Заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова у фейсбуці розвінчала основні міфи щодо застосування закону.
Міф перший. Через закон про фінмон українці не зможуть заплатити віддалено комуналку, а платіжні системи зупиняться.
Відповідь: Новий фінмонівський закон ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Вимоги закону не поширюватимуться на:
- сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Відповідні роз’яснення вже надіслали і банкам, і небанкам.
Читайте також: Все, що потрібно знати про «діри» та протиріччя закону про фінмоніторинг
Міф другий: НБУ не розробив чітких рекомендацій для процедури віддаленої перевірки клієнтів.
Відповідь: закон набере сили 28 квітня. Він дає нам три місяці (до 28 липня 2020 року) на прийняття нормативки. Але ми розуміємо, що новацій багато. Починаючи від побудови внутрішньої AML-системи і закінчуючи дистанційними технологіями при KYC («знай свого клієнта», принцип діяльності фінансових інститутів, – ред.).
Тому, нове положення про фінмон для банків ми затвердимо вже до кінця квітня. Проект вже відпрацювали з банками і Держфінмоніторингом. Скоро відправимо на Мінфін і Держфінмоніторинг на затвердження. До кінця квітня все буде.
Для небанків нормативку розробимо до кінця червня. Це буде єдиний документ, як для тих, хто вже під наглядом НБУ, так і для тих, хто перейде після «спліту». До кінця липня точно затвердимо, як цього вимагає закон. Всі дистанційні способи KYC, що запропоновані банкам, будуть також доступні і для небанків.
Важливо! Наголошую, обов'язково буде перехідний період і для банків, і для небанків. Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки.
Міф третій: можливість віддаленої ідентифікації буде тільки через BankID, до якого підключені 14 банків.
Відповідь: Варіанти дистанційної KYC будуть різні:
- BankID,
- кваліфікований електронний підпис,
- відеотрансляція,
- дистанційне зчитування данних через NFC,
- платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта.
Варіантів вистачає.
Окрім того, новим положенням ми дозволимо банкам частково віддати KYC на аутсорс. Все для того, щоб клієнтам не знадобилося йти у відділення для відкриття рахунку. Економимо час банкам і клієнтам.
Читайте також: Рахунок скайпом. Коли банки почнуть приймати клієнтів онлайн
Міф четвертий: закон вб’є ринок електронних грошей.
Відповідь: закон вб’є ринок «сірих» електронних грошей. Так, закон зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій.
Ми пропонуємо спрощену модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими документами.
Короткий підсумок: головна ідея нового закону – це, можливо, не завжди зрозуміле словосполучення «ризик – орієнтований підхід». Пояснюю. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів.
Читайте також: Під контролем: Відтепер операції з криптовалютами перевірятиме фінмоніторинг
Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів:
- оплата комуналки;
- зарплатні проекти, стипендії, пенсії;
- ОСББ;
- підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери;
- «білий» бізнес, що платить податки, і т.д.
Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна.