До яких наслідків це призвело,  розповів на своїй сторінці в фейсбук член Ради Нацбанку Віталій Шапран.

Торговий дефіцит зріс на $0,75 млрд

Моя особиста експертна оцінка платіжного балансу за підсумками 2019 року така: фундаментальних причин для укріплення гривні до основних резервних валют не було і немає. Дуже добре, що наприкінці року НБУ дослухався до грудневих рекомендацій Ради НБУ і помітно поповнив золотовалютні резерви. І дуже погано, що цього не зробили впродовж року. Тоді коливання були б більш рівномірними, а ЗВР (можливо) – більшими.

Якщо Ви уважно подивитесь на підсумки року, то торговий дефіцит в нас зріс на $0,75 млрд. Це небагато, але факт, що торговий баланс погіршився, залишається фактом. Всі спроби виправдатись, що насправді торговий дефіцит у співвідношенні до ВВП впав, — це дитячий садочок. Співвідношення торгового сальдо до ВВП потрібне для оцінки ефекту впливу зовнішньої торгівлі на ВВП, і для того, щоб зовнішні аналітики розуміли, наприклад, $12 млрд дефіциту – це багато, чи мало для України. Коли на міжбанку є дефіцит валюти, він вимірюється не у % до ВВП, а у доларах США або євро.

Дані: НБУ

Експортери не дорахувалися $3-5 млрд

Друге, на що потрібно звернути увагу, – збільшення розриву між імпортом та експортом товарів. За рік розрив збільшився з $12,7 до $13,9 млрд, в тому числі це відбулось за рахунок сильної гривні. При чому український експорт не падав, а показував безумовну тенденцію до зростання, збільшившись з $56 млрд до $60 млрд.

Обирай надійний валютний депозит та отримай додатковий бонус від «Мінфіну»

На мою думку, зростання відбулось завдяки гарній ціновій кон’юнктурі для нашого експорту на зовнішніх ринках і врожаю 2019 року. Розповіді про те, що наша гривня укріплюється і на експорт це майже не вплинуло – цілковита маячня, негативний вплив був. Самі виробники його оцінюють у обсягах виторгу від 5 до 15%, і якщо брати їх висновки за основу, то в середньому на товарному експорті ми втратили десь $3-5 млрд за рахунок укріплення гривні. Враховуючи наші спроби взяти у МВФ $5,5 млрд, для України це помітна сума.

Бюджетні нарахування

Тепер що стосується фінансової частини. Безумовний позитивний влив укріплення гривні є на зовнішній борг. Негативний вплив на всі ті доходи держбюджету, які залежали від курсу: імпортний ПДВ, акциз і т.д. Не забудемо сюди додати і втрати за податками від експортерів, які втратили $3-5 млрд валютного виторгу (про ці втрати якось часто забувають).

Читайте також: Чому «жити по кишені» — помилкова модель для України

Певні питання залишаються і до оцінок по притоку коштів заробітчан. У 2019 році ця стаття зросла с $11,5 до $12,9 млрд. Мало хто знає, але значна частина цієї статті оцінюється не по руху живих грошей, а на дооцінках НБУ. Звісно дооцінки потрібні. Це специфіка нашої економіки, тому це об'єктивна необхідність. Але по цих дооцінках (принаймні в мене) є багато питань. Тобто ця стаття платіжного балансу не є надійною і гарантованою в плані фактичного припливу валюти.