Що відбувається із законопроектом про підвищення держгарантій

Максимальна сума відшкодування з Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) у 200 тис. грн не змінюється майже 10 років.

Відповідний законопроект № 5542−1 у першому читанні був проголосований парламентом ще влітку минулого року. Він передбачає двоетапне зростання держгарантій: до 400 тис грн з моменту набуття чинності (після підписання президентом) та до 600 тис грн — з початку 2023 р.

Остаточно документ планувалося прийняти до кінця 2021 р. Відповідне зобов'язання було зафіксовано у свіжому листопадовому Меморандумі між Україною та МВФ.

Однак цього не сталося й досі. У профільному фінансовому комітеті ВР проігнорували запит «Мінфіну», в якому ми цікавилися причинами зволікань. У неофіційних бесідах учасники процесу висувають різні версії — від банальної «просто руки не доходять» до конспірологічних, пов'язаних із Ощадбанком .

Читайте також: Світлана Рекрут про держгарантії за депозитами: «Повернімося до збільшення до 800 тисяч або навіть мільйона»

Причини зволікання

Справа в тому, що законопроектом № 5542−1 також передбачено входження до ФГВФО цього держбанку, вклади в якому зараз гарантуються державою у повному обсязі. «Слуги» нібито не хочуть давати трибуну для критики окремим представникам опозиції, які виступають проти позбавлення Ощаду 100% держгарантій.

За іншою версією ціпка в колеса проходження законопроекту через парламент ставлять провладні сили, які виступають проти прогресу у взаєминах Ощада з ЄБРР у питанні приватизації держбанку. Без вступу держбанку до Фонду ці процеси — на паузі.

У будь-якому разі, джерела «Мінфіну» не вважають ці перешкоди непереборними, а отже, ухвалення законопроекту — справа найближчого часу, особливо з урахуванням швидкого приїзду місії МВФ.

Скільки вкладників та вкладів

За даними НБУ, на початок 2022 р. в Україні налічувалося майже 50 млн банківських вкладників. Це — на 3 млн. більше, ніж роком раніше, і більше, ніж населення України (на 1 січня минулого року — близько 41,6 млн. осіб).

Це пояснюється тим, що одна і та ж фізособа часто має рахунки в різних банках. Навіть якщо на рахунку менше 10 грн., він враховується у статистиці. Заощадження у різних банках гарантуються державою окремо в кожному.

Коли ж йдеться про один банк, то скільки б рахунків не було в ньому конкретної фізособи, він вважається одним вкладником. Оскільки держгарантії покривають не кожен рахунок окремо, а загальну суму заощаджень особи у цьому конкретному банку.

На початок року загальна сума коштів фізосіб у банках-членах ФГВФО становила 675,6 млрд грн. Ця величина включає кошти ФОП (приблизно 55 млрд грн), але не включає портфель Ощадбанку (122 млрд грн), який поки що не входить до Фонду.

Згідно зі статистикою регулятора, третина або 17,6 млн. вкладників є номінальними із залишками на рахунках менше 10 грн. Швидше за все, це забуті рахунки, на яких загалом зберігається менше 21 млн грн. Ними взагалі можна знехтувати.

Читайте також: Які банки виграють від зростання держгарантій за депозитами

Нова розбивка за сумами

Якщо раніше у спеціалізованій статистиці у якості меж інтервалів використовувалися величини 10, 100, 200 та 500 тис грн. То з 1 січня — 10, 200, 400 і 600 тис. За нашою інформацією, такий поділ запропонував Фонд.

Логіка зрозуміла: статистика була приведена у відповідність до графіка підвищення держгарантій. Власне, це дозволило нам зробити аналіз наслідків.

Зараз майже дві третини вкладників (31,6 млн) мають заощадження від 10 грн до 200 тис грн, які на даний момент повністю підпадають під держгарантії. Йдеться про заощадження на загальну суму 262,6 млрд грн, що становить менше 40% загального обсягу банківських заощаджень. Враховуючи низький нижній поріг, напевно, серед них є певна частка фактично неактивних рахунків.

Читайте також: Депозити від 500 тисяч: де і чому українці зберігають великі гроші майже без держгарантій

Перший етап

Підвищення держгарантій удвічі — до 400 тис грн., повністю покриє заощадження ще 402 тис.вкладників, заощадження яких у сумі становлять 105,5 млрд грн. Тобто середній чек — 262 тис грн (трохи менше $10 тис).

Ми виділили топ-10 банків за кількістю вкладників із заощадженнями у діапазоні від 200 до 400 тис. грн. До десятки входять майже всі банки, які є лідерами у загальному депозитному рейтингу фізосіб.

