Детально про перспективи та ризики валютної лібералізації розповів на Першому валютному форумі фінансовий аналітик Віталій Шапран. «Мінфін» публікує скорочену версію виступу.

Деякі положення нового Закону про валюту, який набере чинності 7-го лютого 2019 року, повинні запрацювати відразу ж. Це, наприклад, збільшення граничного терміну за експортними контрактами до 365 днів, спрощення операцій на суму до 150 тис. грн, заміна індивідуальних ліцензій е-лімітами, скасування санкцій за порушення термінів розрахунків. Всього 9 пунктів, вони перераховані на слайді.

Деякі з цих нововведень дійсно можуть запрацювати миттєво, так як перешкод насправді не існує. Це, наприклад, онлайн-покупка валюти. Але такі зміни, як відкриття валютних рахунків за кордоном юридичними особами або скасування індивідуального ліцензування навряд чи стануть доступними відразу ж. На те є об'єктивні причини.

Ризики для валютної лібералізації

В цілому можна виділити 7 ризиків, які в змозі перешкодити лібералізації.

Надмірне податкове навантаження на бізнес — один з ключових ризиків, який призводить до утворення великої частини тіньового ринку. По суті, учасники ринку «біжать» не від Нацбанку, а від своїх фіскальних ризиків. Чорний ринок валюти на 80% обслуговує транзакції, пов'язані з ухиленням від сплати податків та зборів.

Також слід звернути увагу на можливість провокування девальвацією банківської кризи. Це ризик, який розуміють не всі учасники ринку, що тиснуть на НБУ з метою прискорити терміни валютної лібералізації. У лютому 2015 року, коли спостерігалися дуже різкі курсові сплески, багато банків були до них просто не готові. Зараз для лібералізації цей ризик зменшився, але він все-одно є.

Рух цін на світових ринках

Якщо брати в цілому, то прогнози хороші: третій квартал для зовнішньої торгівлі України буде однозначно кращим, ніж другий. Є проблема з ростом цін на нафту: прогнози від Bank of America, Merrill Lynch та Deutsche Bank говорять, що ціна до кінця року може досягти 100 доларів. З огляду на те, що це основна стаття імпорту, від якої «танцюють» ціни на газ та інші матеріали, цінова динаміка по імпорту у нас не особливо сприятлива.

Але вона компенсується гарною динамікою по експорту. Зокрема, ціни на пшеницю та інші зернові суттєво зросли та зараз перевищують 3-х річний максимум. На цьому графіку подана динаміка за 5 років: ціни на американському ринку були дуже непоганими.

Ціни на кукурудзу залишилися приблизно такими ж, а отже, ринок також сприятливий для українських експортерів.

Ціни на залізорудну сировину останні півроку показують дуже хорошу динаміку. Згідно квартальним прогнозами світового банку, вартість однієї тонни розглядалася в ціновому діапазоні 40-50 доларів. У той час як зараз ціна в районі $69 за тонну. Якщо подивитися на графік, видно провал в липні-серпні. Це той період, коли в Україні відчувалася тривожність на валютному ринку, курс «підповзав» до позначки 29 грн за долар.

Традиційно ціни на залізорудну сировину тісно корелюють з курсом національної валюти, хоча експорт з України у світовому масштабі невеликий. Причина в тому, що ціни на залізорудну сировину пов'язані з цінами на металопродукцію, а для України це досить велика стаття експорту. Коливання залізорудної сировини показує динаміку цін на сталеву продукцію.

У підсумку Україна має ризики цінового зростання з імпорту, але, в той же час, дуже непогану ситуацію за основними експортними категоріями.

Вплив тіньового сектора

Це одна з проблем, що робить проведення лібералізації за кілька місяців або навіть років важкоздійснюваним завданням. Згідно з підрахунками, в Україні для виробництва тіньового ВВП використовується близько 7-10 мільярдів доларів. Це ті гроші, які знаходяться на рахунках офшорів за кордоном та обслуговують виробничі процеси, сектор надання послуг і т.д. За допомогою спеціальної методології МЕРТ має можливість розраховувати ці суми і включати їх у ВВП.

Також читайте: Повз касу: як Україна втрачає «заробітчан» та їхні гроші

Ще приблизно $15-20 млрд йде на обслуговування контрабанди та чорних обмінних пунктів. Контрабанду рахують так: порівнюють дані митних служб ЄС та України. Наприклад, недавно німецький журнал «Шпігель» вийшов із заголовком, що 25% експорту ЗРС відбувається контрабандою. В Євросоюзі про цей експорт звітують, а в Україні — ні.

В результаті отримуємо дуже різношерстий тіньовий сектор: готівкова валюта у «міняйл», в тіньових обмінних пунктах, офшорні рахунки за кордоном — разом це $25-30 мільярдів, які гуляють по ринку. Нацбанку буде дуже важко впоратися з цією масою.

Прогноз на 2019 рік

Валютний ринок України нарешті зрушив з мертвої точки. Обмеження, прописані у валютному декреті, на довгому відрізку часу не працюють: чорний ринок зараз формально дає гривні статус вільно конвертованої валюти. Якщо людині потрібно вивести гривню або валюту за кордон і вона готова переступити закон, ніяких проблем немає — на ринку вся інфраструктура працює. У той же час штучно створені обмеження гальмують приплив інвестицій від великих корпорацій та банків.

Кон'юнктура світового ринку в кінці 2018 — початку 2019 рр. сприятиме втіленню планів НБУ щодо лібералізації. А банківська система зараз краще підготовлена ​​до стрибків валютного курсу, ніж 3-4 роки тому.

Заважати та гальмувати лібералізацію в лютому 2019 року можуть внутрішні чинники, наприклад, вже згаданий об'ємний чорний ринок та невеликі ЗВР. У березні 2019 року сума золотовалютних резервів повинна була досягти приблизно $32 млрд. Але ми їх не набираємо, і навіть якщо до кінця року буде $20 млрд ЗВР, кардинально це ситуацію не змінить. Ну а найдеструктивнішим ризиком для валютного ринку на 2019 рік можуть стати вибори.