Нині ціни зростають удвічі швидше, ніж передбачає монетарна політика Національного банку. НБУ пояснює чинники такого відхилення та робить гривню більш дорогою, підвищуючи ставку, а також дає прогноз щодо повернення інфляції у цільовий коридор у другій половині 2022 року.
Водночас у 2021 році макроекономічні показники зростання покращилися, порівнюючи з 2020 роком, коли інфляція була низькою. ВВП у другому кварталі зріс на 5,7%, а промисловість за січень-серпень — на 1,7%, порівнюючи з падінням на 11,2% та 6,5% відповідно у 2020 році.
Чому небезпечно недооцінювати прискорення інфляції
В економіці є термін ceteris paribus — «за інших рівних умов». Тому оцінки експертів, у тому числі урядових, що зростання інфляції не має негативного впливу на економіку, а економіка після кризи зростає, незважаючи на двозначну інфляцію, виглядають поверхневими, а найімовірніше — хибними.
Ці оцінки не враховують основних чинників відновлення зростання економіки після кризи та довгострокових наслідків впливу інфляції на сектори економіки.
Читайте також: Як політика ФРС США впливає на гривню та ОВДП
По-перше, треба розділити короткостроковий та довгостроковий ефекти впливу інфляції на зростання та інші макроекономічні показники.
При підвищенні інфляції структура витрат і заощаджень змінюється у бік зростання частки споживання (заощадження зменшуються), і це дійсно може давати короткостроковий поштовх для економіки завдяки споживанню. Не треба забувати і про ефект «низької бази» 2020 року.
Проте в перспективі, за прискорення інфляції, низка факторів діє у бік гальмування зростання. Через зменшення заощаджень банки мають менший ресурс для кредитування економіки, зростання інфляції та її волатильність роблять більш невизначеними та менш привабливими інвестиційні проєкти.
Через вищу інфляцію, ніж у країнах-торговельних партнерах, зміцнюється реальний курс і зменшується цінова конкурентоспроможність економіки. З початку року реальний ефективний обмінний курс зміцнився майже на 10%.
Індекс реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) та офіційний обмінний курс гривні
Також уповільнюється приплив коштів у банківську систему.
З одного боку, від'ємні ставки за депозитами роблять їх менш привабливими для домогосподарств. Упродовж травня-серпня 2021 року реальні ставки за депозитами перебували в межах від -0,5% до -2%.
З іншого боку, суттєвий профіцит ліквідності в банківській системі дозволяє банкам не поспішати з підвищенням ставок. Як наслідок, приплив коштів у систему суттєво уповільнився. Це зменшує ресурс банків для кредитування.
Динаміка коштів фізичних осіб, % рік до року
Читайте також: На що живуть безробітні українці
Монетарна політика НБУ
По-друге, треба виокремити суто юридичну складову поточної монетарної політики центрального банку країни. НБУ діє винятково в межах Конституції та закону. Згідно зі статтею 99 Конституції України, «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією НБУ».
Відповідно до статті 6 Закону про Нацбанк, на виконання цієї функції НБУ має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності, яка визначена кількісним параметром 5% плюс-мінус один відсотковий пункт.
Поточну інфляцію (вище 10%) важко трактувати як цінову стабільність, тому намагання будь-кого закликати до пом'якшення політики НБУ в ситуації, коли інфляція зростає, можна трактувати як заклик до порушення закону Нацбанком.
Звичайно, таке неможливе, і НБУ використовує підвищення відсоткової ставки або інші інструменти для зниження інфляції на прогнозному горизонті до цільового рівня. Хоча, враховуючи гнучкість підходу інфляційного таргетування, період до повернення в цільові параметри може бути продовжений.
Малозабезпечені верстви населення
По-третє, найважливішим є негативний соціальний аспект високої інфляції. Як відомо, інфляція є додатковим «податком з бідних». Найуразливішими є малозабезпечені верстви населення, які, на жаль, становлять переважну більшість населення України. Саме по них інфляція б'є найболючіше.
Індивідуальна інфляція середньої малозабезпеченої сім'ї або пенсіонерів набагато вища, ніж офіційна інфляція по країні. Саме через те, що найшвидше зростають тарифи на комунальні послуги та ціни на продукти харчування. Саме вони становлять левову частку споживчого кошика для цієї групи населення.
Інфляція нівелює зусилля уряду щодо підвищення зарплат і пенсій. Так, якщо приріст номінальних зарплат (рік до року) у серпні становив 22,3%, то в реальному вимірі — лише 10,9%. Приріст номінальних пенсій (рік до року) у червні становив 9,5% і лише 2,5% — у реальному вимірі.
Прискорення інфляції генерує погіршення інфляційних очікувань домогосподарств, що лише «підкидає хмиз» у розкручування інфляції.
Інфляція та інфляційні очікування домогосподарств, %
*Пунктирна лінія вказує на зміну методу опитування на телефонне інтерв'ю через карантинні обмеження
Читайте також: У яких країнах найдешевші овочі
Цінова стабільність залишається досі паперовим зобов'язанням
Розгортання інфляції не є лінійним процесом: часто тимчасові шоки пропозиції переходять у досить стійкі шоки попиту, а відсутність реакції центрального банку на розгортання інфляції, вочевидь, підриватиме довіру до послідовності його політики та спроможності приборкати інфляцію у майбутньому.
Відпустити інфляцію можна за місяці або навіть за тижні, але для її зниження до прийнятних рівнів можуть знадобитися роки разом зі значними втратами для економічного зростання.
Підвищенню довіри до влади також не сприяють різноспрямовані комунікації уряду та центрального банку як щодо оптимального рівня інфляції, так і стосовно наслідків її впливу на економіку.
У наступний зимовий період високі тарифи для промислового сектору ляжуть додатковими витратами на собівартість продукції. Разом зі зростанням цін на пальне це може ще більше прискорити споживчу інфляцію.
Тому взаємодія уряду та НБУ щодо забезпечення цінової стабільності, яка зафіксована в меморандумі про співробітництво між Україною та МВФ, має реалізовуватися, а не бути тільки паперовим зобов'язанням.