Про те, чи можна розраховувати на сильну гривню в тривалій перспективі і «що може піти не так» у колонці для НВ розповів викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан. «Мінфін» наводить ключові тези публікації.
Досвід минулих років
Шлях розвитку української економічної і фінансової системи в котрий раз доводить, що якщо національна валюта і давала шанси заробити в короткостроковій перспективі, то за двадцять три роки свого існування вона так і не змогла стати валютою, придатною для довгострокових накопичень і фінансових інвестицій. Довгостроковість передбачає наявність фундаменту, сильної економіки, яку ми, на жаль, поки що так і не побудували. Все, чого навчилися — це перехопити в борг «до получки» чергового кредиту від МВФ.
Під розповіді про небачене зростання й реформи, що неминуче насуваються, уряд, не враховуючи витрати, продовжує брати в борг з найбільш високою реальною відсотковою ставкою у світі, а професійні фінансові спекулянти і люди, добре обізнані про стан справ і плани уряду, вже два роки користуються цією чудовою можливістю, щоб заробити. Короткостроково, але багато.
Між страхом і жадібністю
Саме покупці українських облігацій, ОВДП, і стали творцями фінансового дива останніх місяців, зміцнивши гривню до небезпечних для економіки рівнів. Але будь-яке диво рано чи пізно закінчується. І як, на мій погляд, абсолютно вірно написав Ерік Найман, якщо іноземні покупці ОВДП наступного року «не прикупляють ще трохи українського держборгу, хоча б на $4 млрд», то доведеться або різати бюджет, як мінімум, на 100 млрд грн, або включати друкарський верстат.
І якщо справа до цього дійде, а ймовірність висока, то сухими розрахунками та аналітикою щодо поточного рахунку платіжного балансу гривню не захистиш — включаться емоції, як завжди трапляється в моменти потрясінь. Зрештою, іноземні любителі українського боргу такі ж живі істоти, як і ми з вами. Вони теж відчувають страх і жадібність, які завжди були і будуть вірними супутниками злетів і падінь фінансових ринків.
Обирай валютний депозит зі ставкою до 5% річних і бери участь у розіграші 50 тис. грн від «Мінфіну»
В Україні фаза «жадібність», породжена убогістю і корупцією, триває уже два роки. У світі вона затягнулася на одинадцять років, і це найдовший період росту в історії. Але рано чи пізно все закінчується, і ось-ось їй на зміну прийде страх, який для ринків, що розвиваються, подібних до України, цілком може перетворитися на жах, як це багато разів траплялося в нашій фінансовій історії. Коли це станеться? Чесно кажучи, дивлячись на заяви вищих українських чиновників про майбутні перспективи країни, страшнувато стає прямо зараз.
Вибір на користь надійності
Одним з небагатьох променів світла стали попередні домовленості між МВФ та Офісом президента, досягнуті в суботу. Згідно з домовленостями, Офіс рішуче обіцяв не повертати Приватбанк колишнім власникам, а МВФ у відповідь сказав, що зможе дати $5,5 млрд на три роки. Справа тепер за малим — обіцянки виконати. Тож, будемо спостерігати, як верховна влада буде підтримувати НБУ, і який оборот прийме судовий процес Приватбанку в Лондоні, який розпочнеться 10 січня.
Читайте також: Чому НБУ не скуповує всі «зайві» долари
Ну, а поки що «обіцяного три роки чекають», напевно, варто все ж таки змінити гривні на долари, а то, якщо обіцянки, дані МВФ, виконані не будуть, а ви залишитеся з гривнею на руках, то в термінології нової влади вас можуть назвати «лохом».