Нове слухання справи має відбутися 19 грудня: Шостий апеляційний адміністративний суд розгляне апеляційну скаргу держави на рішення Окружного адмінсуду про скасування націоналізації Приватбанку від 18 квітня.

Кому тепер належить Приват

Важливим моментом при розгляді справи в суді стане нова формулювання щодо власника акцій Приватбанку: де-юре ними володіє «держава Україна в особі Кабінету Міністрів України». Раніше акціонером був Мінфін.

«З юридичної точки зору власником є навіть не Кабмін, а «держава Україна». Тобто, в цілому, власником банку залишається держава, але так як це ефемерне поняття, тому повинен бути якийсь представник. І в даному випадку цей представник — Кабінет Міністрів. Чому він — зрозуміло. Це найвищий орган виконавчої влади.

Але те, що представником держави, з юридичної точки зору, став Кабмін, а не Мінфін — нічого не змінює. Просто додасться ще один крок, якщо влада програє судовий процес старим власникам», — пояснив «Мінфіну» ситуацію керуючий партнер АО «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Зміна власника дає одну сттєву перевагу. Якщо влада програє процес, у неї буде більше часу.

«Після зміни акціонера повинна буде відбутися заміна сторони в судовому провадженні. Тепер точно. Так, це виграш в часі. Ще, можливо, акціонер змінився, щоб Кабмін зміг задіяти додаткові механізми. У нього більше повноважень», — сказав «Мінфіну» керуючий партнер юридичної фірми «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв.

Втім, все це не сильно підвищить шанси держави на перемогу. Юристи вважають, що для вирішення проблеми раз і назавжди треба прийняти відповідний закон. Тим більше, що це збиралися зробити.

«У чиновників була здорова ідея, як можна захиститися: вона, звичайно, знаходиться на межі з нормами Європейської конвенції з прав людини, але тим не менш. Вони хотіли прийняти закон, що забороняє повертати колишнім власникам банки, які були визнані неплатоспроможними. Як відомо, у Приватбанку був такий статус нетривалий час. Якби такий закон був прийнятий, то повернення банку Коломойському можна було б заблокувати», — вважає Віктор Мороз.

Коломойський виграє на процедурах

Мало хто вірить, що точка в судовому спорі з націоналізації Приватбанку буде поставлена 19 грудня. Експерти не сумніваються, що рішення буде оскаржуватися до кінця, і точно дійде до Верховного суду. Шанси на виграш Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова оцінюють як високі.

«Якщо справа буде розглядатися саме з точки зору правильного дотримання всіх процедур і формальностей, дійсно шанси колишніх акціонерів на виграш досить високі», — припустив у розмові з «Мінфіном» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Юристи підтверджують такий прогноз.

«Те, що націоналізація Приватбанку була проведена з порушеннями було очевидно ще в кінці грудня 2016 року. Тому колишні власники цілком можуть виграти», — спрогнозував Віктор Мороз.

МВФ — проти

За різними спорами з Приватбанком зараз йдуть десятки судових спорів, однак справа щодо денаціоналізації вважається однією з ключових. У разі виграшу, держава зможе посилити свою позицію за іншими судовими процесами, а в разі програшу — отримати нові проблеми. Не тільки з самим банком, але і побічні.

В першу чергу, проблема виникне в переговорах з Міжнародним валютним фондом і підписання з ним нової кредитної програми розширеного фінансування. У цьому випадку Україна може не отримати транш, якого буде потребувати з 2020 року. Адже країні потрібно виплатити 423,6 млрд грн за держборгом, і $9 млрд — безпосередньо в американській валюті.

Тому наша країна буде потребувати валютних вливань, як з боку МВФ, так і інших іноземних кредиторів, які орієнтуються на співпрацю України з Фондом. У їх числі Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, Європейські інвестиційні банки тощо.

Все це розуміють західні інвестори, тому судові новини можуть впливати на наші боргові папери.

«Вартість українських облігацій прив'язана до очікувань за МВФ. Якщо держава виграє суд, реакція ринку буде нейтральною, але котирування негативно відреагують у разі програшу влади», — вважає Олександр Паращій.

