Економіка дійшла до «межі»
Україна не зможе відкрутитися від додаткових виплат за держборгом наступного року. Це стало зрозуміло, як тільки з'явилися попередні звіти Держстату.
За підсумками жовтня-грудня 2019-го, реальний ВВП України зріс на 1,5%. Але в попередні три квартали минулого року економіка зростала значно швидше:
- I квартал — на 2,5%;
- II квартал — на 4,6%;
- III квартал — на 4,1%;
- IV квартал — на 1,5%.
Це означає, що за підсумками 2019 року загальний ріст ВВП складе 3,1-3,2%, — вважають опитані «Мінфіном» експерти. Остаточну цифру Держстат повинен назвати у 20-х числах березня.
Чому це важливо
Реструктуризація держборгу, яку проводила у 2015 році міністр фінансів Наталія Яресько, була прив'язана саме до показників економічного зростання України. Країна перебувала на межі дефолту — вона насилу тягла великі виплати за єврооблігаціями разом з платежами МВФ та іншим кредиторам. Тому уряду довелося вести переговори з власниками бондів.
Чиновники домовилися про списання 20% боргу від $19,3 млрд — тобто на $3,8 млрд.
В якості компенсації за списання Україна випустила для власників своїх єврооблігацій нові цінні папери — ВВП-варранти — на $3,2 млрд. По суті, ми погодилися ділитися з ними своїм економічним зростанням у майбутньому.
Реструктуризація затівалася через те, що країна сильно постраждала від кризи і її економіка перебувала в руїнах. У 2015 році ВВП України впав на 9,9%. Тому ми пообіцяли виплатити кредиторам премію, якщо ситуація стабілізується і ВВП почне зростати. Їм гарантували виплату певної частки від майбутніх досягнень.
В угоді були прописані наступні умови:
· Якщо річне зростання ВВП становить до 3%, а реальний валовий продукт не перевищує $125,4 млрд — країна не платить нічого.
· При зростанні ВВП від 3% до 4% — Україна платить 15% від перевищення показника ВВП над 3%.
· Якщо ВВП зросте більш ніж на 4% — платимо 40% з кожного наступного відсотка економічного зростання.
Виплати за варрантами починаються з 2021 року. З 2021 до 2025 року платежі не можуть перевищити 1% ВВП. А ось з 2026 року і до 2038-го вони можуть бути будь-якими.
«ВВП-варранти не є частиною держборгу країни», — пояснив «Мінфіну» голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. За паперами премія виплачується тільки за зростання економіки та не нараховуються відсотки.
Читайте також: Яресько розповіла, коли Україна виплатить 50 млрд доларів держборгу
Скільки заплатимо за ВВП-варрантами
Оцінки майбутніх платежів дуже відрізняються. Хтось говорить про $20-25 млн у 2021 році (за 2019 рік). Хтось називає цифру вдвічі більшу — $40-50 млн.
У 2022 році інвесторам доведеться заплатити вдвічі більше — від $50 до $100 млн.
Що стосується сумарних виплат за варрантами за всі роки, то тут прогнози досягають загрозливих $9-10 млрд.
Читайте також: Високі премії чиновникам можна виплачувати варрантами
Економісти почали прикидати потенційні обсяги виплат після того, як восени 2019 року новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що економіка України зросте на 40% у найближчі 5 років.
При такому сценарії виходило, що виплати за варрантами могли б бути значно більше тих $3,8 млрд., які були списані за єврооблігаціями. Втім, досить швидко стало ясно, що наша країна ще не скоро побачить економічне диво.
«Суми виплат озвучувалися різні, аж $10 млрд. Але є кілька проблем з розрахунками: по-перше, спрогнозувати зростання ВВП/курс/структуру економіки на настільки тривалий період неможливо в принципі. По-друге - не зрозуміло, як поведе себе уряд з часом, якщо постане перед необхідністю платити за боргами, що виникли при досить дивних обставин», — вважає директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик. У цьому випадку можуть розглядатися різні варіанти. Наприклад, обмін варрантів на єврооблігації.
2021 рік — за досягнення 2019-го
«За нашими оцінками, виплати за варрантами у 2021 році (розраховуються за підсумками 2019 року) будуть менше $50 млн. При зростанні ВВП на 3,2% виплата складе $40-50 млн, а при 3,1% — удвічі менше, тобто близько $20-25 млн», — порахував «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.
У гривні це близько 0,9-1,2 млрд грн — не зайві гроші для держбюджету, але й не критична сума. Середній розмір одного випуску 1-1,5-річних мінфінівських ОВДП у 2020 році.
