Починаючи з неділі, 20 вересня, Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) і його медіа-партнери публікують викривальні статті, засновані на витоку надчутливих документів фінансової розвідки США (FinCEN). Ці дані були отримані в 2019 році від американського інтернет-видання Buzzfeed.

Читайте такожЄвропейські країни пройшли пік фінансової кризи — Bloomberg

Витік являє собою понад 2 тис.конфіденційних звітів про підозрілу активність (suspicious activity reports, SARs). Такі документи заповнюють всі банки, що працюють в США, якщо у них є сумніви в законності операцій. В основному мова йде про боротьбу з відмиванням грошей, яка в США регламентується законом 1970 року (Bank Secrecy Act).

Сумнівні трильйони

Широкому загалу ICIJ став відомий в 2013 році, коли до журналістів потрапила непублічна інформація про понад 100 тис. офшорних компаній і трастів, оформлених в юрисдикціях з високим рівнем секретності і низькими податками. Серед бенефіціарів цих структур опинилися політики і світові знаменитості. Після цього майже щороку Консорціум публікував нові викриття, засновані на витоках конфіденційної інформації.

Згідно FinCEN Leaks, між 1999-м і 2017 роком близько сотні розташованих в США банків провели «сумнівні операції» більш ніж на $2 трлн. В тому числі Deutsche Bank (який обробив 62% від загального обсягу коштів), а також Bank of New York Mellon, Standard Chartered, JP Morgan, Barclays, HSBC і Citi.

Серед скандальних сюжетів: виведення коштів з Венесуели, що загрузла в кризі, відмивання мільярдів доларів через країни Балтії і транскордонні перекази, пов'язані з наркокартелями і фінансовими пірамідами.

Не дивно, що в перший ж торговий день після появи публікацій ICIJ акції багатьох західних банків помітно просіли. У випадку з HSBC, азіатському бізнесу якого і без цього постійно загрожує конфронтація США і Китаю, акції обвалилися до 25-річного мінімуму. Банку навіть довелося попросити співробітників знизити активність в соціальних мережах, аби не привертати зайвої уваги.

Що не так з FinCEN Leaks

З іншого боку, критики мають сумнів щодо професіоналізму журналістів у висвітленні технічно складних питань і зробленої ними вибірки серед усього масиву даних. Справа в тому, що ті дві з гаком тисячі SARs, які спочатку опинилися в розпорядженні Buzzfeed, являють собою всього лише 0,02% звітів, отриманих FinCEN в досліджуваний період (їх було 12 млн). Здоровий глузд підказує, що така мала вибірка не може відбивати реальну картину.

Читайте також: Податкова отримає вільний доступ до рахунків і сейфів клієнтів банків

Але найсильнішим аргументом критиків є той факт, що, на відміну від Panama Papers та інших витоків, цього разу до ICIJ потрапили не секретні матеріали, що свідчать про навмисну участь банків у відмиванні грошей, а адресовані регулятору звіти, чия конфіденційність захищена законом.

Багато банків, які бажали б закрити сумнівний клієнтський рахунок, продовжують його обслуговувати на безпосередню вимогу FinCEN, відправляючи раз по раз нові файли з сумнівними угодами. Цінність цих звітів в тому, що в разі офіційного розслідування вони допоможуть владі у встановленні обставин злочину, тим паче, що ключові події мали місце багато років тому.

Звичайно, банки не завжди чинять сумлінно, особливо в країнах з низькою якістю держрегулювання. Але проблема не тільки в цьому. Багато фахівців по боротьбі з фінансовою злочинністю вважають, що низька розкриваність справ у цій сфері багато в чому обумовлена недоліком ресурсів у правоохоронних органів.

Що чекає на банки

Фінансовий сектор в цілому і окремі його учасники, наприклад, універсальні банки або private banking, перебувають під серйозним тиском. Важка економічна ситуація, викликана пандемією, накладається на серйозні репутаційні втрати. Чергові скандали можуть призвести до нового посилення регулювання у сфері боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

Враховуючи обставини витоку, навряд чи реакцією на FinCEN Leaks в США та інших країнах стануть офіційні розслідування і великі штрафи. Однак не слід виключати потенційні позови з боку як інвесторів, так і клієнтів, які стали жертвами шахрайства за посередництва (нехай і не навмисному) фінансових інститутів.

Читайте також: Компанія Ахметова викупить євробонди на сотні мільйонів доларів

Що стосується банків, то вони, по-перше, зроблять для себе висновки щодо здатності FinCEN зберігати конфіденційні відомості в таємниці, а, по-друге, можуть посилити внутрішні процедури по роботі з високоризиковими клієнтами. Це і « політично значущі особи »(PEP), і банки-партнери в юрисдикціях з низьким рівнем регулювання фінсектора.

Якщо міркувати більш глобально, то слід зазначити, що FinCEN Leaks оголили фундаментальні проблеми чинної міжнародної фінансової системи, де нездатність регулятора реагувати на тривожні сигнали, а також як і раніше невисокий рівень кооперації між правоохоронними органами різних країн, — це не менш серйозні недоліки, ніж готовність банків оперативно проводити транзакції, при цьому не маючи повної інформації про своїх клієнтів.