підакцизної продукції, або є суб'єктом грального бізнесу, чи фінансовою установою;

2. платник податків відповідає одній з таких ознак ризику:

  • рівень сплати податку на прибуток або ПДВ нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку в середньому за відповідною галуззю;
  • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську у понад 2 рази;
  • інші операційні витрати перевищують 30% загальних витрат операційної діяльності;
  • загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75% або більше суми загального доходу, задекларованого у такій декларації (за умови, що сума загального річного доходу від підприємництва становить не менше 10 млн грн);
  • заробітна плата, яка нарахована/виплачена податковим агентом, менша середньої у регіоні у відповідній галузі.

І навіть тут вже закладено непрогнозованість та суб'єктивність — податкова сама може встановлювати середні показники для цих ознак ризику. Визначили. Опублікували на сайті. Побігли здійснювати перевірки.

Якщо вам ще незрозуміло, що цей закон, це не про наповнення бюджету, а про закручування гайок, то ось ще. Майбутній закон передбачає повноцінне повернення фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО, окрім тих випадків, коли підприємці зареєстровані та здійснюють свою діяльність у прифронтових територіях.

Всі ці зміни, особливо щодо ознак ризику, дуже насторожують підприємців. Річ у тім, що, завдяки вищезгаданому комітету, ми вже маємо податкову систему зі сплати ПДВ та отримання податкових кредитів, що не просто працює під ручним керівництвом, але і є основним джерелом скарг бізнесу про «тиск», «шантаж», «хабарництво», «здирництво» з боку податкової. Так трапилось саме тому, що протягом усіх цих років податкова так і не стала ефективним сервісом, а залишається радянським виконавчим органом із забезпечення надходжень до державного бюджету. І саме це породжує довкола себе страшну корупцію.

Маючи таку ситуацію, підприємці задають логічні питання — чи не запроваджується така система під соусом подальшої співпраці МВФ для того, щоб тиснути й грабувати ще й малий бізнес, який насилу пережив 2022 рік і тільки-но почав приходити до тями.

І як такий підхід зможе виправити ситуацію? Законопроєкт жодним чином не впливає на розв'язання питань корупції у самій Податковій службі. Одна з проблем, яка непокоїть підприємців, полягає в непередбачуваності дій влади. По суті, дія законопроєкту набирає чинності з 1 серпня. «Вишенька на торті» — те, що підприємець мав вже до 15 червня вирішити, на якій системі оподаткуваня йому працювати. Залишається незрозумілим — а чому зміни запроваджуються не з нового податкового року, як в усіх європейських країнах?

Читайте також: У податковій почне працювати штучний інтелект: що зміниться і хто за це заплатить

Відповідь очевидна — Уряд так і не зміг сформулювати цілісну стратегію щодо податкової політики. А про комунікацію з підприємцями — годі й згадувати.

От, що вже точно гарантовано, — повернення податкових перевірок посилює корупційні ризики, адже саме перевірки є інструментом корупції.