2022 рік — за зростання у 2021-му
На цей рік Нацбанк дав прогноз зростання ВВП на рівні 3,5%. Однак не факт, що економіка покаже зростання. Картину можуть зіпсувати наслідки китайського коронавірусу і невирішений торговий конфлікт з США.
Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП
«Українська промисловість уже відчуває негативні тенденції на світовому ринку. У грудні-2019 промислове виробництво впало на 8,3%. В останній місяць минулого року промвиробництво також скоротилося в Єврозоні — на 2,1%. Якщо найближчим часом не вдасться переломити ці тенденції, прогноз у 3,5% зростання ВВП у 2020 році буде нереалістичним», — запевнив «Мінфін» начальник відділу з роботи з інвесторами банку «Кредит Дніпро» Андрій Приходько.
Багато економістів сходяться на середньому прогнозі — 3,2%. «Це передбачає невеликий обсяг виплат за варрантами у 2022 році — в діапазоні $45-55 млн. Але якщо припустити зростання економіки України на 3,5% у 2020 році, то відповідна сума платежу зросте до $110-125 млн», — уточнив Олексій Блінов.
Аргентина, Греція і Україна
Виплати України за VRI точно увійдуть в історію світової економіки. Ми одна з небагатьох країн, які коли-небудь користувалися цим інструментом.
«ВВП-варранти — рідкісний фінансовий інструмент. Його під час реструктуризації боргу випускали Аргентина у 2005 році, і Греція у 2012-му», — розповіла «Мінфіну» головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.
За її словами, параметри випуску варрантів не стандартизовані — це результати домовленості уряду і кредиторів під час реструктуризації. Немає ні стандартних ставок, ні обмежень за сумою виплат. Якщо порівнювати Україну з іншими емітентами VRI, наш випуск має свої переваги і недоліки.
«Аргентина за такими паперами протягом 2006-2035 років сплачує 5% від перевищення ВВП певного рівня. Зараз це 3% реального зростання ВВП, як у нас. Також там є обмеження, що загальна сума виплати за такими паперами не може перевищувати 48% від номінальної вартості паперів. У нас такого обмеження немає. Загальний випуск паперів — близько $40 млрд. Варранти випущені в доларах, євро, ієнах і песо», — розповів «Мінфіну» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
В Греції угода за VRI підписана на 2015-2042 роки. Виплати залежать від перевищення реального ВВП понад 2-2,9% — залежно від року. «Але там річна виплата обмежена 1% номінальної вартості паперів. Причому, починаючи з 2023 року, це обмеження звужується. Обсяг випуску — 62,4 млрд євро», — додав Паращій.
Як поменше заплатити за варрантами
Але окремий розділ у підручнику зі світової історії економіки Україна все ж таки заслужить. «У випадку з варрантами Аргентини і Греції — суми виплат математично не можуть бути вищими суми списання за держборгом. Україна, мабуть, буде першою країною, яка заплатить більше», — зауважив Паращій.
Навряд чи VRI стануть проблемою уряду Гончарука. Про неї будуть думати вже його наступники. Вони можуть розглядати різні варіанти — від обміну до викупу. Правда, грошей буде потрібно чимало.
«Обмежень на викуп варрантів немає, але за поточною ціною для цього потрібно знайти в бюджеті як мінімум $3,5 млрд. Насправді, навіть більше, так як ціна викупу повинна бути вищою за поточну. Також можна запропонувати власникам варрантів обміняти їх на єврооблігації. Ще варіант — запропонувати змінити параметри паперів, наприклад, ввести обмеження на загальну суму виплат в обмін на премію», — прокоментувала різні сценарії Олена Бєлан.
ВВП-варранти України знаходяться в лістингу Ірландської біржі — Irish Stock Exchange, вважаються позабіржовим інструментом. Точних даних про обсяги торгів немає. Експерти оцінюють ліквідність наших паперів як середню. На момент випуску вартість українських VRI перебувала на рівні 30% номіналу, але за мірою зростання ВВП досягала і 100%. В них повірили і чекають виплат. Але ті, кому потрібні живі гроші, цілком можуть і домовлятися.
«Це ринкові інструменти, тому тут багато чого буде залежати від «спритності рук» Міністерства фінансів або будь-якого органу, що буде відповідальним за боргову політику в перспективі», — вважає Віктор Шулик.
Нещодавно Олексій Гончарук заявив про створення в Україні Боргового агентства, якому вже зараз потрібно продумувати варіанти щодо роботи з нашими варрантами. «Якщо щось і робити, то найближчим часом. Доки ціни на ці папери не сильно полетіли вгору», — спрогнозував Олександр Паращій. Він вважає, що оптимальним варіантом, який власники сприймуть без негативу, може стати обмін варрантів на довгострокові облігації з фіксованою дохідністю.
Ірина Тимофєєва