► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Втрата врожаю
За його словами, землі, які затоплені, потребують повної агроекологічної оцінки стану грунтів, але після того, як зійде вода. У більшості випадків потрібно буде застосовувати спеціальні методи відновлення грунтів.
«На угіддях, які постраждали внаслідок знищення Каховської ГЕС, вирощувалося два основних блоки продукції, одним із них є овочеві та баштанні культури. Другий блок зернові та олійні культури: соя, кукурудза, соняшник, пшениця. Без джерела водопостачання неможливо вести мову про вирощування продукції овочівництва. Вирощування зернових та олійних культур відбудеться за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю», − зазначив Висоцький.
Читайте: Підрив Каховської ГЕС. В Мінагрополітики оцінили збитки для рибної галузі
Він також наголосив, що наразі важко оцінити збитки лівобережжя Херсонщини, але відомо, що там зберігалось декількох сотень тисяч тонн зернових. На правобережжі втрачено понад 100 тис. тонн врожаю.
Перший заступник Міністра стверджує, що найбільшою загрозою для міжнародної продовольчої безпеки є неможливість без зрошення вирощувати декілька мільйонів тонн зернових та олійних культур.
Читайте: Підрив Каховської ГЕС. В Укргідроенерго заявили, що станція не підлягає відновленню
Нагадаємо
Раніше «Мінфін» писав, що техногенна катастрофа зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких аграрії збирали близько 4 млн т зернових і олійних культур, на суму близько 1,5 млрд доларів.
У 2023 році на правому березі Дніпра працюють 13 зрошувальних систем. Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% — в Запорізькій та 30% — в Дніпропетровській областях.