Профспілки встигли охрестити новий законопроект «Кодексом про рабство». Вони стверджують, що документ порушує ряд базових норм, в тому числі, про 8 — годинний робочий день, відпустку тощо. Україною вже прокотилися масові акції протесту проти нового КЗПП. І це — тільки початок, — попереджають профспілки.
У той же час роботодавці кажуть, що і нинішній Трудовий кодекс їх не влаштовує. «Питання соціального захисту, звичайно, потрібно враховувати, але коли за крадіжку недбайливого працівника не можна звільнити, це теж неправильно», — вважає голова Союзу захисту підприємництва і бізнесмен (власник підприємства з виробництва вікон) Сергій Доротич.
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що під існуюче законодавство про працю іноземні інвестори до нас не підуть, оскільки його норми давно застаріли і здаються західному бізнесу «дикими».
«Мінфін» розбирався, яке трудове майбутнє готують українцям.
Чому вирішили переписати КЗПП
Існуючий КЗПП дістався Україні ще з радянських часів. І це — головний аргумент прихильників нового Трудового кодексу. Мовляв, нинішні норми давно застаріли і не відповідають існуючим економічним реаліям. У законодавстві, наприклад, нічого немає про фрилансерів, віддалену роботу, аутсорсинг персоналу тощо.
Читайте також: Примусова робота і звільнення без пояснень. 10 міфів закону про працю
Втім, насправді це не зовсім так. У старий КЗПП у попередні роки було внесено чимало поправок, тож він вже не зовсім «радянський». Але базові трудові норми — зокрема, про 8-годинний робочий день, роботу в позаробочий час, заборону звільняти матерів у декретній відпустці, узгодження звільнень з профспілками тощо, — збережені. І це, судячи з усього, подобається далеко не всім роботодавцям.
Спроби «модернізувати» КЗПП робилися вже не раз. Ще у вересні профільний парламентський комітет почав працювати над новим Трудовим кодексом. Але опозиційні депутати подали в Раду кілька альтернативних законопроектів, тобто, по суті, заблокували прийняття основного проекту законодавчим «спамом».
Тому влада вирішила почати все з нуля. Мінекономіки розробило проект закону про працю на 99 статей. Він порівняно короткий, але саме наявність у документі до 100 статей дозволять прийняти його за прискореною процедурою. На це, очевидно, і зробили ставку автори. Крім того, в назві документа максимально дистанціювалися від слів «Трудовий кодекс та КЗПП», щоб уникнути асоціацій з поданими альтернативними документами. Адже в такому випадку за регламентом треба розглядати і їх, а це — зайвий час.
Автори проекту №2708 обіцяють, що реформування трудового законодавства зможе:
- забезпечити рівність сторін трудового договору — тобто працівників і роботодавців;
- підвищити конкурентоспроможність бізнесу;
- збільшити приплив інвестицій;
- впровадити сучасні форми трудової зайнятості — дистанційну, сезонну працю, гнучкий графік тощо.
Але головне, вони розраховують, що новий Трудовий кодекс виведе український ринок праці з тіні, тобто змусить роботодавців оформляти працівників офіційно і на «білі» зарплати. Від цього в підсумку виграють як самі працівники, так і держава.
Нові контракти і робота нон-стоп
У законопроекті є кілька важливих нововведень
1. Перехід на роботу за трудовими договорами
Передбачений цілий ряд контрактів, за якими можуть працювати українці. Договори можуть бути короткостроковими — від 2 місяців, терміновими (до 5 років), довгостроковими (без конкретних термінів дії). Також можна буде укладати учнівські, сезонні контракти, контракти з не фіксованим робочим графіком тощо.
Про вибір конкретного виду договору роботодавець і претендент на посаду будуть домовлятися в індивідуальному порядку. Але контракти до 5 років пропонується підписувати з представниками різних творчих професій, скажімо, журналістами, дизайнерами, акторами тощо.
Від того, який варіант буде обрано, багато чого залежить. Скажімо, короткострокові контракти роботодавці зможуть розривати в будь-який час і з будь-якої причини. Єдина вимога — попередити працівника про звільнення за 15 днів. Причому, допускається попередження в будь-якій формі, хоч у вигляді СМС. Ніяких виплат, крім зарплати за відпрацьований період, не передбачено.
Договір з нефіксованим робочим часом дозволить роботодавцю викликати співробітника на роботу в будь-який момент, у тому числі, вночі, у вихідні тощо. Стандартні обмеження, які діють зараз, планують скасувати. Скажімо, залучати до роботи в позаробочий час можна буде працівників, які мають неповнолітніх дітей або матерів-одиначок.
