Провідні економісти банків, інвестиційних компаній та фінансові аналітики підготували звернення. В ньому вони розповіли, що може трапитись, якщо Україна оголосить дефолт та чому це – погана ідея. «Мінфін» публікує скорочену версію тексту.
Запобігти дефолту ще можна
В останні дні багато обговорюється можливість оголошення стихійного дефолту – тобто відмовитися платити за боргами держави. Ми наголошуємо на різко негативних наслідках як таких публічних дискусій, так і реалізації такого кроку для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади.
Читайте також: Коломойський радить Зеленському оголосити дефолт
Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період по максимуму використати кошти програми з МВФ та залучити бюджетне фінансування від ЄС, Світового банку, а також за можливості провести переговори про нову кредитну гарантію від США.
Борг не зникає
При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Боржник не може просто взяти і сам собі «пробачити» борги. Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але далі все одно змушений домовлятися з кредиторами про відстрочку або часткове списання боргу.
Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями. Україні залишилося погасити у 2020 році $3,8 млрд зовнішніх боргів. З цієї суми лише $1,3 млрд є боргом перед приватними позичальниками – несплата за ним не матиме політичних наслідків. А ось решта боргів – це зобов’язання перед офіційними кредиторами, включаючи $1 млрд зобов’язань під гарантію уряду США.
Якщо просто відмовитися платити – стосунки із усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться у міжнародній ізоляції – в умовах поширення коронавірусу, війни на Сході та глобальної економічної кризи. Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія $1,3 млрд у 2020 році при резервах НБУ у $26 мільярдів доларів (на початок березня) цього точно не варта.
Дефолт не «вивільнить гроші» в бюджеті на інші цілі. Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік складає 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті не вистачає, щоб зробити заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планується покрити залученням нового боргу. З огляду на високий ризик не отримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було би також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак в разі дефолту цих грошей не буде звідки взяти.
Валютна паніка
Дефолт – це паніка на валютному ринку. Саме слово «дефолт» має дуже негативне сприйняття серед населення. Воно асоціюється з подіями 1998 року, коли курс долара за рік зріс удвічі. Оголошення дефолту спричинить паніку, населення побіжить забирати гривні з депозитів та вкладати їх в долари. Це поставить під загрозу банківську систему та посилить неконтрольовану девальвацію.
Читайте також: Світ чекає низка суверенних дефолтів — аналітик J. P. Morgan
Дефолт пригальмує відновлення економіки. Навіть якщо Україна не виплатить борг у 2020 році, повертати його доведеться пізніше. При цьому через недавній дефолт доступ до нових кредитів буде закрито і для державного, і для приватного сектору. Тобто відновлення економіки буде суттєво пригальмоване відсутністю коштів на інфраструктурні та інвестиційні проекти. Відновлюватися швидше будуть ті країни, які пройшли кризу без оголошення дефолту, саме вони в першу чергу отримають і нові інвестиції, і нові ринки.
Висновок експертів
Уряду рекомендується відновити співпрацю з МВФ та усі можливі програми роботи із офіційними міжнародними кредиторами. Це єдиний дешевий фінансовий ресурс, який Україна може залучити та використати для боротьби із коронавірусом, виплати пенсій та зарплат в умовах жорсткої економічної кризи, яка розгортається світом.
Читайте також: Чи можливий в Україні дефолт та чи є для нього передумови
Залучити ці кошти буде неможливо, якщо Україна оголосить дефолт. У випадку дефолту Україна залишиться сам на сам з кризою – можливі втрати від такого становища важко переоцінити. Тому державі потрібно виконувати всі взяті на себе зобов’язання та по максимуму використати усі можливості міжнародної співпраці.