Перший «воєнний» Рейтинг стійкості банків

Учасники рейтингу

У рейтингу стійкості за 1 квартал беруть участь банки, яким фізичні особи довірили свої заощадження на суму понад 1 млрд грн. Станом на 1 квітня цьому критерію відповідало 34 фінустанови, тоді як у 4 кварталі 2021 року учасників було 36.

Нагадаємо, що відразу після початку війни НБУ відкликав банківську ліцензію «дочки» російського Сбербанку — АТ «Міжнародний резервний банк» та ФГВФО розпочав його ліквідацію. Також рейтинг залишив Полтава-Банк: його депозитний портфель опустився нижче за позначку в 1 мільярд (987,4 млн грн).

Зміни у методології

Наприкінці минулого року «Мінфін» скоригував методику рейтингу. Зокрема, доповнив його точнішими індикаторами дохідності, ліквідності та достатності капіталу.

Наприклад, при визначенні показника стресостійкості банків ми почали враховувати не 1, а відразу 3 фактора:

• показники ефективності діяльності, зокрема, віддача на активи RoA (return on assets) та CIR — співвідношення витрат до доходів (cost to income ratio);

• достатність регулятивного капіталу — нормативи НБУ Н2 та Н3;

• показники ліквідності банків, зокрема, норматив LCR — коефіцієнт покриття ліквідності, який відносно нещодавно було запроваджено НБУ в рамках імплементації вимог Basel III.

Але під час підготовки рейтингу за 1 квартал нам знову довелося змінювати підходи.​

Які нормативи ми не враховували цього разу у дослідженні та чому:

НБУ поки що не оприлюднив на своєму сайті нові дані про нормативи діяльності банків. Остання доступна інформація — за 01.02.2022.

Тому «Мінфіну» довелося:

— під час розрахунку фактора ліквідності відмовитися від обліку нормативу LCR (коефіцієнта покриття ліквідністю) і обмежитися середнім балом за розрахунковими індикаторами ліквідності, що залишилися: вузького («співвідношення грошових коштів до ресурсів банку») і широкого («співвідношення ліквідних активів до ресурсів банку»);

 — під час розрахунку фактора достатності капіталу довелося знехтувати двома нормативами: Н2 (нормативом адекватності регулятивного капіталу) та
Н3 (нормативом достатності основного капіталу). Було враховано бали, отримані залежно від значень показника «співвідношення власного капіталу до чистих активів».

«Відсутність наведених індикаторів навряд чи могла істотно вплинути на підсумкові результати з погляду кількості „зірок стійкості“ для кожного банку. З іншого боку, ці нормативні показники вважаються точнішими, оскільки розраховані за вимогами НБУ на основі конфіденційних даних. Тому їхня відсутність у відкритому доступі дещо знижує „різкість наведення“ при оцінці стійкості банків на основі відкритих даних», — пояснює автор методики рейтингу, д.е.н. Роман Корнилюк.

Військові будні

У 1 кварталі банківський сектор пішов у «мінус». Таке сталося вперше з 2017 року. За даними НБУ, за січень-березень загальний збиток становив 0,16 млрд грн.

Систему потягнув донизу фінансовий результат березня — мінус 10,1 млрд грн, тоді як за січень-лютий прибуток банків становив 9,91 млрд грн. Причина — необхідність формувати резерви під майбутні збитки, які банки неминуче отримають у результаті війни. За квартал загальний обсяг сформованих резервів сягнув 21,6 млрд грн, три чверті від цього обсягу припало на березень.

Кількість збиткових банків за квартал збільшилася вп'ятеро — з 5 до 25. Їхній сукупний збиток досяг 6 млрд грн. Із найбільшим «мінусом» закінчили державні Укрексім та Укргазбанк, що не дивно: у держбанках традиційно висока частка великих кредитів. Тому їм довелося формувати значні резерви.

Натомість Приват заробив майже 60% від загального прибутку у системі.

Експерти припускають, що «рекорди» прибутковості Приватбанк демонструватиме недовго. «Дивно, що Приват та Ощад відобразили порівняно мало (порівнюючи з їхніми розмірами) збитків. Як мінімум, Приват, із його 57 млрд кредитів фізособам на початок березня, повинен був би мати великі збитки. Точніше, найімовірніше, вони у нього й є, але він зволікає із визнанням, резерви під „фізиків“ за березень банк збільшив на мільярд гривень, на такому портфелі це дуже мало», — констатував асоційований експерт у CASE Україна Євген Дубогриз.

За підсумками квітня ситуація почала погіршуватись. Чисті збитки банківського сектора за перші чотири місяці цього року досягли 7,4 млрд. Обсяг сформованих резервів збільшився до 32,7 млрд.

Рейтинг стійкості

До топ-5 стійких традиційно увійшли банки з іноземним капіталом. Але розстановка сил усередині п'ятірки трохи змінилася.

На першому місці традиційно опинився Райффайзен Банк. «Донька» австрійської групи незмінно лідирує у рейтингу починаючи з 3 кварталу 2018 року.

На друге місце «переїхав» угорський ОТП Банк, який у 4 кварталі 2021 року посідав лише 4 позицію.

Французький Укрсиббанк залишився на третій сходинці, а його «співвітчизник» — Креді Агріколь Банк опустився з 2 на 4 місце.

П'ята позиція залишилася за польським Кредобанком.

До десятки найстійкіших увійшли 3 держбанки — Приватбанк, Укрексімбанк та Ощад — 6, 7 та 8 місце відповідно. Для Ощадбанку це значний прогрес: за результатами минулого дослідження банк посідав лише 15 місце.

