Передісторія із законопроєктом
27 грудня 2019 ркоу Кабінет міністрів схвалив та направив на розгляд до Верховної Ради новий законопроєкт про працю.
Вже в січні до Окружного адміністративного суду Києва надійшов позов від Федерації професійних спілок України, у якому просили зобов'язати Кабінет міністрів відкликати цей законопроєкт.
Читайте також: Примусова робота і звільнення без пояснень. 10 міфів закону про працю
Як його оцінювали роботодавці та профспілки
Профспілки встигли охрестити новий законопроєкт «Кодексом про рабство». Вони стверджували, що документ порушує ряд базових норм, в тому числі, про 8 — годинний робочий день, відпустку тощо.
Україною прокотилися масові акції протесту проти нового КЗПП. Водночас роботодавці казали, що й нинішній Трудовий кодекс їх не влаштовує.
«Питання соціального захисту, звичайно, потрібно враховувати, але коли за крадіжку недбайливого працівника не можна звільнити, це теж неправильно», — вважає голова Союзу захисту підприємництва і бізнесмен (власник підприємства з виробництва вікон) Сергій Доротич.
Читайте також: Працювати рвучи жили: що написано в новому проекті Трудового кодексу і чому його називають «рабським»
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що під існуюче законодавство про працю іноземні інвестори до нас не підуть, оскільки його норми давно застаріли і здаються західному бізнесу «дикими».
Читайте також: Милованов назвав основні норми нового Трудового кодексу
Чому вирішили переписати КЗПП
Існуючий КЗПП дістався Україні ще з радянських часів. І це — головний аргумент прихильників нового Трудового кодексу. Мовляв, нинішні норми давно застаріли і не відповідають існуючим економічним реаліям. У законодавстві, наприклад, нічого немає про фрилансерів, віддалену роботу, аутсорсинг персоналу тощо.
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запевняли, що урядовий законопроєкт про працю надаватиме працівникам більше захисту від безпідставних звільнень роботодавцями, аніж чинне трудове законодавство.