2. Фактично скасовується норма про 8-годинний робочий день
У проекті лише прописано, що відпочинок між змінами має становити не менше 12 годин. Тобто виходить, решту 12 годин кожну добу можна працювати.
Нагадаємо: 12-годинні робочі зміни є і зараз, але у такому разі люди зазвичай працюють у режимі «доба через двоє» — тобто після кожного «трудового забігу» їм дають тривалий час на «передих».
3. Роботу в позаробочий час хочуть оплачувати гірше, ніж зараз
За чинним законодавством, «робота після роботи» — тобто понад 8-годинний робочий день, оплачується за подвійним тарифом. У новому проекті пропонується платити за неї всього на 20% більше, ніж за роботу у звичайному графіку.
Втім, у законопроекті зазначено, що контрактів з нефіксованим робочим графіком на підприємстві можна бути не більше 10% від загальної кількості.
За бажанням роботодавця в контракті також можна передбачити пункт про переведення працівника до іншого роботодавця, можливе збільшення трудового навантаження при збереженні діючої зарплати (розширення посадових обов'язків) тощо. Відмова працівника підписуватися на такі умови може стати приводом анулювати договір.
Як будуть звільняти
Окремо в законопроекті виписано процес звільнення співробітників. Зараз це досить тривала процедура, принаймні, для легально оформленого персоналу. За чинним КЗПП, звільнення потрібно узгодити з профспілками, і вони можуть просто «зарубати» спробу роботодавця виставити співробітника за двері. У новому проекті такої норми немає.
Інший нюанс — аргументи для звільнення. Зараз людину можна звільнити за її заявою, за погодженням сторін або ж за статтею — за порушення трудового законодавства. При цьому їй надається можливість відпрацювати ще два тижні і отримати за них зарплату.
«Навіть за крадіжку або відверту халтуру працівника звільнити непросто. А спробуйте стягнути з нього компенсацію за заподіяну підприємству шкоду — це з області фантастики. Навіть суди не допоможуть», — скаржиться Сергій Доротич.
Новий проект дає достатньо приводів для звільнення. Наприклад, вам можуть вказати на двері, якщо роботодавець зафіксує два порушення за півроку.
Цікава класифікація таких порушень. Це, наприклад, може бути розголошення комерційної таємниці. Але що сюди входить — не зазначено. Тобто під цю статтю роботодавець зможе підігнати все що завгодно, в тому числі, обговорення робочих проектів, розголошення інформації про зарплату тощо. Порушенням будуть вважати також тривалу хворобу, неявку на роботу, багаторазові запізнення тощо. Конкретні списки порушень, за які можуть звільнити, пропонується прописувати індивідуально у складних договорах. А незгода працівника підписатися на такі умови може бути підставою для його звільнення.
Планують «лібералізувати» і звільнення для захищених категорій працівників — передпенсійного віку, у декретній відпустці тощо.
Так, за новим проектом, зберігаються гарантії від звільнень тільки для вагітних жінок за 70 днів до пологів, а також для молодих матерів — 56 днів після пологів.
Норми про обов'язкове збереження робочого місця на час декретної відпустки (три роки), для матерів-одиначок, які мають неповнолітніх дітей, для осіб передпенсійного віку — з проекту нового Трудового кодексу зникли.
Якщо у роботодавця не буде конкретних аргументів, щоб вигнати працівника, він може послатися на «втрату довіри» — за такою причиною, згідно з новим законопроектом, теж можна буде звільнити.
Про звільнення повинні попереджати. Терміни залежать від стажу роботи працівника на даному підприємстві.
- Якщо ви пропрацювали в компанії до 6 місяців, то повідомити про звільнення повинні за 15 днів,
- якщо до 5 років — за місяць,
- якщо до 10 років — 60 днів,
- якщо більше 10 років — за 90 днів.
Але українців, які сидять на одному місці до 10 років і більше, зараз не так багато. Тому для більшості діятиме стандартний термін попередження — місяць. Для порівняння: зараз про плановані скорочення повідомляють за два місяці, щоб люди могли підшукати собі нову роботу.
Допускається також моментальне звільнення, без будь-яких термінів. Але тоді роботодавець повинен буде розщедритися: кожен день визначеного терміну попередження повинен оплачуватися за подвійним тарифом.
