Як будуть реалізовуватись зміни та чи вплине закон на кількість мікропозик, розповіла «Мінфіну» заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха.
Пропозиції «під прикриттям»
Оманливо вказані процентні ставки за кредитами та недобросовісна реклама як банківських, так і небанківських фінансових установ – одне з найпоширеніших порушень в Україні. В таких випадках реальні відсотки можуть в десятки, а часом і в сотні разів перевищувати зазначені в рекламі, про що клієнти фінансових компаній дізнаються уже після отримання кредиту.
Наприклад, у рекламному оголошенні можуть пропонувати кредит під 1 відсоток, а потім виявляється, що 1 відсоток – це мало не на годину чи півгодини, або на один день. Таким чином, клієнт може отримати кредит, а вже потім зрозуміти, що він для нього задорогий.
Лише за 2018 рік було зафіксовано понад 13 тис. скарг від українців, обурених умовами надання фінансових послуг, за даними НБУ. При цьому не було жодного державного органу, відповідального за захист прав таких споживачів, не вживалися заходи щодо порушників та з метою попередження зловживань.
Нові правила
З метою посилити захист прав споживачів і був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг». Він передбачає посилення гарантій захисту прав українців та встановлює додаткові вимоги до договору про надання фінпослуг.
В першу чергу, цей закон має вплинути на поведінку небанківських фінансових компаній, саме з їхнього боку було найбільше зловживань, зокрема при кредитуванні. Оскільки більшість банків уже давно надає детальну інформацію про кредити до підписання договору, їх клієнти знають про всі платежі й підписують додаткову угоду про те, що погоджуються з ними. А стосовно небанківських фінансових компаній такої вимоги не було.
З набуттям чинності нового закону для фінустанов зміняться правила гри. Будуть запроваджені однакові вимоги щодо розміщення реклами послуг та надання інформації про них для банків та небанківських установ. Це дозволить споживачам краще порівнювати різні фінансові продукти, а також створить однакові конкурентні умови для компаній на ринку.
Також документ вимагає від компаній надавати клієнтам більш широкий перелік інформації про послуги, в тому числі направляти примірник договору до його підписання. Обов’язковою стане письмова згода клієнта з усіма платежами за кредитом, а при будь-яких істотних змінах умов договору компанія повинна буде інформувати споживача про них спеціальним повідомленням.
Крім цього, новий закон передбачає, що банки та інші фінансові установи не можуть змінювати розмір фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди клієнта.
Компаніям буде заборонено покладати на споживача фінпослуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за відмову від договору чи за дострокове розірвання клієнтом такого договору. У разі, якщо права і обов'язки сторін за такою угодою можна трактувати неоднозначно, вони повинні тлумачитися на користь споживача, а не фінансової компанії.
Вплив на ринок
Можливо, коли люди бачитимуть повну картину щодо платежів, кількість кредитів знизиться в цілому по ринку. Сьогодні ж найчастіше українці беруть так звані мікрокредити на суму від 4 до 10 тис. грн, зазвичай на купівлю різних побутових приладів. Новий закон допоможе українцям приймати правильні фінансові рішення та захистить від нав’язування непотрібних послуг, адже вони розумітимуть, що саме включено у повну вартість кредиту.
Щодо обслуговування українців, які розміщують депозити в банках, то Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уже давно зобов'язав на законодавчому рівні банківські установи інформувати клієнтів про тарифи і процентні ставки, а також про умови договорів.
Читайте також: «Спліт»: Що НБУ обіцяє небанківським фінустановам
Якщо банки щось змінюють у таких договорах, вони повинні поінформувати про це клієнта у спосіб та строк, визначений договором. Відповідно до вимог Фонду гарантування, банк має надати розрахунок доходів та витрат вкладника, пов’язаних із розміщенням строкового вкладу. Зокрема, суму нарахованих відсотків за весь строк розміщення вкладу, суму податків та зборів, комісійних винагород та інших витрат.