Чому зарплати продовжували зростати і як довго офіційна статистика фіксуватиме це диво, розбирався «Мінфін».
Столичні зарплати вдвічі більші за заробітки чернівчан
За даними Держстату, середня номінальна заробітна плата українців у березні 2020 року склала 11446 грн. Це на 5,5% більше, порівняно із лютим.
Як і раніше, найвищі середні зарплати статистика фіксує в столиці – 17990 грн або «плюс» 9,4% до попереднього місяця. У топ-5 регіонів із середніми зарплатами понад 11,5 тис. грн також потрапили:
- Донецька — 11666 грн (+ 7%)
- Дніпропетровська — 11666 грн (+ 6%),
- Київська — 11638 грн (+ 4,1%),
- Запорізька області — 11531 (+ 7,5%).
Найменше заробляють жителі Чернівецької області – в середньому 8285 грн. на місяць. Там порівняно з лютим зарплати навпаки скоротилися на 1,2%.
До переліку регіонів із найнижчими зарплатами потрапили також області:
- Тернопільська — 8646 грн (+ 1,2%),
- Чернігівська — 8673 грн (+ 2,2%),
- Волинська — 8765 грн (+ 0,6%),
- Житомирська — 8835 грн (+ 1,2%).
Якщо вірити офіційній статистиці, продовжували зростати в березні і реальні зарплати. Порівняно з лютим цей показник збільшився на 4,8%. Навіть більше, в березні реальні зарплати зросли більше, ніж місяцем раніше: у лютому реальні зарплати показли зростання лише +1,4% порівняно з січнем.
Чотири причини зростання зарплат
Підрахунки Держстату видаються щонайменше дивними. Адже половину березня країна вже просиділа на карантині.
Приміром, опитування, проведене YOUкраїна, показало, що вже станом на 27 березня у 4 з 10 українців погіршилось фінансове становище через карантин. 19% респондентів повідомили про зменшення зарплати, ще 20% опитаних відправили у неоплачувану відпустку і 2% звільнили.
Звідки ж тоді у березні середня зарплата показала більш ніж 5-відсотковий приріст? Цьому є декілька пояснень.
По-перше, значна кількість працівників, яким порізали зарплати, були зайняті у секторах, які перші потрапили під карантин, – заклади громадського харчування, торгово-розважальні центри, сфера послуг та торгівлі.
Саме в цих секторах спостерігається найбільший рівень зарплатної тіні, тобто працівники отримують частину зарплати неофіційно. Відтак, зменшення заробітків цієї категорії робітників не вплинуло на офіційні зарплатні показники.
«75% приватного бізнесу показують зарплату своїх працівників на рівні мінімальної. Нижче вони показати не могли», – пояснив ексміністр соціальної політики Андрій Рева.
По-друге, не вплинуло на офіційні показники середньої зарплати і зменшення оплати праці тих, хто працює на своїх роботодавців як ФОП.
Читайте також: Вірус безробіття: як бізнес вирішує питання з працівниками
По-третє, не впливають на статистику і ті, кого звільнили.
«Якщо люди звільнені, вони взагалі не потрапляють у статистику Держстату. В розрахунках враховується заробітна плата тих, кому зарплата виплачувалась. Єдине, що зменшується, – кількість найманих працівників», – деталізував Андрій Рева.
По-четверте, реальну картину динаміки оплати праці побачимо пізніше.
За словами економіста Олександра Савченка, у другій половині березня справді спостерігалося зменшення заробітних плат. Але на загальну статистику це суттєво не вплинуло.
«Працівникам галузей, діяльність яких опинилася під забороною через карантинні заходи, все-таки було виплачено 70% заробітної плати. Вже у квітні вони отримали, в кращому випадку, половину щомісячного окладу, а подекуди лише 30%», – уточнив він.
Читайте також: За тиждень в Україні стало на 36 тисяч безробітних більше
Крім того, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня зарплата в березні зросла не так суттєво. Якщо у березні 2020 р. порівняно з лютим цей показник виріс на 5,5%, то у березні 2019-го — на 8,5%.