Скажімо, якщо ви працюєте в компанії до 6 місяців, а вас хочуть звільнити в один день, то за 15 днів повинні заплатити в подвійному розмірі. Це і буде вважатися вихідною допомогою. Діючі зараз допомоги, скажімо, виплати за два місяці наперед при скороченні штату, скасовуються.
Як будемо відпочивати
Наступом на права українців профспілки назвали і норми про відпустки. Базова 24-денна відпустка в новому проекті збережена. Але роботодавець може «викликати» з неї співробітника за «виробничою необхідністю».
Є й інші нововведення:
- Узаконено право роботодавця складати графік відпусток (за фактом, він і так є на підприємствах) і не відпускати вас у відпустку в невигідний для нього час.
- Можна дробити відпустку (на 14 і 10 днів).
- Пільгові відпустки, на які мають право деякі категорії працівників (шахтарі, вчителі) у проекті не передбачені. Немає, наприклад, «зайвих» 10 днів відпустки для тих, хто виховує неповнолітніх дітей, працює на шкідливому виробництві тощо.
- Регламентована також відпустка за свій рахунок — не більше 30 днів на рік. Через хворобу або у зв'язку зі смертю родичів дозволять йти у відпустку за свій рахунок не довше, ніж на 14 днів, з догляду за хворими родичами — на 30 днів, з хвороби дитини — на 14 днів.
Читайте також: Неофіційно працевлаштованих українців будуть позбавляти субсидій
«За» і «проти» нового КЗПП
За словами Сергія Доротича, головна помилка влади — відсутність діалогу з профспілками і роботодавцями при розробці документа. «Повинна бути дискусія, треба шукати компроміси, а виходить, що новий Трудовий кодекс і бізнесу, і пересічним українцям просто нав'язують», — вважає він.
На його думку, в новому Трудовому кодексі повинні бути збережені основні норми, зокрема, обов'язкова оплата за вже виконану роботу і соціальний захист. «Але коли співробітник просто відбуває роботу, це теж неправильно. Як і те, що роботодавцю доводиться платити штрафи за невиконання людьми різних вимог, зокрема, щодо безпеки», — розповів Доротич.
За словами Забловського, у нового проекту Трудового кодексу є і свої плюси. Зокрема, те, що він короткий і простий. «Спробуйте сьогодні розібратися у КЗПП, для цього потрібен окремий фахівець», — говорить він. Також він позитивно оцінює норми про роботу за контрактами.
Читайте також: Робоча обстановка: у 2020 році зарплати будуть підвищувати вибірково, а працювати доведеться більше
Втім, міжнародна і європейська конфедерації профспілок вже звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням заблокувати такий Трудовий кодекс.
Як йдеться у відритому листі, одностороннє розірвання договорів роботодавцями порушує норми Конвенції Міжнародної організації праці, які підписала Україна.
Також вони критикують зниження оплати праці за роботу в позаробочий час — зі 100% до 20% від стандартного тарифу. За Конвенцією МОП, робота в позаробочий час має оплачуватися не нижче, ніж у 1,25 вище звичайного. Профспілки турбує і скасування соціальних гарантій і зниження рівня захисту матерів з маленькими дітьми. «Більше того, працівники будуть змушені повідомляти роботодавцю інформацію, яка може вплинути на їх роботу — про вагітність, стан здоров'я тощо», — йдеться в листі.
Чи прислухається влада до цих аргументів — невідомо. Багато експертів вважають, що за нинішньої ситуації на ринку праці, коли умови диктує працівник, а не роботодавець, побоюватися трудового рабства навряд чи варто.
«Будівельним компаніям доведеться переглянути підходи до формування соцпакета, щоб утримати персонал. Це можуть бути страховки, вирішення побутових проблем, біла зарплата і різні бонуси», — говорить експерт ринку нерухомості Вікторія Берещак.
Хоча за фактом в багатьох комерційних компаніях КЗПП і так не діє — є і робота в позаробочий час, і додаткові обов'язки, і короткі відпустки, і звільнення в один день. У компаній, які платять зарплати у конвертах, розмова коротка. Вони можуть не звільняти офіційно, але переведуть тільки на офіційну мінімалку, і людина звільниться сама.
Але новий Трудовий кодекс може вдарити по працівниках великих підприємств, де все по-білому. Є думка, що саме під них цей документ і готується. Напередодні обіцяної світової кризи такий Трудовий кодекс спростить масові скорочення штату і позбавить роботодавців потреби витрачатися на великі вихідні допомоги.
Марія Коливанова