Після публікації попереднього огляду, в якому ми розглядали можливості накопичення в НПФ і в банку на депозиті, «Мінфін» провів опитування читачів в Telegram — який інструмент вони воліли б, щоб забезпечити собі безбідну старість.
Безумовним переможцем стала нерухомість — за неї проголосувало більше половини респондентів. Накопичувальні договори страхування виявилися лише на передостанньому місці. Про такий спосіб заощаджень замислюється тільки 9% читачів.
Частково це пояснюється тим, що страхові продукти — досить складні. «Мінфін» вирішив розібратися, які бонуси отримують власники полісів пенсійного страхування і з якими ризиками вони можуть зіткнутися.
Накопичуємо на пенсію
Компанії активно просувають програми накопичувального страхування життя. Крім власне накопичення, вони можуть передбачати і додаткові ризики — страхування на випадок смерті, тимчасової втрати працездатності та критичних захворювань. Всього в Україні працює 31 компанія зі страхування життя, але найбільшу кількість договорів укладають перші 10 лайфових страховиків.
Спрощено схема виглядає наступним чином: клієнт регулярно вносить в компанію страхові внески (щомісячно, щоквартально або щорічно) протягом терміну, зазначеного в договорі. Як правило, він становить 10 років і більше. Весь цей час страховик розпоряджається грошима і заробляє для клієнта інвестиційний дохід.
Читайте також: Накопичити на пенсію: НПФ або депозит
Коли термін накопичення закінчується, відбувається все навпаки — компанія починає платитиклієнту. А якщо той не доживає до закінчення терміну договору, гроші отримують його спадкоємці.
Виплати відбуваються двома способами. Клієнт може отримати всі гроші за раз, або обрати аннуїтетную систему — тобто регулярні виплати протягом певного періоду або до моменту смерті. Як тільки компанія починає робити виплати, вона перестає нести відповідальність за ризиком смерті, інвалідності тощо. Якщо клієнт помре до того, як страховик виплатить йому всю накопичену суму, різницю отримає вигодонабувач — тобто особа, зазначена в договорі як спадкоємець.
Але умови виплати істотно відрізняються в різних програмах. Тому потрібно уважно вивчати договір до підписання, щоб в результаті не залишитися біля розбитого корита.
Частина коштів, які щорічно вносить клієнт, компанія відкладає в резерви — тобто в «скарбничку», з якої в майбутньому буде виплачувати пенсію застрахованійособі. У перші роки в неї потрапляє не так багато — всього 10 або 20% від страхового внеску. Решта компанія може витратити на виплату комісійних агенту або на покриття інших витрат. Тобто на першому етапі накопичується не так багато. А ось в наступні роки в резерви направляється майже весь внесок, і пенсійний капітал страхувальника швидко зростає.
Клієнт завжди може прикинути, скільки грошей накопичилося на його рахунку. У кожному договорі вказується розмір викупної суми — тієї частини коштів, яку модно забрати в разі розірвання страхового договору. У різні роки цей показник буде різним. Чим довше діє договір, тим більше викупна сума. За великим рахунком, це і є розмір страхового резерву, на який нараховується інвестиційний дохід.
Переваги
Наявність в страховому договорі додаткових опцій. Страхування дозволяє не тільки накопичити капітал на старість і заробити додатковий інвестдохід, алей отримати виплату при настанні непередбачених подій. У разі смерті рідні загиблого отримають 100% страхової суми, навіть якщо він не встиг всю її накопичити. Якщо застрахований отримає інвалідність, йому належить разова виплата. Її розмір встановлюється в договорі і в залежності від ступеня інвалідності може досягати 100% страхової суми.
Читайте також: На пенсії і з грошима: де відкрити пенсійний вклад
Простота отримання виплати. У разі непередбаченої смерті страхову виплату можуть отримати не тільки спадкоємці за законом, але й інші особи, в тому числі і банк, якщо клієнт вказав їх у своєму договорі в якості вигодонабувачів. Особливо вигідно це для людей, які не живуть в офіційному шлюбі.
Гарантія від фінансових втрат. Згідно із законом страховик може обіцяти клієнту не більше 4% річних. Але як і в випадку з НПФ, його інвестиційна діяльність може виявитися збитковою. У цьому випадку, на відміну від пенсійного фонду, страховик не має права зменшувати страхові резерви клієнта. Покрити отримані збитки він повинен за рахунок власного капіталу, а не за рахунок пенсійних накопичень. Тому питання якості і достатності власного капіталу страховиків дуже важливий і повинен ретельно контролюватися Нацкомфінпослуг.