Як будуть повертати кредити

МВФ та інші зацікавлені особи будуть пильно стежити за всіма ключовими позовами Приватбанку. І тими, що стосуються виплат за рефінансуванням. І судами щодо погашення компаніями Коломойського і Боголюбова кредитів Приватбанку. Мова йде про чималі суми.

Нацбанк нещодавно уточнив розмір боргу за своїми кредитами рефінансування — 7,7 млрд грн. А розмір боргів за іншими позиками, частина з яких була виведена з країни і частина, що залишилася на підприємствах в Україні, оцінювався просто в гігантську суму — понад $2 млрд.

Читайте також: Нацбанк порахував, скільки йому винні олігархи за банкрутство банків

Колишні акціонери Приватбанку намагаються оскаржити всі заборгованості. У рамках справи щодо рефінансування намагалися визнати нікчемною особисту гарантію Ігоря Коломойського, а за іншими справами взагалі все — як видані в країні кредити, так і ті, що надавалися закордонним компаніям. Останні лише формально прив'язувалися до Коломойського і Боголюбова. Угоди укладалися з офшорними компаніями, і від них тепер намагаються відхреститися.

«Думаю, колишні акціонери будуть судитися до кінця за кожен актив. Мирові угоди і реальні погашення кредитів, швидше за все, будуть у випадках з українськими кредитами. Підприємства Коломойського будуть зацікавлені в поверненні своїх застав. Тому, після переговорів і, можливо, після реструктуризації кредитів, думаю, почнуть платити. Історія із закордонними компаніями, які дуже складно безпосередньо прив'язати до колишніх власників Приватбанку, буде набагато складнішою. Можливо, доведеться йти в міжнародні суди, збирати доказову базу і вигравати процеси. Кошти, виведені на іноземні компанії, буде повернути набагато складніше», — вважає Паращій.

Держава заплатить державі

Чим активніше влада буде переслідувати Коломойського і Боголюбова в судах, тим сильніше може загострюватися політична ситуація. Багаторазово можуть повторюватися мітинги під Нацбанком, на зразок тих, що були розгорнуті минулого тижня. І продовжать лунати гучні заяви в інтерв'ю Коломойського у ЗМІ про те, що він має намір повернути собі банк або отримає за нього величезну компенсацію.

Читайте також: Нацбанк заявив про тиск з боку Коломойського

І далеко не завжди мова буде йти тільки про виступи за гроші. На підприємствах колишніх приватівців можуть і далі підігрівати негативні настрої. Як, наприклад, було в історії з виступами робітників Нікопольського заводу феросплавів. Цілком ймовірно, що їх привезли за рахунок підприємства і оплатили їм перебування в Києві. Однак до цього на заводі виникли затримки із зарплатами, і у них були справжні матеріальні проблеми.

Читайте також: Коломойський запевнив, що Приват йому повернуть найближчим часом

Вони з'явилися після того, як з рахунку НЗФ списали борги за кредитом Приватбанку, який Коломойський визнав у мировій угоді з рефінансування Нацбанку. Кредит, колись наданий Нацбанком Привату, тепер виплачується частинами з рахунку заводу. Це створює фінансові проблеми для підприємства.

У даній ситуації завод виступає в ролі поручителя за кредитом. Це означає, що підприємство має право на регрес. Після того, як поручитель розрахується за банк, він може зажадати гроші безпосередньо від Привату. Тож можна розраховувати ще на низку судових процесів.

«Кредити брав Приватбанк. Але він більше не належить приватним акціонерам. Держава відібрала у них банк, відібрала з усіма активами і зобов'язаннями. За цими кредитами повинен відповідати саме Приватбанк. Коли Коломойський був його власником — він поручався за нього. Однак тепер він їм більше не є. Тому тут також можуть бути зустрічні позови», — підтвердив Олександр Паращій.

