«Мінфін» перевірив дохідність облігацій різних країн світу та проаналізував, чи справді є підстави для зменшення ставок за українськими цінними паперами.
Інвестиції в «мінус»
Цінні папери стабільних та багатих країн традиційно вважаються інструментом для надійного зберігання грошей. Розраховувати на значну дохідність за ними не доводиться, але, принаймні, можна бути впевненим, що кошти не згорять.
Саме тому, боргові зобов’язання США – традиційний інструмент для інвестицій в умовах економічної кризи. Дохідність за такими річними облігаціями на вторинному ринку наразі становить 0,19%. Але для тих, хто хоче перечекати бурю, або планує тривалий час зберігати гроші – це один із оптимальних варіантів.
Деякі країни успішно використовують ситуацію, коли у світі багато «дешевих» грошей і мало можливостей їх прилаштувати. За таких умов вони тримають дохідність за своїми цінними паперами від’ємною. Найменша ж дохідність за облігаціями у держав єврозони.
Найнижча дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку
Якщо інвестор, наприклад, придбає боргові облігації Німеччини на 1000 євро, через рік він отримає близько 994 євро.
Водночас, як пояснюють експерти, купуючи такі цінні папери, інвестори, як правило, не планують тримати їх до точки погашення, а сподіваються перепродати і заробити на цьому. Сприяє такому плану, зокрема, програма викупу цінних паперів, яку запустив Європейський Центробанк. Її обсяг на минулому тижні зріс до 1,35 трільйонів євро.
Нестабільні заробітки
В пошуках високої дохідності облігацій інвестори можуть відшукати країни, цінні папери яких приносять значно більші доходи.
Найвища дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку
Водночас, хороша дохідність автоматично означає і високі ризики. Наприклад, Аргентина, цінні папери якої в теорії приносять найвищі заробітки, наприкінці травня оголосила технічний дефолт, прострочивши виплату $500 млн відсотків за держоблігаціями. Держава попросила кредиторів списати дві третини виплат, а на решту боргів дати відстрочку. Хоча, кредитори з такою ініціативою не погодились.
Читайте також: Рада НБУ пропонує спростити покупку ОВДП населенням
Фактично нинішня дохідність за цінними паперами Аргентини означає, що інвестори готові продати її облігації значно дешевше, ніж купували. Але за рахунок високих відсотків вони таки змогли заробити раніше.
Інший ризик, з яким можуть зіштовхнутись іноземні інвестори – ослаблення курсу валюти в країні, яка емітує ЦП. Адже для того, щоб придбати облігації, іноземний інвестор конвертує доллар чи євро в місцеву валюту. Якщо ж доки він тримає облігації, у цій країні відбудеться девальвація, повернутись у долар без збитків не вдасться. Наприклад, турецька ліра, по відношенню до долара, за рік втратила 17% своєї вартості.
Якщо ж мова йде про внутрішніх інвесторів, то для них головне, щоб дохідність від облігацій не «згоріла» через інфляцію. Саме тому інвестори звертають увагу на реальну дохідність. Визначається вона наступним чином: номінальна дохідність мінус інфляція.
«Мінфін» розрахував реальну дохідність цінних паперів для тих країн у кого найвищі номінальні показники.
Реальна дохідність за річними держоблігаціями на вторинному ринку
Як виявляється висока інфляція робить абсолютно збитковими цінні папери Аргентини. Так само інфляція обганяє прибутки в Туреччині та Пакистані.
Національні перспективи
Номінальна дохідність річних українських облігацій четверта у світі, а реальна – друга та лише трохи поступається показникам Уганди. Такі цифри свідчать про то, що інвестори розцінюють ризики вкладень в наші ОВДП, як дуже високі.
І навіть за високої дохідності інвестори почасти обходять ОВДП стороною. Весною цього року Міністерство фінансів кілька разів поспіль оголошувало про аукціони з розміщення цінних паперів, але скасовувало їх – потенційні покупці не з’являлись. Ситуація змінилась лише наприкінці квітня і вже у травні аукціони проходили без проблем.
Читайте також: Чому ніхто не помітив, що скасували військовий збір на прибуток за ОВДП
Крім цього, на вторинному ринку під час карантину панувала паніка. Дохідність за річними ОВДП наприкінці березня перевищувала 23% — інвестори боялись чи то дефолту, чи різкого ослаблення гривні, чи всього разом, і продавали цінні папери зі знижками. І хоча дохідність вже не зашкалює, потенційні покупці можуть боятись повторення тієї ситуації.
Водночас, зараз почала змінюватись структура держателів ОВДП. Сума, яку в облігації вклали нерезиденти, з початку березня зменшилась на 18%, а вкладення фізичних осіб скоротились на 10%.
Натомість банки збільшили свій пакет облігацій відразу на 69 млрд грн, а це на 21% більше, ніж було на початку весни.
У тому, що і надалі впродовж року основними покупцями ОВДП будуть банки, переконаний старший фінансовий аналітик Тарас Котович. За його прогнозом, нерезиденти можуть знову купувати ОВДП лише в тому випадку, якщо курс гривні впаде до 28-29 грн/$. В такому разі розрахунок нерезидентів буде на укріплення гривні і швидкий вихід з облігацій, щоб заробити на курсових коливаннях.
Читайте також: Карантинна тисяча: скільки і на чому можна було заробити, вклавши $1000
В тому, що регулятор в четвер знизить облікову ставку не сумнівається майже ніхто. А значить і нижчі відсотки за облігаціями теж не за горами. Безперечно, від цього виграє держбюджет, адже зменшиться вартість обслуговування боргу. А ось для українців, які звикли заробляти на депозитах, це стане поганою новиною – дохідність за вкладами теж зменшуватиметься.
Олексій Писарев