За його словами, в Україні поки що не створено автоматичну систему верифікації інформації про кінцевих бенефіціарів. Тому Держфінмоніторинг вдається до допомоги інших джерел.
►Підписуйтеся на сторінку «Мінфіну» на фейсбуку:
головні фінансові новини
Податкова на допомогу
«Зараз дуже допомагає інформація від суб'єктів первинного фінансового моніторингу. У минулому році від них отримано 523 відповідних повідомлення», — сказав голова Держфінмоніторингу.
Також він повідомив, що є інформація й з інших джерел. Серед них — Державна податкова служба, державні органи та іноземні партнери.
«Від податкових органів ми, зокрема, отримуємо уточнюючу інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, їхні доходи і т. ін. На відповідний запит іноземні підрозділи фінансової розвідки дають нам інформацію щодо фінансового розслідування, в тому числі стосовно власників юросіб або правових утворень», — поінформував головний фінрозвідник країни.
Читайте також: В Європі побачили прогрес України в боротьбі з відмиванням грошей
Про співпрацю з іноземною фінрозвідкою
Як повідомив Ігор Черкаський, загалом у 2020 році Держфінмоніторинг співпрацював з 91 підрозділом фінансових розвідок іноземних держав. На його думку, така співпраця, зокрема з підрозділами фінансових розвідок США і ЄС, перебуває на належному рівні. Про це говорять цифри.
«Протягом минулого року нами направлено 328 запитів і отримано 367 відповідей. У свою чергу, Держфінмоніторингом отримано 338 міжнародних запитів, на які надано відповіді. Якщо взяти для порівняння рівень європейських країн, то це дуже пристойні цифри», — підкреслює голова Держфінмоніторингу.
При цьому він зазначив, що коло питань, яких стосуються запити, дуже широке. Це може бути будь-яка інформація, яка є корисною для розслідування справ щодо відмивання грошей і фінансування тероризму, зокрема ідентифікаційні дані суб'єктів, інформація про рух коштів та інші дані фінансової розвідки.