Єдиний виняток: замість ОТП Банку — А-Банк. Також у топ-десятки банків «середній чек» практично не відрізняється від банку до банку, тому показники кількості вкладників та обсягів їх заощаджень практично прямо пропорційні.

Водночас порядок банків у цій специфічній десятці дещо відрізняється. Наприклад, Райффайзен, який займає у загальному депозитному заліку 3 місце (без урахування Ощада), у цій десятці на 5 місці.

Топ-10 банків за чисельністю вкладників із заощадженнями від 200 до 400 тис грн на 01.01.2022

Банк

Вкладників, тис

Обсяг вкладів, млрд грн

Середній чек,

тис грн

1

Приватбанк

159,4

43,1

270

2

Альфа Банк

27,8

7,2

261

3

Універсал Банк

25,2

6,6

263

4

ПУМБ

24,9

6,4

259

5

Райффайзен Банк

21,8

6,0

274

6

Укрсиббанк

17,3

4,8

279

7

Укргазбанк

16,4

4,2

257

8

«А — Банк»

13,6

3,2

234

9

Укрексімбанк

12,6

3,4

267

10

Банк «Південний»

8,3

2,1

258

Дані: НБУ, розрахунки «Мінфіну»

Другий етап

Підвищення гарантій до 600 тис грн повністю покриє заощадження ще понад 96 тис вкладників на загальну суму 46,6 млрд грн. Середній чек — 485 тис грн, також мало відрізняється від банку до банку. У цій підгрупі на другому місці — Укрсиббанк, який у загальному депозитному заліку лише 6-й.

Топ-10 банків за чисельністю вкладників із заощадженнями від 400 до 600 тис грн на 01.01.2022

Банк

Вкладників, тис

Обсяг вкладів, млрд грн

Середній чек,

тис грн

1

Приватбанк

40,5

19,6

484

2

Укрсиббанк

7,0

3,4

489

3

Райффайзен Банк

6,8

3,3

486

4

Альфа Банк

6,5

3,1

486

5

Універсал Банк

6,1

2,9

482

6

ПУМБ

5,4

2,6

477

7

Укрексімбанк

3,3

1,6

484

8

Укргазбанк

3,3

1,6

485

9

ОТП Банк

2,9

1,4

489

10

Банк «Південний»

2,0

1,0

485

Дані: НБУ, розрахунки «Мінфіну»

Таким чином, після підвищення гарантій, передбаченого законопроектом, повністю буде покрито понад 61% банківських заощаджень українців проти нинішніх 40%.

Зона ризику

У зоні відносного ризику залишаться великі заощадження менше ніж 133 тис (0,3% усіх вкладників) на загальну суму 261 млрд грн (майже 40%). Середній чек — майже 2 млн грн., з яких 600 тис потраплятимуть під держгарантії. Тобто повністю беззахисними залишаться близько 180 млрд грн, або 27% банківських заощаджень громадян.

У цій групі розкид середньої суми значний: від 1,4 млн грн (у Приваті та Універсалі) до 3 млн грн (в Укрексімі). Тому кореляція між кількістю вкладників та обсягами їх заощаджень мінімальна.

У цій підгрупі новачком є Кредобанк, який у загальному депозитному рейтингу — на 12 місці.

Топ-10 банків за чисельністю вкладників із заощадженнями від 600 тис грн на 01.01.2022

Банк

Вкладників, тис

Обсяг вкладів, млрд грн

Середній чек,

млн грн

1

Приватбанк

46,1

63,7

1,4

2

Укрсиббанк

11,7

17,3

1,5

3

Райффайзен Банк

11,3

21,9

1,9

4

Альфа Банк

10,4

28,4

2,7

5

ПУМБ

7,2

16,2

2,2

6

ОТП Банк

6,5

15,5

2,4

7

Універсал Банк

6,5

9,3

1,4

8

Укрексімбанк

5,8

17,3

3,0

9

Укргазбанк

4,9

13,9

2,8

10

Кредобанк

3,3

6,3

1,9

Дані: НБУ, розрахунки «Мінфіну»

Замість післямови

Наведений аналіз ґрунтується на даних станом на початок 2022 року.

Вочевидь, що у динаміці статистичні показники можуть змінюватися. Тільки сам по собі вступ до ФГВФО Ощадбанку значно змінить статистику.

Ще рік тому ринок ставився до підвищення депозитних держгарантій із прохолодою. Мовляв, банки і так надійні, депозити зростають, додаткові гарантії мало що змінять.

Тепер же в умовах нестабільності підвищення держгарантій буде дуже доречним. Воно має заспокоїти вкладників надійних банків та мінімізувати можливі втрати. Адже для деяких фінустанов нинішня турбулентність може виявитися непосильним тестом.