Айтішники і фармацевти «в шоколаді»
Почасти реальну картину відображає галузева динаміка оплати праці. Найменші зарплати у березні отримали працівники ресторанів та готелів — в середньому 5648 грн на місяць. Протягом березня їхні заробітки впали на 23,8%, що, зважаючи на ситуацію, цілком закономірно.
«У цих галузях відбувся спад по зарплаті через те, що бізнеси фізично перестали працювати. У той же час інші сектори показали значний ріст. Зараз правлять балом фармацевтичні компанії, супермаркети, ІТ-сфера, що в сьогоднішніх умовах абсолютно очікувано і логічно», – зауважив Олександр Савченко.
Найкраща ситуація у березні, згідно даних Держстату, й справді у працівників ІТ-галузі, сфери інформації та телекомунікацій. Їхні середні зарплати перетнули межу у 23,3 тис. грн та 21,8 тис. грн відповідно. За місяць зарплати в IT зросли на 24,9%.
Якщо у промисловості в середньому працівники отримують 13 тис. грн на місяць, то на фармацевтичних виробництвах оплата праці одна з найвищих - у середньому майже 25 тис. грн на місяць. І відносно лютого показник зріс майже на 21%.
Збільшилися у березні на 7,8% зарплати медиків, та попри це, вони все одно залишаються одними з найнижчих в Україні — в середньому 8056 грн на місяць.
Читайте також: Уряд погодив виплати до 300% зарплати медикам, які лікують хворих COVID-19
Непогано у березні себе почували також працівники добувної промисловості, енергетики та металургії. Їхні доходи збільшилися в середньому на 12%.
Страхування від COVID-19
3 млн українців не дорахуються грошей
Експерти розходяться у своїх прогнозах щодо подальших перспектив в оплаті праці.
«Мій прогноз – падіння реальної середньої заробітної плати, з урахуванням інфляції, десь на 25% на кінець року. У квітні зменшення в оплаті праці складе в середньому 5%, у травні – 10-15%. А вже влітку падіння може сягнути 20%», – припускає Олександр Савченко.
Читайте також: Песимістичні очікування бізнесу посилилися — Нацбанк
Різкого обвалу зарплат – більше ніж на 12% – очікує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Зниження середніх зарплат він пов’язує з простоєм у виробництві та в сферах сервісу через карантин.
Більш оптимістичний у своїх прогнозах президент з питань економічної політики в Українській спілці промисловців і підприємців (УСПП) Віктор Скаршевський. Він відзначає, що різке збільшення пропозиції паралельно із різким зниженням попиту на робочу силу на ринку праці «обвалить» зарплати у більшості працівників. Але після скасування карантину, якщо це відбудеться не пізніше 1 червня, середня зарплата все ж таки до кінця кварталу трохи підвищиться.
Дещо іншими міркуваннями у своїх прогнозах керується ексміністр соціальної політики Андрій Рева. Він переконаний, що працівникам бюджетної сфери зарплата не буде скорочуватися. Не зменшуватимуть зарплату і в таких складних галузях, як, скажімо, металургія та хімія. «Там, де підприємства працюють, де робочі місця збережені, там зарплати не будуть зменшувати», – вважає він.
Гірша ситуація, за словами пана Реви, в дрібного та середнього бізнесу. Він постраждав найбільше.
«Самозайнятих осіб в Україні налічується біля 1,6 млн осіб, а разом з найманими працівниками – це близько 3 млн. Ось це буде найбільш постраждалий сегмент економіки з точки зору заробітних плат і доходів», – сказав ексміністр соціальної політики.
Читайте також: 40% кафе і ресторанів можуть не відкритися після карантину — депутат
Водночас він зауважив, що вплив приватного сектору і ФОПів на динаміку середньої заробітної плати залишається слабкий. Найбільшим індикатором цього показника є великі підприємства. Вони не зупинилися і продовжують працювати. Відповідно, і офіційні показники сильно не погіршаться.
Ірина Рибніцька