Хоча в цілому ситуація виходить заплутана, і навіть десь дивна. Екс-акціонери (поручителі за кредитом) через свій завод можуть відсудити у Приватбанку (фактичний позичальник) все, що заплатять Нацбанку за кредитом рефінансування. У підсумку вийде, що НБУ заплатив Кабмін (власник Приватбанку). Обидві структури державні.

Звідки суди і мітинги

Зараз ніхто не сумнівається в тому, що націоналізація Приватбанку — була єдиним можливим варіантом для порятунку найбільшої в країні фінансової структури, у якій сконцентрована левова частина всіх депозитів населення в країні. Це дійсно потрібно було зробити.

Розмови про це і підготовка йшли як мінімум рік, а можливо і того більше. Проте в результаті допущених помилок сталося дві речі:

  1. Приватні власники змогли вивести з банку капітали до націоналізації, і їх дії ніхто не зупинив/не заблокував. Хоча ретельний щоденний контроль за системоутворюючим банком, тим більше в аховому фінансовому стані, — це робота і першорядний обов'язок банківського регулятора.
  2. Колишні акціонери можуть чи не нескінченно заперечувати націоналізацію, в ході якої були допущені помилки і помилки. Якщо б їх не було — не було б правових підстав для суперечок. Позови б просто не брали до розгляду в судах.

Ці помилки можуть заощадити Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову багато грошей. По-перше, завдяки відстрочкам: навіть якщо вони і повернуть частину виведених коштів, то зроблять це не відразу, а через деякий час — протягом нього зможуть користуватися ними. По-друге, у разі виграшу позовів можуть серйозно скоротити борги.

Звичайно, всі ці списання та відстрочки можуть мати негативний суспільний резонанс. Але цей фактор теж врахували. Саме тому напередодні судів організовуються демонстрації ображених робітників під Нацбанком і звучать гучні заяви депутатів на їх захист.

Наприклад, член парламентського комітету з фінансів Олександр Дубинський регулярно говорить про корупцію в Нацбанку. Чиновники відповіли на них минулого тижня — подали позов про захист честі і гідності і зажадали спростувань. Тільки після розгляду в суді стане ясно, чим закінчиться ця історія. Однак те, що Дубинський влаштує із судових засідань та постанов справжнє шоу — можна не сумніватися.

Все це повинно відволікати суспільство від головних судових процесів — за боргами Приватбанку і його колишніх власників.

«Картинка складається саме така: виступи під Нацбанком і заяви Коломойського — це створення грунту для суду», — констатує Віктор Мороз.

Десь на Заході такі дії могли б розцінити як тиск на суддів. Але тільки не у нас.

«Це, швидше, психологічний тиск. Не знаю жодного випадку, коли юристи в Україні змогли довести тиск на суддів, і притягнути когось до відповідальності. І навряд чи це зараз станеться», — зізнається Михайло Можаєв.

Чим закінчиться війна за Приватбанк

Головне питання — чим в підсумку може завершитися історія з судами Приватбанку? Версії є різні. Хтось каже, що влада затягне процеси на роки, але переможе і Приватбанк залишиться у держави.

Хтось — що колишні акціонери все ж таки зможуть оскаржити націоналізацію.

Проте всі сходяться в головному — Приватбанк не потрібен його колишнім акціонерам. Він їм просто не по кишені. Адже якщо уряд забере свої гроші, то капітали будуть потрібні просто колосальні.

Бо реального повернення банку ніхто не чекає. Всі кажуть, що Коломойському потрібні інші активи і угода з державою на правах переможця.

«Головне питання: чи хоче Коломойський насправді повернути Приватбанк? Моє внутрішнє переконання, що йому не банк потрібен. Думаю, він хоче розміняти його на акції підприємств, які його цікавлять, — скажімо, «Укрнафти» або інших. Типу бюджет я не грабую і грошей не прошу, але акції віддайте мені. Такою може бути мирова угода за результатами всіх судів», — припустив Віктор Мороз.

Вважається, що такий варіант може стати компромісним. Звичайно, якщо буде економічно вигідним усім сторонам.

Ірина Тимофєєва