Нюанси нового «законопроекту про кешбек» та його наслідки розкрила у своїй колонці на ThePage старший юрист KPMG Ukraine Law Наталія Мусієнко. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.
Мінфін виніс на обговорення законопроект про внесення змін у Податковий кодекс і закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Однак він не пройшов погодження у Державній регуляторній службі України.
За даними Мінекономрозвитку, рівень тіньової економіки України у 2018 році склав 30% офіційного ВВП. Законопроект про так званий «кешбек» має за мету вивести з тіні обіг готівкових коштів, зруйнувати окремі схеми ухилення від сплати податків, знизити корупційні ризики при адмініструванні податків і зборів.
Які зміни пропонує внести Мінфін
Законопроектом передбачені штрафні санкції для продавця, якщо він не видасть покупцю розрахункові документи за придбані товари (послуги) на суму від 850 грн. Якщо покупець поскаржиться контролюючому органу, той може накласти на продавця штраф у розмірі 200% від вартості придбаних товарів/послуг. При повторному порушенні штраф складе 500%. А покупець отримає 100% компенсації вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі, за рахунок штрафних коштів.
Враховуючи, що санкції застосовуються при купівлі товарів чи послуг на суму від 850 грн, мінімальний штраф становить 1,7 тис. грн. Максимальний ліміт не встановлено. Між тим у 2018 році контролюючі органи провели 14,78 тис. перевірок і застосували штрафи на 452,65 млн грн. Середня сума штрафу склала 30,6 тис. грн.
Чи зможе законопроект виправдати очікування
Якщо законопроект ухвалять, це може спровокувати опір бізнесу, адже штрафи дуже високі. Досвід свідчить: неспіврозмірна відповідальність не стимулює платників податків, навіть якщо подібні підходи «спрацювали» в інших країнах.
Також можливі зловживання з боку покупців при поданні скарг. У законопроекті немає вимоги надати докази, що розрахунковий документ не було видано. Тобто перевірку можуть проводити просто на підставі такого твердження покупця.
Процес повернення коштів до того ж дуже забюрократизований: покупець зможе отримати «кешбек» тільки після того, як продавець сплатить штраф, а контролюючий орган підготує висновок до органу Державної казначейської служби. Такий підхід, цілком ймовірно, не зацікавить покупців. А значить, законопроект не принесе очікуваних результатів.
Хоча в цілому ідея мотивувати громадян брати участь у контролі за дотриманням законодавства непогана. Можливо, було б доцільніше перейняти досвід Грузії, де всі фіскальні чеки брали участь у державній лотереї. Природно, що кожен покупець був зацікавлений у тому, щоб забрати свій чек за покупку. Тобто застосовувався підхід «пряника», а не «батога», як це пропонують у законопроекті.
Якщо цей закон буде прийнято, бізнес отримає додаткову відповідальність і повинен буде контролювати видачу розрахункових документів, що ускладнить роботу. Це може особливо негативно позначитися на діяльності малого і середнього бізнесу, де бізнес-процеси, як правило, налагоджені гірше. Для представників МСБ такі суми штрафів досить значні, а для фізичних осіб-підприємців можуть навіть стати підставою для конфіскації майна.