Що відомо про схему

За його словами, днями декілька банків отримали, як у наслідку виявилося підроблені, платіжні вимоги від імені одного з приватних виконавців в Києві про списання великих сум з низки клієнтів - юридичних осіб за нібито виконавчими записами нотаріусів.

«Формально, банки згідно із законодавством повинні виконувати такі вимоги без будь-якого додаткового розслідування, перевіривши тільки правильність їх складання, чим і скористалися зловмисники», - написав він.

Читайте також: У Нацбанку пояснили, як захиститися від платіжного шахрайства

Як зазначає Ярецький, тривогу підняли самі клієнти, у яких було здійснено такі незаконні списання. Приватний виконавець також підтвердив підробність отриманих банками вимог і відсутність відкритих їм по таким клієнтам виконавчі провадження.


Також на можливий шахрайський характер цих платіжних вимог вказувало і посилання на виконавчий напис нотаріуса, як підставу для примусового списання коштів.

«По-перше, використання нотаріально посвідчених договорів, за якими можливе вчинення виконавчих написів, не характерно для бізнесу клієнтів. По-друге, їх, на відміну від судових рішень, неможливо перевірити. Судові рішення є (вірніше повинні бути обов'язково) все в реєстрі судових справ, що нерідко ігнорується самими судами», - підсумував він.

Читайте також: Фінансовий номер телефону. НБУ дав поради, як не стати жертвою шахраїв

Нагадаємо

У січні-червні зафіксовано 47 500 випадків шахрайства з платіжними картками і банківськими рахунками українців на загальну суму 86,4 млн грн, тоді як за перше півріччя 2019 року була зафіксовано 34 700 таких випадків на загальну суму 72,6 млн грн.

Середній розмір втрат на одну шахрайську операцію

Середній розмір втрат на одну шахрайську операцію в першому півріччі нинішнього року зменшився до 1819 грн (з 2100 грн в січні-червні 2019 року).

Також зменшується кількість банків, клієнти яких постраждали від шахрайських операцій.

У першому півріччі цього року про такі збитки відзвітували 27 банків-учасників карткових платіжних систем (40% від загальної кількості банків), а в першому півріччі 2019 року — 30 банків-учасників (44% від загальної кількості банків).

Шахраї не сплять

В НБУ пов'язують збільшення кількості та обсягу шахрайських операцій в нинішньому році з активним переходом українців на безготівкові розрахунки після введення карантинних заходів.

У період карантину зріс попит населення на покупки онлайн, дистанційне обслуговування, безготівкові розрахунки картками.

Оскільки в цілому безготівкових операцій з картками стало більше, збільшилася і кількість шахрайських випадків.