Проте, результат таких дій може бути абсолютно протилежним. Як пояснив у своїй колонці аналітик ІГ «Універ» Михайло Федоров, країни від такої «благодійності» більше втратять, ніж виграють.

Проблеми обох світів

В цілях боротьби з коронакризою, розвинені економіки світу вдалися до включення своїх друкарських верстатів на повну потужність. Наприклад, у США баланс Федеральної резервної системи зріс до $6,9 трлн до 14 травня, тоді як 2 січня він становив $4,2 трлн. Приблизно те ж саме, тією чи іншою мірою, зробили майже всі розвинені країни.

У той же час бідні країни не можуть собі такого дозволити, і змушені жити за рахунками.

В результаті, світ розділився на два умовних табори: багатих, які можуть друкувати гроші і дотувати свою економіку, і бідних, які не можуть цього робити. Люди опинилися в різних умовах перед коронакризою. Підприємці у Німеччині отримують гроші від держави просто так, тоді як Україна або Мексика не можуть цього собі дозволити.

У відношенні до населення такий стан справ не справедливий, але така реальність. Але слабкість бідних країн, в кінцевому підсумку, може обернутися проблемами для багатих.

Читайте також: У МВФ розповіли, за скільки років світова економіка оговтається після пандемії

Адже сьогодні ми живемо в глобальному світі, де всі економіки між собою взаємопов'язані. Якщо після коронакризи бідні не зможуть купувати товари, то це позначиться і на багатій частині світу: бідні не зможуть купувати, у тому числі товари, вироблені багатими країнами. Без вкладу країн у спільний пиріг із сукупного попиту планети, швидко відновити світову економіку буде проблематично.

Скільки грошей у МВФ

В таких умовах Міжнародний валютний фонд раніше заявляв, що готовий виділити цілий трильйон доларів на подолання фінансової кризи, і задіяти всі свої можливості.

Цей захід дозволить хоча б частково залучити бідні країни в процес оздоровлення грошовим дощем. Але така ідея виявилася не фінальною крапкою в цьому питанні. Сенатор і екс-кандидат у президенти США Берні Сандерс закликав МВФ і Світовий Банк списати борги найбідніших країн. Його підтримали понад 300 парламентаріїв у всьому світі.

З роздачею трильйона від МВФ все більш-менш зрозуміло — Фонд поповнюється за рахунок квот з боку країн-учасниць, і з 2016 року загальний обсяг цих коштів становить $477 млрд спеціальних прав запозичень. Це приблизно дорівнює $650 млрд.

Для видачі трильйона, МВФ може збільшити обсяг квот, які оплатять всі держави світу за рахунок збільшення своєї позиції у Фонді. Або ж МВФ може вдатися до тимчасового запозичення. Але в разі списання боргів найбіднішим країнам, для МВФ це буде чистим збитком, адже гроші врешті-решт не ростуть на деревах.

В результаті цього, МВФ, якщо дивитися на нього як на звичайний фінансовий інститут, буде банкрутом, оскільки його зобов'язання перевищать обсяг активів. Адже борги перед МВФ обнуляться, а квоти, образно кажучи депозити країн, збережуться. І у МВФ дебет не зійдеться з кредитом.

Але МВФ не може бути банкрутом, як звичайний фінансовий інститут, оскільки є однією з основ у ямайській грошовій системі. І вкладники МВФ, за великим рахунком, не можуть відкликати свої квоти з МВФ. Думок про вихід з МВФ немає, мабуть, в жодній країні світу, адже це буде і виходом з грошової системи світу.

Читайте також: У Мінфіні назвали обсяг нової програми з МВФ

Тому, в теорії, МВФ може списати всі свої борги всім і всі квоти перетворити на збиток. Його вкладники не запитають гроші назад. Більш того, витративши всі свої гроші, Фонд може оголосити про нове збільшення квот для всіх 189 країн-членів.

Тому, цей мінус МВФ буде аналогом включення друкарського верстата з боку Фонду, і він, швидше за все, може собі це дозволити.

Без переможених не обійтися

Хто від цього втратить? Вкладники в особі всіх країн-членів МВФ. Втратять країни, у яких є золотовалютні резерви, частина яких зберігається в спеціальних правах запозичення. І потенційне списання боргів бідних країн буде представляти із себе солідарний збиток для всіх країн-членів МВФ.

