Про те, що відбувалося у фінансовому секторі і з якими ризиками може зіткнутися Україна, у колонці для НВ розповів фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Зростання на тлі протестів

Світові ринки продовжують то брати нову висоту історичних максимумів, то трохи відступаючи назад, готуватися до нових ривків. Версії про те, що світ у листопаді буде глибоко в кризі, вже не згадують, і розважають себе хіба що твіттами Трампа і слуханнями на тему його взаємовідносин з Україною. Останні змушують заздрити американцям, адже день за днем в Конгресі виступають гідні державні службовці, про рівень яких багатьом країнам залишається тільки мріяти і тішити себе тим фактом, що у них, принаймні, президент — не Трамп. Втім, деякі країни і це собі дозволити не можуть.

Тим не менше, економіка США міцна як ніколи (а може саме через тих самих держслужбовців в тому числі), а ранок п'ятниці індекс S&P500 відкриє на рівні 3103,5 пункта.

Чим ще зайняті американці, так це переговорами з китайцями, де, здається, процес йде вже заради самого процесу і результату і близько не видно. Хто знає, може мудрі китайці вирішили почекати завершення виборів в США. Адже що для них ще один рік, порівняно з вічністю.

Тим паче, ринки поки що пробачають подібну поведінку. Що може внести корективи в спокійну зиму, так це події в Гонконзі, де масштаб протистояння вже перейшов ту межу, коли сторони можуть сісти і домовитися. А технологічна просунутість протестувальників переводить все в сюрреалістичний кіберпанк, приправлений статусом азіатського фінансового центру. Не будь його, гонконгські лучники давно б зустрілися з китайськими танкістами, але загроза тотального обвалу всього і вся поки що стримує китайських товаришів.

Фонд ще розмірковує

Українські єврооблігації знизилися цього тижня на тлі відсутності позитивних новин з полів переговорів місії МВФ і українських правителів. Ситуація дивовижна ще й тим, що формальні вимоги українська влада вряди-годи майже виконала. Залишиться тільки проголосувати за ринок землі у другому читанні. Але ситуація навколо Нацбанку та Приватбанку залишається напруженою.

Більш того, до приїзду місії Коломойський організував цілодобові мітинги своїх титушек під Нацбанком і Приватбанком. Створюючи негативний фон для партнерів з МВФ. Підходячи до всього докладно, Коломойський навіть викупив паркування перед офісом Приватбанку в Дніпрі, щоб нічого не заважало йому виводити туди своїх робітників, вимагаючи під Приватбанком зарплату, яку не платить сам Коломойський. І якщо ви шукайте логіку в цих протестах і не можете її знайти, то не переймайтеся. Її просто немає.

Але сам Коломойський діє системно і заходить іноді і з тилу — з боку ради Нацбанку. Де його голова, давній друг українських політиків і міцних господарників, цього тижня обурився високими витратами на юристів в суді Лондона. Справді, даремно найняли таких дорогих юристів, тепер ще й виграти можуть. Треба терміново замінити їх випускниками тернопільського юридичного. На цьому тлі досі залишається незрозумілим, чи поїде місія просто так, чи все ж таки заявить про підписання staff level agreement. Але тут ймовірність 50 на 50, як зустріти динозавра в центрі Києва, або зустрінете, або ні.

Боргове розвантаження

Де все ще панує оптимізм — так це на внутрішньому ринку, де гривня, судячи з усього, позбулася від сезонного комплексу неповноцінності, а ставки за локальним боргом продовжують знижуватися. Щоправда, чим нижче ставки, тим більше міських божевільних, які розповідають про піраміду держборгу. Які нічтоже сумняшеся поминають кризу 1998 року в Росії, благо більша частина слухачів вже зовсім забула, що ж там відбувалося. І тепер можуть серйозно порівнювати ситуацію російського боргового навантаження 1998 року в 128% від ВВП з ситуацією в Україні, де рівень боргового навантаження за час будівництва уявної піраміди чомусь знизився з 80% до 55% до ВВП.

Більш того, у класичних пірамідах ставки постійно зростають, адже інвестори відчувають кров. В Україні ж за останній рік ставки впали майже на третину, адже розпочинали ми рік на рівні приблизно 18%, а зараз Мінфін розміщує борг на рівні 13%. Загалом, класичний міф, який поширюють такі ж класичні розповсюджувачі єресі і маячні. Ті ж люди, що можуть на повному серйозі стверджувати, що американський фонд Franklin Templeton замішаний в українській корупції. Але якщо люди здатні повірити в теорію плоскої землі, то і в цю тужливу маячню теж зможуть.

Купи ОВДП, доки ставки все ще високі, і отримай бонус від «Мінфіну»

Деякі товариші продовжують перейматися, що буде, якщо всі іноземці одночасно вирішать покинути український корабель. Але тут треба перейматися за самих іноземців, які накопичили ОВДП вже на $4,2 млрд. Адже їм просто нікому буде їх продати. І якщо вітчизняні банки викуплять це все добро за ціною 10% від номіналу, то постраждають фінансові результати спекулянтів, а не курс української гривні.

Інша справа, що інвестори будуть робити це тільки в тому випадку, коли самій гривні буде вже дуже погано в результаті чи то дурниць українського керівництва, чи то світової кризи. Але це вже зовсім інша історія.

Читайте також: Життя в борг: як ОВДП впливають на економіку України

Цього тижня первинний аукціон Мінфіну був вже не дуже активний, адже інвестори чекають більш довгих паперів. Як мінімум чотирирічні ОВДП, які запропонують наступного тижня. Як максимум — семирічні папери, чутки про які зараз розбурхують розуми інвесторів.