Недоліки
Закритість. Страховики вкрай рідко публікують дані про отриманий інвестдохід за попередній рік. Закон зобов'язує їх гарантувати клієнтам дохідність в розмірі не більше 4%. Все, що компанії вдалося заробити понад цієї суми, вважається негарантованим бонусом.
Згідно з нормативами, до 15% від загальної суми інвестдоходу компанія може залишати собі, решту вона зобов'язана розподіляти серед клієнтів. Рейтингів або відкритих майданчиків, де клієнт міг би отримати інформацію про реальну дохідність лайфових компаній, зараз не існує. Немає і кабінету клієнта, де містилася б вся інформація про поточний стан рахунку застрахованого. За законом страховик повинен повідомляти клієнтові про фінансовий результат інвестування не рідше разу на рік або протягом 30 днів після його письмового запиту. Дізнатися, який інвестдохід заробила компанія, не будучи її клієнтом, не можна.
Висока частка МЛМ-продажів. Більшість продажів лайфових програм відбувається через посередників — так званих «фінансових консультантів», які по суті є звичайними страховими агентами. Це ускладнює об'єктивний аналіз аналогічних пропозицій інших страхових компаній.
Страхування життя залишається оффлайн послугою. Укласти договір страхування в Інтернеті можливо лише в тому випадку, якщо мова йде про невеликі страхові суми. Якщо клієнт хоче застрахувати своє життя на суму від 100 тис. грн., компанія вимагатиме, щоб він пройшов медогляд.
Велика питома вага накладних витрат. Якщо у випадку з НПФ закон чітко обмежує максимальний розмір комісійних та інших платежів обслуговуючих компаній, які фінансуються за рахунок пенсійних активів клієнта, то в страхуванні таких обмежень не існує.
«За законом витрати на ведення справи за накопичувальними договорами не повинні перевищувати 5% рівномірно розподілених на перші 5 років дії договору. У випадку з ризиковими договорами (страхування на випадок смерті, втрати працездатності та інших ризиків) — не більше 20% страхового платежу для договорів, терміном дії 1 рік, і не більше 30% платежу за перший рік для договорів терміном дії більше одного року», — розповів член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.
На практиці комісії і витрати можуть досягати 80% від премії першого року, тобто компанія бере їх як би «авансом» від платежів 2-го, 3-го і наступних років. У будь-якому випадку, витрати на ведення справи у страховиків виявляються вищими, ніж у НПФ.
Відсутність державних гарантій. Страхова компанія може збанкрутувати. Тільки за останні кілька років ринок покинули СК «Зеніт», СК «Гарант-Лайф», СК «ЕККО», СК «Іллічівська-Життя», СК «Класик Страхування», залишивши без грошей більше 10 тис. клієнтів. Ніяких державних гарантій для застрахованих на цей випадок не передбачено. Також відсутній механізм переказу накопичень в іншу страхову компанію, на зразок того, як це зроблено в НПФ. Наприклад, у випадку з СК «Зеніт» частина страховиків погодилися врятувати клієнтів компанії і забрали їх під своє крило, частково компенсувавши втрати колишньої компанії. Але це був єдиний випадок, після цього подібних прецедентів не було.
У разі банкрутства страховика, навіть якщо у нього залишилися гроші, вкрай важко довести, що ці кошти — саме резерв зі страхування життя, який не повинен потрапити в загальну ліквідаційну масу. Ці гроші можуть списати на покриття заборгованості із заробітної плати співробітникам або виплату державі несплачених податків.
Дострокове розірвання договору загрожує клієнту значною втратою накопичень. Фактично це робить недоцільним розірвання договорів в перші 7 років. Якщо фінансовий стан клієнта змінився — він може припинити сплату страхових внесків, перевівши свій договір в оплачений. Але в цьому випадку страховий захист на випадок непередбаченої смерті та інших ризиків припиняє дію. Ще один варіант — зменшити суму регулярних платежів.
