Єдиним джерелом покриття дефіциту наразі є гроші від розміщення ОВДП. Тому НБУ зараз шукає шляхи розширення кола потенційних покупців ЦБ. В тому числі — за рахунок фізосіб.
Чому НБУ знову згадав про гроші «під матрацом»
Через відсутність попиту Мінфіну поки доводиться розміщувати в основному короткострокові ОВДП. Цінні папери доволі активно скуповують банки замість кредитування реальної економіки.
І уряду доволиться миритися з таким становищем. Оскільки, по-перше, необхідно покривати касові розриви бюджету, які продовжують зростати. По-друге, Мінфіну необхідний ресурс для обслуговування боргів.
Протягом квітня-червня необхідно виплатити 50,55 млрд грн за зовнішніми боргами і ще 91,21 млрд грн — за внутрішніми.
Один із варіантів вирішення проблеми для уряду – збільшити продажі облігацій громадянам. «На руках у населення залишаються десятки мільярдів доларів, банки із своїми 1-3% за валютними депозитами не можуть залучити ці кошти. Тому не бачу ніяких перешкод, щоб не спробувати це зробити уряду», — пояснив «Мінфіну» член Ради НБУ Віталій Шапран.
Депозити поки що у пріоритеті
Наразі у власності фізичних осіб ОВДП лише на 8,42 млрд грн, а це менше 1% від загального обсягу облігацій, що перебувають у обігу. Основними ж держателями цінних паперів залишаються банки та НБУ.
Громадяни не поспішають, вкладати гроші в облігації. Хоча експерти називають ОВДП одним з найкращих способів прилаштувати свої гроші в кризовий період. Так, на думку директора корпоративного департаменту рейтингового агентства IBI-Rating Ігоря Дикого, цього року саме ОВДП в комбінації із валютною готівкою можуть стати базою інвестиційного портфелю, щоб перечекати важкі часи.
Серед плюсів облігацій фахівці називають високу дохідність. На аукціоні 19 травня Мінфін розмістив річні облігації за ставкою 10,97%. Поки доходність нижча, ніж банківський депозит. Зараз ще можна розмістити гривню на рік під 14,5% річних.
Але банки вже активно знижують доходність вкладів.
Читайте також: Депозити дешевшають. Чим банки збираються утримувати клієнтів
До того ж, на відміну від депозиту, відсотки з облігацій не обкладаються податком на доходи фізичних осіб, а це 18%. Сплатити треба лише військовий збір – 1,5%
Ще один плюс – надійність. Адже міцність держави традиційно вважається вищою, ніж будь-якого банку, що працює на її території.
Ціна інвестицій
Мінус ОВДП лише один, але часто він перекреслює всі вигоди – вартість обслуговування. Для того, щоб купити облігації потрібно звернутись до брокерської компанії, або до одного з банків, що виступають як первинні дилери облігацій (їхній перелік розміщений на сайті Міністерства фінансів).
Посередник за операцію візьме свою комісію. Наприклад, в ІК Універ вона становить 0,05% покупки, але не менше 200 грн., в банку Південний – 0,1%, але мінімум 500 грн., Приватбанк просить 200 грн (якщо купувати облігації менш ніж на 1 млн грн.) Також, як правило, доведеться заплатити за відкриття та обслуговування рахунку. Деякі брокери надають ці послуги безкоштовно, а ось у Приватбанку це обійдеться у 500 грн.
Крім цього є і державні комісії: виплата купона за цінним папером (200 грн. раз на 6 місяців, незалежно від вартості придбаних ОВДП) і виплата за погашення (ще 200 грн.)
Як наслідок, за умови покупки річних облігацій заплатити за них доведеться принаймні 600 грн., навіть за умови безкоштовного відкриття рахунку. Порахуємо, що це означає на практиці.
Якби ви зараз купили річні ОВДП на останньому розміщенні за ставкою 10,97% на 10 тис. грн. – отримали б 1,097 грн відсотків. Але після сплати комісій у вас лишилося б 497 грн., тобто менше 5% річних. Знайти банк з такою низькою ставкою за гривневим депозитом вам не вдалося б, навіть якби захотіли.
Настав час заощаджувати. Обирай вигідний депозит в каталозі від «Мінфіну»
Тому експерти радять навіть не думати про ОВДП, якщо ви не готові вкласти в них хоча б 100 тис. грн. Таку мінімальну суму для придбання облігацій часто встановлюють банки та брокери. В такому випадку комісії особливо не вплинуть на дохідність.
Вихід в маси
Спростити для громадян доступ до ринку ОВДП запропонувала Рада НБУ, яка передала свої ідеї уряду. Пропозиції наступні:
- можливість випуску ОВДП для населення в документарній формі;
- спрощення процедур придбання облігацій через банки із мінімальною вартістю послуг;
- перегляд оподаткування доходів за валютними ОВДП (зараз оподатковується дохід від курсової різниці).
«НБУ розуміє, що йому одному велику емісію не витягнути, тоді буде вже не до інфляційного таргетування. Тому він природно бажає розширити ринок покупців». — пояснює крок регулятора провідний науковий співробітник «Академії фінансового управління» Анатолій Дробязко.
Звісно, Рада Нацбанку не має повноважень давати Кабміну будь-які доручення, а тому фактично лише звернула увагу урядовців на проблему та окреслила можливості її вирішення.
«Може бути кілька варіантів зміни нинішньої ситуації. Наприклад, уряд може повернутись до ідеї випуску казначейських зобов'язань у готівковій формі, або вирішить сплачувати комісію за депозитарні послуги за фізичну особу, можна мінімізувати комісії за рахунок автоматизації операцій. Варіантів безліч», — зазначив Віталій Шапран.
Читайте також: Заробітки на депозитах у нацвалюті: до 16% і менше
Своє бачення можливого спрощення є і у інвестиційних компаній. «Скасування обов'язкового декларування, скасування сплати військового збору, а також можливість дистанційного відкриття рахунків і покупки ОВДП стали б потужним драйвером для зростання продажів і популярності держпаперів», — переконана керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко.
Водночас, вона вважає, що випуск паперових облігацій став би кроком назад. Адже з’явиться ризик крадіжки або втрати цінних паперів. До того ж виникнуть затрати на друк.
Зниження ставок мало
Для того, щоб зацікавити грошовитих українців у придбанні ОВДП лише зниження вартості обслуговування може виявитись замало.
«Бажання інвестувати в облігації залежить від фінансової культури суспільства. Її розвиток — тривалий процес, який потрібно культивувати роками. Так само, для того, щоб ОВДП став масовим продуктом у населення, потрібно домогтися, щоб довіра до держави була загальною, адже люди вкладають гроші в ті інструменти, які вважають надійними», — переконаний аналітик ІГ Михайло Федоров.
На необхідності проводити просвітницьку роботу акцентує увагу і Євгенія Грищенко. «Державі допомогла б більш активна інформаційна політика — лікнеп по інструменту, на противагу популістським дебатам про дефолт. Коли населення буде довіряти державі — тоді масово і купуватиме держпапери», — переконана вона.
Читайте также: Феномен долларовой дефляции. Сколько можно будет купить на $100 после кризиса — экономист
Поки що ж, коли громадяни не надто активно звертають увагу на облігації, Міністерству фінансів доводиться розрахувати на інтерес банків до ОВДП.
Олексій Писарєв