Як профінансувати бюджетний дефіцит і забезпечити стабільне обслуговування державного боргу, в колонці для «Мінфіну» розповів старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.
Скільки треба позичати
За бюджетними показниками цього року треба позичити 342,5 млрд грн, в т.ч. 231,1 млрд грн на внутрішньому ринку і 111.4 млрд грн – на зовнішньому. Загалом цей план за два місяці вдалось виконати на 19,3%. Це відбулось завдяки успішному виходу на зовнішній ринок: у січні було розміщено 1,25 млрд єврооблігацій, що для бюджету дало 34,2 млрд грн фінансування.
Таким чином було виконано 30,7% від плану на зовнішні позики. Але виконання плану із залучень позик на внутрішньому ринку поки що дуже повільне. Від розміщення ОВДП залучено 32 млрд грн, а це всього 13,8% від плану.
Можна було б ще вийти на світові ринки, почекати ще одну хвилю нерезидентів. Але все не так просто.
Інвестори бояться ризикувати
Зараз вікно можливостей для нових позик прикрилось. Не закрилось зовсім, але Україну, яка вважається країною з досить високим рівнем ризикованості, вже не люблять так, як раніше. Обухом по голові інвесторів пройшовся і коронавірус, викликавши нестабільність на світових ринках.
А вона доповнилася ще й нашими, українськими негараздами – перемовини з МВФ затягнулись, дуже несподівано та майже повністю змінено уряд. Невже ви позичите зараз гроші такій країні? — Звісно, що ні.
Бюджет треба виконувати і надалі позичати. Позичати вже за тих умов, які будуть складатися. Адже бюджету не тільки потрібні кошти, вони потрібні ще й у валюті. Цього року з бюджету загалом потрібно сплатити у валюті $9 млрд. А позичили поки що тільки $1,8 млрд, тобто треба ще біля $7 млрд.
Читайте також: ОВДП втрачають привабливість. Що буде з бюджетом і гривнею
Де взяти валюту
Як тільки вдасться виконати умови для програми МВФ, уряд зможе отримати від Євросоюзу та за програмами Світового банку (за словами Міністра фінансів) біля $2 млрд. Ще можна активізувати продаж саме валютних ОВДП, яких торік продали менше, ніж погасили.
Та й цього року поки що рефінансування виплат за валютними ОВДП лише 40% — позичили трошки більше $400 млн, а виплатили вже $1 млрд. Тобто попит на валютні ОВДП цілком можна отримати досить непоганий, тому що українським банкам нема куди особливо вкладати валюту, яку населення зібрало на депозитних рахунках.
Як збільшити коло покупців ОВДП
Рятівним жилетом для позик у гривні може стати подальше зниження облікової ставки Нацбанком. Як тільки доходність ОВДП стане вищою за базову ставку, за якою НБУ кредитуватиме банки чи вилучатиме надлишкову ліквідність, державні облігації можуть стати банкам більш цікавими за депозитні сертифікати.
Цих депозитних сертифікатів, які НБУ кожні два тижні погашає та продає нові – вже більше 180 млрд грн. Це лише на 20 млрд менше, ніж бюджету треба позичити з внутрішнього ринку. Звісно, що всі вони не будуть перенаправлені на облігації, але значна частина – так. Тут ще будуть важливу роль відігравати внутрішні банківські процедури. Але доходність може стати вирішальною.
А що ж нерезиденти?
Для іноземців українські облігації все ще залишаються привабливими. Але знову згадаймо МВФ, коронавірус, незрозумілу перспективу по урядовцям. І додамо, що це впливатиме і на курс гривні. Тож, як тільки це все нормалізується та стабілізується, а Україна стане більш прогнозованою, ніж зараз, то і ця категорія інвесторів знову інакше дивитиметься на ОВДП чи єврооблігації.
Тому позичити ще 276 млрд грн, які залишились для виконання бюджетних показників, цього року цілком ще реально. Головне, щоб це було на умовах win-win – щоб і бюджет не платив багато по боргах, але і для інвесторів придбання облігацій не було збитковим.