Оподаткування страхових виплат
Як сказано вище, страховик платить клієнтові в 2 випадках: або при настанні ризику, передбаченого договором (смерть, інвалідність, критичне захворювання), або при дожитті застрахованого до закінчення дії договору. В останньому випадку крім загальної суми накопичень компанія виплачує й інвестиційний дохід, який вона заробила для клієнта.
Виплата оподатковується. Страховик, як податковий агент, сам утримує податок з клієнта.
Докладні ставки податку наведені в таблиці.
| Страхова виплата | Отримувач страхової виплати | Ставка ПДФО | Ставка війського збору |
| Одночасна виплата у випадку дожиття застрахованого до певного віку або до закінчення терміну дії договору страхування (незалежно резидент чи нерезидент) | Страхувальник та застрахована особа — одна й та сама людина | 18% від суми виплати, яка перевищує суму внесених страхових премій | 1,5% від суми виплати, яка перевищує суму внесених страхових премій |
| Одноразова виплата при дожиттті застрахованого до певного віку або до закінчення терміну дії договору страхування (незалежно резидент чи нерезидент) | Застрахована особа не є страхувальником за договором страхування | 18% від 60% суми одночасної страхової виплати | 1,5% від 60% суми одночасної страхової виплати |
| Регулярні та послідовні виплати (ануїтети) у випадку дожиття застрахованої особи до певного віку або до закінчення терміну дії договору страхування | Неповнолітній або особа у віці 70 років чи старше (резидент) | 0% | 0% |
| Регулярні та послідовні виплати (ануїтети) у випадку дожиття застрахованої особи до певного віку або до закінчення терміну дії договору страхування | Повнолітній у віці до 70 років (резидент) Особа будь-якого віку (нерезидент) | 18% від 60% суми виплати | 1,5% від 60% суми виплати |
| Викупна сума у випадку дострокового розірвання договору страхування (незалежно — резидент або нерезидент) | Страхувальник | 18% від суми виплати | 1,5% від суми виплати |
| Виплата негарантованого бонусу та фонду індексації (незалежно резидент чи нерезидент) | Страхувальник | 18% від суми виплати | 1,5% від суми виплати |
| Смерть застрахованої особи (резидент) | Вигодонабувач або спадкоємець за законом першого ступеня спорідненості (резидент) | 0% | 0% |
| Смерть застрахованої особи (резидент) | Вигодонабувач або спадкоємець за законом інший, ніж першого ступеня спорідненості (резидент) | 5% від суми виплати | 1,5% від суми виплати |
| Смерть застрахованої особи (резидент) | Выгодоприобретатель или наследник по закону (нерезидент) | 18% від суми виплати | 1,5% від суми виплати |
| Смерть застрахованої особи (нерезидент) | Вигодонабувач аюо спадкоємець за законом (резидент + нерезидент) | 18% від суми виплати | 1,5% від суми виплати |
| Постійна непрацездатність застрахованої особи внаслідок нещасного випадку (незалежно резидент чи нерезидент) | Застрахована особа | 0% | 0% |
| Діагностування у Застрахованої Особи критичного захворювання, госпіталізація/хірургічне втручання/тимчасова непрацездатність після госпіталізації в результаті нещасного випадку або хвороби, переломи та/або опіки в результаті нещасного випадку, (незалежно резидент чи нерезидент) | Застрахована особа | 0% | 0% |
Таким чином, уникнути податків можна лише в разі, якщо застрахований помер або якщо на момент закінчення договору йому виповниться 70 років і він отримає не всю страхову суму відразу, а виплату в порядку ануїтету.
Щоб частково повернути податки, можна скористатися податковою пільгою в розмірі 18% від сплачених за рік страхових платежів.
Оформлювати повернення податкової пільги застрахований повинен самостійно. Робити це необхідно щороку, адже якщо ви не скористалися податковою пільгою в минулому році, то використовувати ці кошти в наступному році неможливо. Сума сплачених податків повертається страхувальнику за підсумками заповнення податкової декларації. Держава поверне не більше 18% сплачених протягом року страхових внесків за цим договором (це не більше 2490 грн./місяць за платежі внесені в 2018 році).
Хто може претендувати на податкову пільгу:
— резидент України, який має ідентифікаційний код
— особа, яка отримує доходи у вигляді заробітної плати (тобто приватний підприємець права на податкову пільгу не має)
— застрахований за накопичувальним договором страхування, термін якого становить не менше 5 років.
Регіна Дацюк