І в цьому механізмі багаті країни будуть платити бідним. Адже багаті втратять від свого вкладу у МВФ, але вони нічого від нього не отримають, а бідні країни отримають від МВФ більше, ніж вони втратять за своїм вкладом у МВФ.

Але тут виникає пара моментів, які не видно з першого погляду.

Якщо МВФ роздасть трильйон доларів бідним країнам, це буде благо для бідних країн. Вони отримають додаткові ресурси. І МВФ виступить в ролі захисника бідних країн. Причому, подібна ідея в світі циркулює давно.

Ще на початку нульових, відомий фінансист Джордж Сорос, пропонував МВФ щорічно емітувати по 70 млрд СДР і роздавати бідним на шкоду багатим. Цю ж ідею він озвучував і в 2009 році. Але тоді головним противником цього були США.

В ідеї списання боргів всі вже виглядає інакше, якщо копати глибоко. Тому що списання боргів може зробити ведмежу послугу бідним країнам. Адже як не крути, це буде аналогом дефолту. Своїм списанням МВФ поставить на країні клеймо «неплатоспроможна», а це дуже сильно зіпсує її репутацію в очах всіх грошей світу. В результаті, ці бідні країни зазнають набагато більших втрат, ніж придбають від списання їх боргів. Образно кажучи, МВФ своїм списанням боргів дасть бідним країнам рибу, але забере вудку.

Читайте також: Чи зможе Україна переграти МВФ

Позичити і влаштувати аналог дефолту — це дві абсолютно різні речі. І невелике редагування налаштувань може все перевернути догори дригом. Плюс до цього, подібна зміна опцій привнесе безлад в баланс МВФ і включить організацію в нинішню моду, вразила розвинені країни у вигляді включення друкарського верстата.

Звичайно ж, багато хто з 300 парламентаріїв, швидше за все, не вникали в глибинні економічні думки, коли закликали МВФ і Світовий банк списати борги найбіднішим країнам, а виходили з простої ідеї допомоги.

Але тим не менше, ці ідеї можуть мати далекосяжні наслідки, які можуть перетворити МВФ у фонд, що емітує незабезпечені гроші, а бідні країни, навпаки, загнати в ще більшу бідність. У підсумку, все може вийти так, як у приказці, добрими намірами вимощена дорога до Пекла.

Україні стане тільки гірше

Як приклад, візьмемо Україну. На лютий 2020 року, із загальної величини зовнішнього державного боргу у розмірі $49,8 млрд, борг України перед МВФ становив усього $2,4 млрд.

Якщо МВФ дасть Україні $5 млрд, інвестори побачать, що МВФ підтримує нас, що Україна платоспроможна країна, і ці гроші безпосередньо прийдуть в країну. Таким чином, Україна зможе більш успішно позичати гроші у інших людей, організацій, країн, до того ж з меншим відсотком.

З іншого боку, якщо МВФ спише Україні ці $2,4 млрд, то ефект буде повністю протилежний.

Так, величина боргу зменшиться, але ніяких живих грошей в даний конкретний момент у країни не з'явиться. Приватний капітал частково погано поставиться до списання боргу, для нього це буде сигналом про те, що країна слабка і неплатоспроможна. Від цього Україні стане тільки гірше — інші інвестори будуть з меншим бажанням купувати боргові папери України і відсотки з обслуговування боргу підуть вгору. Це завдасть шкоди Україні в набагато більших масштабах, ніж величина списаних коштів.

Читайте також: Чому український ВВП впав не так сильно, як в Європі, і коли чекати зростання

Але світ давно не бачив сильної інфляції в світовому масштабі та фінансова влада світу практично увірувала у свою безкарність у справі включення друкарських верстатів. Якщо МВФ приєднається до друкованого буму, то, напевно, світ буде готовий до ідеального «інфляційного шоку».

У цьому ключі можна сказати, що фінансова влада світу не знає, що робить. Вона вже надмірно далеко зайшла у своїй фінансовій політиці і уявила, що гроші ростуть таки на деревах. А це загрожує серйозними наслідками у майбутньому. Адже безвідповідальне включення друкарського верстата сьогодні, після коронакризи, може привести світ у нову кризу, пов'язану із сильним зростанням глобальної інфляції і знеціненням грошей.