► Підписуйтесь на сторінку «Мінфін» у фейсбуці: головні фінансові новини

Інвестиції в нерухомість

Alecta, що управляє активами на $130 млрд, зараз нарощує частку в таких альтернативних активах, як інфраструктурні проєкти і житло, пише Bloomberg. Так компанія намагається зберегти свою прибутковість, відзначає агентство.

«У довгостроковій перспективі ми можемо побачити зростання інфляції, і це одна з причин, по якій ми переглядаємо наш портфель на користь більш реальних активів», — сказав в інтерв'ю головний інвестиційний директор фірми Ханс Стерте.

Читайте також: Склади замість квартир: чому варто придивитися до комерційної нерухомості

Цього року еталонний фондовий індекс Швеції виріс приблизно на 30%. За словами Стерте, ринок зараз дуже добре оцінений і все виглядає «дуже дорогим».

Щоб убезпечити себе від інфляційних ризиків, шведський пенсійний гігант планує до 2024 року збільшити частку альтернативних активів з поточного рівня 12% до 20% від загального обсягу портфеля.

«За останні три або чотири роки ми збільшили обсяг реальних активів в нашому портфелі приблизно на 5% і плануємо продовжувати його нарощувати», — зазначив Стерте.

Читайте також: Скільки можна заробити на дохідних будинках в Україні

В рамках цієї стратегії Alecta разом з співінвестором Brookfield Asset Management придбала 49% акцій компанії Telia, яка будує телекомунікаційну інфраструктуру в Норвегії і Фінляндії. Також Alecta інвестувала в енергетичну компанію Stockholm Exergi і приватні бізнеси Epidemic Sound і Stena Renewable.

На думку Ханса Стерте, приватні компанії забирають частку ринку у публічних компаній через те, що першим легше розширюватися і змінюватися, ніж лістінговим.

На даний момент найбільшою альтернативної інвестицією Alecta є вкладення в зайняту в житловому будівництві європейську компанію Heimstaden Bostad.

Нагадаємо

Раніше побоювання з приводу зростаючої інфляції висловлювали інші великі інвестори. Наприклад, інвестор Майкл Бьюррі, що став прототипом героя фільму «Гра на пониження», провів паралелі між нинішньою економічною політикою і політикою Німеччини під час гіперінфляції 1920-х років.

Глава Суверенного фонду Норвегії Микола Танген попереджав про можливий «інфляційний шок» (одномоментне різке підвищенні цін) і його негативний вплив на акції та облігації.