Цього разу аутсайдером серед держбанків виявився Укргазбанк. Порівнюючи з минулим кварталом, він опустився з 6 на 14 рядок.

У «хвості» рейтингу — без несподіванок. До трійки останніх увійшли Банк інвестицій та заощаджень, Мегабанк та Форвард. Щоправда, якщо у четвертому кварталі 2021 року Мегабанк був на останній сходинці, а Форвард посідав передостаннє місце, то тепер вони помінялися місцями.

Рейтинг стійкості

Лояльність вкладників

Лояльність вкладників серйозно впливає на підсумкове місце банку в рейтингу. Цей параметр визначається часткою банку на депозитному ринку. Також мають значення абсолютний та відносний показники приросту портфеля вкладів населення.

Незважаючи на війну та тотальне падіння депозитних ставок, клієнти банків не панікували. За даними НБУ, обсяги гривневих коштів населення за 1 квартал 2022 року збільшились на 10,8% (+24,6% р/р). Найсуттєвішим був «плюс» у Приватбанку, який забезпечив половину номінального приросту гривневих коштів.

Щоправда, у Нацбанку визнали, що зростали лише кошти до запитання (відразу на чверть за квартал), тоді як строкові кошти зменшились на 7,5%. І це не дивно. За даними регулятора, середньозважена ставка за вкладами у гривні досягла історичного мінімуму в 6,9%. Реальна відсоткова ставка за депозитами вже давно є від'ємною, враховуючи рівень інфляції (у річному вимірі — близько 16% у квітні).

Найвищий індекс лояльності вкладників (5 балів) залишився в Універсал Банку, на базі якого працює monobank. Хоча не факт, що за підсумками другого кварталу віртуальний банк утримається на 1 рядку. Наприкінці березня monobank різко знизив ставки за депозитами громадян. Дохідність річних вкладів у гривні впала з 11% до 5% річних.

Показник лояльності вкладників різко зріс у державних Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку. Натомість результат Укргазу не порадував — 4 рядки донизу у ренкінгу.

Серед несподіваних підсумків — різке падіння індексу лояльності вкладників Радабанку — мінус 20 позицій у ренкінгу.

А ось Мегабанк у 1 кварталі зміг піднятися відразу на 13 рядків. Не факт, що цей результат закріпиться у другому кварталі. Особливо з огляду на скарги клієнтів про неможливість отримати готівкою депозити в інвалюті.

Ренкінг банків за показником лояльності вкладників

Оцінки експертів

Під час підготовки рейтингу стійкості «Мінфін» обов'язково проводить опитування експертів. Традиційно ми просимо їх виставити банкам оцінки (від 1 до 10 балів), залежно від готовності довірити їм свої гроші. Оцінка 1 означає «не довіряю зовсім», 10 — «довіряю без роздумів».

Цього разу участь в опитуванні взяли представники інвестиційних компаній Dragon Capital, ICU та Freedom Finance, а також рейтингового агентства IBI-Rating. Свою оцінку банкам виставив і аналітик «Мінфіну».

Зазвичай наші експерти не скупляться на «10», найвищі оцінки часто одержують банки з іноземним капіталом. Але цього разу все змінилося.

«Україна постала перед екзистенційною загрозою, відповідно, є ризик існування як країни, так і будь-якого банку. Тому максимальний бал — 7», — пояснив «Мінфіну» свої підходи до оцінювання Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU.

Олександр Калашніков, фінансовий директор агентства IBI-Rating, каже, що виділяв декілька груп найуразливіших під час війни банків:

• із низьким рівнем резервування кредитного портфеля та обмеженими можливостями їх доформування, наприклад, через невисокий рівень капіталізації, негативну динаміку дохідності, відсутність або недостатню підтримку з боку власників/регулятора;
• основні позичальники яких ведуть діяльність на територіях бойових дій/окупованих територій;
• які значною мірою залежать від споживчого кредитування.

Аналітик «Мінфіну» Олексій Козирєв зазначає, що враховував декілька ризиків. Зокрема, більшість українських банків зараз змушені формувати значні резерви під кредити. Також посилюється тиск на курс гривні. Це вдарить по капіталу банків та виконанню ними нормативів регулятора. І цього разу банкам не вдасться закрити проблему за рахунок зростання доходів. «Тому я був змушений знизити рейтинги більшості банків, за винятком декількох фінустанов із іноземним капіталом, які за рахунок раніше сформованого прибутку та резервів поки що мають достатній запас капіталу та „подушку безпеки“ з ліквідності», — пояснює Козирєв.

Ренкінг банків за оцінками експертів

Що далі

Негативні тенденції на ринку посилюватимуться у другому кварталі, який вже повністю потрапляє на воєнний період.

«Основні проблеми поки не відобразились у балансах, оскільки тільки зараз настають ті 90 днів, які враховуються як критичний ліміт прострочки за кредитами для віднесення їх до категорії недіючих (NPLs). У 2-му і 3-му кварталі за умов адекватного ведення бухгалтерської звітності погіршення якості активів повинне неодмінно відобразитись у балансах, адже багато позичальників фізично не в змозі обслуговувати свої борги», — вважає Роман Корнілюк. З іншого боку, наразі і власний капітал і запас ліквідності по більшості банків достатньо високі. Так що вони будуть взмозі витримати первинну хвилю шоку на балансах.

На думку Михайла Демківа, де-факто більша частина банківської системи вже зараз має негативний капітал. «Розміри проблеми будуть зрозумілими вже після завершення воєнного стану. НБУ, найімовірніше, не виводитиме банки з ринку під час дії ВС. Але ми не знаємо, скільки він триватиме. Тому я цілком припускаю виведення з ринку окремих банків», — прогнозує Демків.